17 вересня ВРУ прийняла за основу законопроєкт №11416-д про внесення змін до ПКУ щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану. Законопроєктом №11416-д до першого читання передбачається, зокрема:
— підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
— встановлення для ФОПів І, ІІ та IV груп ставки ВЗ у розмірі 10% від МЗП;
— з 1 січня року, наступного після року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, ставка ВЗ знову становитиме 1,5%;
— спрямування ВЗ через спецфонд виключно на фінансування ЗСУ;
— щомісячне звітування з ПДФО, ВЗ та ЄСВ. Ця норма почне діяти з 1 січня 2025 року. Тож за місяці IV кварталу 2024 р. звітуватимемо ще по-старому, а за січень 2025 р. доведеться подавати відповідну нову звітність. Звісно, її форму й порядок складання ще має затвердити Мінфін, а ДПС — підготувати е-формати.
Наголосимо, що Закон ухвалено щойно у першому читанні, тож ще має бути голосування ВРУ у другому читанні та загалом, а відтак — підписання спікером ВРУ та Президентом. Але планується, що, незалежно від дати його опублікування, його норми щодо ВЗ діятимуть з 1 жовтня 2024 року.
Окремо звертаємо увагу, що за законопроєктом передбачено сплату ВЗ фізособами-підприємцями та юрособами-«єдинниками» ІІІ групи, для юросіб — платників податку на прибуток такого обов’язку не передбачено.
А далі розглянемо ВЗ-новації докладніше. І поділимо обов’язок зі сплати ВЗ на сплату його податковими агентами (наприклад, роботодавцями — за працівників) та СГ, які сплачуватимуть його за себе (і тепер це будуть не лише самозайняті фізособи, а й юрособи — «єдинники» ІІІ групи).
Яким буде податкове навантаження на ФОПів?
ФОПи-«єдинники».
Розмір. Для фізосіб-«єдинників» І, ІІ й IV груп планується запровадження ВЗ у розмірі 10% від 1 МЗП на 1 січня звітного року (у 2024 році — 710 грн, у 2025 році, як планується проєктом Закону про держбюджет, — 800 грн), а для ІІІ групи — 1% від суми отриманого доходу.
Порядок сплати. Фізособи-«єдинники» І, ІІ й IV груп сплачуватимуть ВЗ шляхом здійснення авансового внеску не пізніше ніж 20 числа (включно) поточного місяця, а ІІІ групи — за результатами звітування за квартал, протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу.
Звітування. Суми сплаченого ВЗ потрібно буде відображати в декларації з ЄП для відповідної групи, тобто не йдеться про окремі види звітів з ВЗ для ФОПів.
Правила щодо ВЗ для ФОПів почнуть діяти з 1 жовтня 2024 року. Тобто вперше фізособи-«єдинники» І, ІІ та IV груп повинні будуть сплатити аванс з ВЗ у відповідних розмірах уже за жовтень до 20 жовтня.
Звісно, для сплати ВЗ потрібно буде дізнатися інформацію про реквізити рахунку на сайті ДПСУ (щойно вона з’явиться від податківців, ми розповімо про неї в наших новинах). Ця інформація не буде потрібна лише тим, хто сплачує податки за допомогою єдиного рахунку.
А ще Мінфін має оновити форми декларацій з ЄП для відображення ВЗ усіма ФОПами-«єдинниками». Про що ми також обов’язково повідомимо, а самі форми — докладно проаналізуємо.
Далі наводимо приклади податкового навантаження для І та ІІ груп у IV кварталі 2024 року.
Приклад 1 ФОП І групи ЄП. Підприємець І групи, який вирішив платити ЄСВ у 2024 році, сплачуватиме незалежно від факту отримання доходу з 1 жовтня:
— ЄСВ не менш як 5 280 грн (1 760 х 3 міс.);
— єдиний податок максимум — 908,40 грн (302,8 грн х 3 міс.);
— військовий збір фіксовано — 2 130 грн (710 х 3 міс.)
Загальне податкове навантаження за таких умов у ФОПа І групи у IV кварталі 2024 року становитиме 8 318,40 грн. До змін ця сума становила 6 188,40 грн.
Приклад 2 ФОП ІІ групи ЄП. Підприємець ІІ групи, який вирішив платити ЄСВ у 2024 році, сплачуватиме незалежно від факту отримання доходу з 1 жовтня:
— ЄСВ не менш як 5 280 грн (1 760 х 3 міс.);
— єдиний податок максимум — 4 260 грн (1 420 грн х 3 міс.);
— військовий збір фіксовано — 2 130 грн (710 х 3 міс.)
Загальне податкове навантаження за таких умов у ФОПа ІІ групи у IV кварталі 2024 року становитиме 11 670,00 грн. До змін ця сума становила 9 540 грн.
ФОПи-«загальники» та решта самозайнятих осіб
Збільшення ставки ВЗ впливатиме й на ФОПів-«загальників» та фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Вони повинні будуть сплачувати ВЗ зі свого чистого доходу в розмірі не 1,5%, як тепер, а вже 5%.
Наслідки змін для юросіб-«єдинників» ІІІ групи
За текстом законопроєкту №11416-д обов’язок сплати ВЗ запроваджується й для юросіб-«єдинників» ІІІ групи. Тобто за новими правилами вони повинні будуть сплачувати утриманий ВЗ як податкові агенти (за працівників та інших фізосіб, крім самозайнятих, яким виплачують доходи) та окремо самі за себе!
Об’єктом оподаткування ВЗ є доходи, визначені статтею 292 ПКУ. А ставкою буде 1% від доходу, визначеного згідно зі статтею 292 ПКУ. Тобто нараховувати ВЗ потрібно буде за правилами нарахування ЄП.
