• Посилання скопійовано

Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум-2025

ВРУ оприлюднила законопроєкт про Держбюджет-2025. Яким буде розмір МЗП та прожиткового мінімуму у 2025 році? На які зміни ще треба звернути увагу бізнесу?

На засіданні уряду 13 вересня затверджено проєкт Держбюджету на 2025 рік. Наступного дня, 14 вересня, законопроєкт зареєстровано у ВРУ за №12000.

Далі ознайомимося з основними соціальними показниками і мінімумами, які ним передбачено.

Мінімальна заробітна плата

Розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2025 року і на весь рік буде такий самий, як у 2024 році:

— у місячному розмірі — 8 000 грн;

— у погодинному розмірі — 48 грн.

Розмір мінімальної заробітної плати, що застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду, також залишиться на рівні 1 600 грн.

Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць (також залишиться на рівні 2024 року).

Основні демографічні та соціальні групи населення Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць
з 1 січня 2025 року
Загальний показник 2 920 грн
Діти до 6 років 2 563 грн
Діти від 6 до 18 років 3 196 грн
Працездатні особи 3 028 грн
Особи, які втратили працездатність 2 361 грн

Крім того, додатково прописано прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення:

— базового розміру окладу судді — 2 102 грн;

— посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також податкових і митних органів — 2 102 грн;

— посадового окладу прокурора окружної прокуратури — 1 600 грн.

У 2025 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становитиме:

— для працездатних осіб — 60%;

— для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю — 100%;

— для дітей — 145% відповідного прожиткового мінімуму.

Нове в індексації заробітної плати

Ми вже неодноразово наголошували, що грудень 2023 року став базовим місяцем для розрахунку індексації (принаймні поточної, а не фіксованої) у 2024 році. Адже базовий місяць має таку ознаку: індекс споживчих цін для проведення подальшої індексації обчислюють з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Позаяк обчислення почали з січня 2024 року, то попередній місяць і є базовим — це грудень 2023 року. Виняток становлять лише ті працівники, яким у 2024 році вже підвищували оклади (тарифні ставки) — для них базовим є місяць останнього підвищення. Тобто у 2024 році вже всі з’ясували і спокійно нараховують індексацію за загальними правилами або збільшують оклади що два місяці та не згадують про цю функцію.

Але у 2025 році базовий місяць знову для всіх працівників змінять!

Так, з метою зменшення видатків Держбюджету на 2025 рік влада прописала у ст. 35 проєкту Держбюджету таке: «Установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 1 січня 2025 року. А сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, не нараховується у січні 2025 року».

«Нова» індексація у 2025 — базовий місяць грудень 2024!

Початок урахування індексів інфляції з січня 2025 року означає, що грудень 2024 року незалежно від проведення збільшення окладів стає базовим місяцем для розрахунку індексації.

Як відомо, у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, береться за 1 або 100 відсотків (п. 5 Порядку №1078). Ось цей місяць підвищення окладів ми й вважаємо базовим. Він має і ще одну ознаку: індекс споживчих цін для проведення подальшої індексації обчислюють з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Позаяк обчислення починаємо з січня 2025 року, то попередній місяць і буде базовим — це грудень 2024 року. А далі все залежатиме від індексів інфляції 2025 року і динаміки зростання окладів (місячних тарифних ставок) за посадами.

Тим, кому збільшать оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2025 року, базовим місяцем буде вже січень 2025 року. Так само й далі — місяць підвищення окладу (ставки) стане новим базовим місяцем.

Максимальна база для сплати ЄСВ

Влада вирішила збільшити на 2025 рік розмір максимальної бази для нарахування ЄСВ. У 2025 році вона становитиме 20 мінімальних зарплат. Це передбачено ст. 40 проєкту Закону про Держбюджет. А прикінцевими положеннями законопроєкту передбачено зупинення  визначення максимальної величини, яку затверджено пп. 4 п. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ.

Нагадаємо, що на сьогодні максимальна місячна сума доходу фізособи для нарахування ЄСВ — це вже згадані нами вище 15 мінімальних зарплат. Тож за старими правилами з 1 січня 2025 року вона становила б 120 000 грн. За новими — становитиме 160 000 грн, тобто буде на 40 тисяч грн більша!

Нова максимальна база нарахування ЄСВ застосовується незалежно від ставки ЄСВ, тобто зміни стосуються як тих працівників, яким установлено ставку 22%, так і працівників з інвалідністю. Нові правила визначення максимальної величини впливатимуть як на роботодавців, так і на ФОПів при сплаті ЄСВ за себе. Тобто всі роботодавці нараховуватимуть ЄСВ на зарплату своїх працівників незалежно від ставки ЄСВ.

А як зміниться база нарахування ЄСВ для ФОПів?

Нагадаємо, що за Законом про ЄСВ фізособи-«єдинники» мають сплачувати ЄСВ, не менший від мінімального внеску. Але самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ. І сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Це передбачено п. 3 ст. 7 Закону про ЄСВ. Ставка ЄСВ для ФОПів становить 22%.

Тобто для них із січня 2025 року мінімальна місячна сума ЄСВ становитиме 1 760 грн, а максимальна — 35 200 грн.