При цьому:
— як податкові агенти починаючи зі звітного періоду січня 2025 року вони повинні будуть подавати щомісячну єдину звітність з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. Перший такий звіт треба буде подати не пізніше ніж 20 лютого 2025 року, а строки сплати ВЗ для податкових агентів не зміняться;
— за себе вперше юрособи ІІІ групи ЄП сплачуватимуть ВЗ за підсумками звітування за IV квартал 2024 року. Фактично це відбудеться вже у лютому 2025 року, не пізніше ніж 19 числа. Окремого звіту для ВЗ за себе — не буде, ця інформація міститиметься в декларації з ЄП для юросіб-«єдинників» ІІІ групи. Звісно, Мінфін ще має оновити форму декларації для звітування.
Наслідки для роботодавців
Розмір ставки. З зарплати працівників утримуватиметься не 19,5%, а вже 23% (18% ПДФО + 5% ВЗ). Проте не тільки з працівників: ставка ВЗ у 5% стосуватиметься всіх видів доходів фізосіб, які виплачуються (надаються) податковими агентами.
Тож, аби зберегти поточний рівень виплат «на руки», за фінансової можливості роботодавцям доведеться збільшувати на 4,55% розмір зарплати до нарахування.
Застосування ставки. Окреме питання щодо початку застосування нової ставки ВЗ. Якщо щодо самозайнятих осіб усе зрозуміло, то для податкових агентів конкретики нині мало.
У законопроєкті зазначено таке:
«Доходи платників військового збору — осіб, визначених пунктом 162.1 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання)».
Як цю норму тлумачитимуть податківці, наразі невідомо.
На думку редакції, найімовірніше, законотворці мали на увазі, що, наприклад, зарплата, нарахована за вересень, має оподатковуватися ще ВЗ за ставкою 1,5% незалежно від її виплати у жовтні.
Проте є ще один нюанс, який не розглянули у законопроєкті. Його можуть не встигнути прийняти, підписати й опублікувати до 1 жовтня. А за текстом законопроєкту його норми діятимуть саме з 1 жовтня.
Може скластися ситуація, що жовтневий дохід (наприклад, розрахунок при звільненні або аванс працівникам) виплатять до опублікування Закону й оподаткують ВЗ за ставкою 1,5%. І це буде цілком законно на момент виплати доходу. Але через збільшення ставки ВЗ заднім числом роботодавцю доведеться доплатити 3,5% ВЗ. Припустімо, що з тих працівників, які продовжують трудові відносини, утримати цю різницю можна буде (з наступних доходів). А що робити з тими, хто вже звільнився? Роботодавець сплачуватиме ВЗ за них із власної кишені? Відповіді на це, як ми вже зазначили, в законопроєкті немає. Сподіваємося, податківці зможуть швидко надати роз’яснення.
Зміни у звітності. У IV кварталі 2024 року змін у зарплатній звітності не буде. Хоча до бухгалтерських програм доведеться ввести нову ставку ВЗ.
А з 1 січня 2025 року буде запроваджено новий, місячний період для подання єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ податковими агентами. Для цього Мінфін затвердить нову форму звіту й порядок його складання, а ДПСУ забезпечить шаблон звіту для реалізації права подавати його в електронній формі.
Отже, на початку 2025 року виникне цікава колізія: до 10 лютого (включно) треба буде подати звіт за IV квартал 2024 року, а до 20 лютого (включно) — звіт за січень 2025 року. Тобто щодо обох звітів у лютому закінчуватиметься граничний строк подання!
Федерація роботодавців проти підвищення ВЗ!
На думку Федерації роботодавців, запропоноване спочатку урядом у законопроєкті №11416, а тепер й у доопрацьованому законопроєкті №11416-д підвищення навантаження на фонд оплати праці (шляхом підвищення ставки військового збору на заробітні плати з 1,5% до 5%) обов’язково призведе до збільшення податкового навантаження саме на легальних суб’єктів господарювання (як державної, так і приватної форми власності), що сприятиме подальшому викривленню конкурентного середовища та стане стимулом для ще більшої тінізації заробітних плат у приватному секторі.
З огляду на це Федерація роботодавців пропонує розглянути можливість відмови чи хоча б часткової відмови від намірів такого підвищення навантаження на фонд оплати праці, розглянувши можливість тимчасово, на період воєнного стану, передбачити у Податковому кодексі України, що база оподаткування ПДФО та військовим збором заробітної плати при повній зайнятості не може бути нижчою за 10 тис. грн. За оцінками роботодавців, це дозволить зібрати до бюджету додатково майже 20 млрд грн.
І такий варіант збільшення оподаткування заробітних плат не підштовхуватиме роботодавців до переведення виплати зарплати у тінь, як це буде у разі підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%.
Відповідальність за несплату ВЗ
Усі «єдинники» І — ІІІ груп несуть відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору у розмірах, установлених ПКУ за порушення правил сплати (перерахування) сум єдиного податку для відповідної групи платників єдиного податку.
Нагадаємо: наразі, якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, його притягують до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах (п. 124.1 ПКУ):
— у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу;
— у разі затримки понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені, зокрема, п. 124.1 ПКУ, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми несплаченого/несвоєчасно сплаченого грошового зобов’язання (п. 124.2 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ПКУ, вчинені повторно протягом 1 095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк понад 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми несплаченого/несвоєчасно сплаченого грошового зобов’язання (п. 124.3 ПКУ).
Отже, штрафна санкція може сягати для платників єдиного податку І — ІІ груп 35,50 грн у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, та 71 грн — у разі затримки понад 30 календарних днів.
Звісно, може бути застосовано й пеню.
Зокрема, на суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати починаючи з 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день.