Для фізосіб-«загальників» та самозайнятих осіб діє окреме правило. Вони нараховують ЄСВ на суму доходу, отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. І сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Звісно, що ЄСВ треба нараховувати у межах максимальної величини. А за відсутності доходу вони мають право за самостійним рішенням сплачувати ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний. Це передбачено п. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ.

Федерація профспілок пропонує підвищити мінімальну зарплату, уряд — проти!

11 вересня відбулася онлайн-зустріч щодо обговорення пропозицій профспілок до проєкту Державного бюджету України на 2025 рік. В обговоренні взяли участь представники профспілок та роботодавців, а також фахівці Мінфіну, Мінсоцполітики та Мінекономіки.

Профспілкова сторона у процесі переговорів пропонувала підвищити розмір мінімальної заробітної плати до 50% від прогнозної середньомісячної заробітної плати працівників на кінець 2024 року (за попередніми розрахунками профспілок на базі прогнозних макроекономічних показників — 10 905 грн), але не нижче від фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін (за даними Мінсоцполітики, 9 639 грн у 2025 р.).

Проте, як бачимо, вже 13 вересня уряд затвердив проєкт Закону про Держбюджет-2025 з розміром мінімальної зарплати на рівні 8 000 грн протягом усього року.

Зміни щодо сплати ЄСВ ФОПами

Нагадаємо, що на сьогодні за нормами п. 9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ ФОПи-«єдинники» (так само як ФОПи на загальній системі оподаткування й особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) звільняються від сплати ЄСВ за себе з 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців.

Платники, які користуються цією пільгою, розрахунок єдиного внеску у складі декларації не заповнюють за період, в якому відповідно єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте це не позбавляє права добровільно сплачувати ЄСВ за себе та зазначати суми такого ЄСВ у декларації з метою отримання страхового стажу.

Що зміниться з 1 січня? Згідно з п. 3 прикінцевих положень проєкту Держбюджету-2025 дію пункту 9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ щодо цієї пільги для ФОПів передбачено зупинити на 2025 рік.

Отже, загальної пільги, яка б звільняла всіх ФОПів від сплати ЄСВ на час війни, у 2025 році не буде. Проте деякі пільги залишаються.

Хто з ФОПів звільнятиметься від сплати ЄСВ?

ФОПи з ТОТ. У 2025 році й надалі діятиме норма п. 9-3 розділу VIII Закону про ЄСВ. За нею платники єдиного внеску з місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених статтею 6 Закону. Тобто щодо ФОПів, які перебувають на ТОТ, і надалі діють правила щодо несплати та незвітування з ЄСВ у 2025 році.

ФОПи-«загальники» без оподатковуваного доходу. З 1 січня 2021 року ФОПи на загальній системі оподаткування можуть не сплачувати за себе ЄСВ за відсутності прибутку. Це випливає з норми п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ.

Тобто, якщо ФОП не отримав доходу (прибутку) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше від максимальної величини бази нарахування ЄСВ. І сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Якщо у певному місяці (або навіть і році) оподатковуваного ПДФО та ВЗ чистого доходу в самозайнятої особи не буде, вона має право не визначати базу нарахування ЄСВ, а отже, і не сплачувати ЄСВ за такий період. Про це неоднаразово зазначали й податківці у розʼясненнях.

ФОПи — основні працівники. Якщо ФОПи (як «загальники», так і «єдинники») одночасно перебувають у трудових відносинах, вони можуть не сплачувати ЄСВ за себе. Це правило також діє з 1 січня 2021 р. Але тільки за умови, що роботодавець за основним місцем сплатив за них ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок.

Якщо у певному місяці роботодавець сплатив ЄСВ, але у меншому розмірі від мінімального страхового внеску, то такі самозайняті особи ЄСВ за себе сплачуватимуть. І в розмірі, не меншому від мінімального внеску (а не різниці)! Тобто такі ФОПи сплачуватимуть за січень 2025 року не менше ніж 1 760 грн, якщо роботодавець не сплатить за них ЄСВ хоча б у такому мінімальному розмірі.

Чи зможуть ФОПи-працівники бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив страховий внесок за таких осіб у розмірі мінімального страхового внеску, але не більше від максимальної величини бази нарахування ЄСВ?

Тобто обов’язку сплачувати ЄСВ у таких ФОПів не буде. А добровільно додатково сплачувати можна? Єдиної позиції ДПС щодо цього не випрацювала. Тому, перш ніж сплачувати додатково, варто поцікавитися думкою податківців за місцем обліку (отримати ІПК).

ФОП-«незалежник». З 1 січня 2021 року, якщо фізособа зареєстрована як підприємець і при цьому провадить незалежну професійну діяльність, вона обліковується ДПС як фізособа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

ФОП-«незалежник», який отримує пенсію або соцдопомогу, ЄСВ за себе не сплачуватиме. Хоча може і сплачувати — за умови добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

На фізосіб, які провадять незалежну профдіяльність і статусу ФОПа не мають, ця пільга не поширюється.

ФОПи-пенсіонери та особи з інвалідністю. Також звільняються від сплати за себе ЄСВ ФОПи, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», й отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Автор: Русанова Ганна

До змісту номеру