Зміст справи
ТОВ ще у 2014 році прийняло до складу учасників громадянина рф. Проте у строк до 28.02.2022 він так і не вніс свою частку.
* Постанова ВС від 30.11.2023 у справі №916/1947/22.
** Постанова КМУ від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації».
04.08.2022 відбулися загальні збори ТОВ, які оформлені протоколом та на яких такого учасника (громадянина рф) виключили зі складу учасників товариства та зменшили статутний капітал на розмір його несплаченої частки.
Утім, цей громадянин рф звернувся до суду та просив скасувати рішення загальних зборів. Він, очевидно, вирішив, що його виключили з учасників ТОВ через російське громадянство, тому заявив, що у 2019 році змінив громадянство та станом на 2022 рік є громадянином Болгарії.
А справді, чи можна (чи навіть обов’язково) переглядати склад учасників і видаляти з них тих, хто має громадянство країни-агресора?
Тут часто виникає аргумент: такі учасники можуть мати й громадянство інших країн. При цьому позбутися російського громадянства (навіть бажаючи цього) — справа непроста і досить тривала.
Що каже закон
Нагадаємо, що після запровадження в Україні воєнного стану Кабміну було доручено, зокрема, невідкладно вжити у межах повноважень інших заходів, пов’язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Наслідком таких заходів стало ухвалення Постанови №187, відповідно до п. 1 якої для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв’язку з військовою агресією рф запроваджено мораторій (заборону) на, зокрема:
1) виконання, у т. ч. у примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є рф або такі особи (далі — особи, пов’язані з державою-агресором):
— громадяни Російської Федерації, крім тих, що мешкають на території України на законних підставах;
— юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є рф, громадянин рф, крім того, що мешкає на території України на законних підставах;
2) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження корпоративних прав на користь осіб, пов’язаних із державою-агресором, або на користь рф.
Отже, правочини (у т. ч. довіреності), укладені з порушенням мораторію, зокрема якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними (п. 2 Постанови №187).
Як ви вже здогадалися (і здогадався колишній учасник), такі зміни у законодавстві стали на заваді діяльності самого ТОВ: наявність одного з учасників — громадянина рф призвела до арешту рахунків ТОВ.
Що сказав суд
Суд першої інстанції наголосив, що Постановою №187 Кабмін запровадив мораторій, зокрема, на відчуження, передачу в заставу, а також вчинення будь-яких інших дій, які мають чи можуть мати наслідком відчуження цінних паперів і корпоративних прав особами, пов’язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна, та на користь цих осіб.
При цьому особами, пов’язаними з державою-агресором, визначено, зокрема, громадян рф, які не мешкають на території держави Україна, та юросіб, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин рф, який не мешкає на території держави Україна.
Проте на спростування свого громадянства учасник (громадянин рф) не надав суду жодного доказу про відмову від громадянства рф або щодо подання ним заяви про припинення громадянства рф.
Отже, за цих обставин суд констатував, що у розумінні Постанови №187 на час проведення ТОВ спірних загальних зборів як сам учасник (громадянин рф), так і ТОВ є особами, пов’язаними з державою-агресором.
Проте і позбутися незручного власника не можна!
Суд першої інстанції заявив, що дії загальних зборів ТОВ з виключення такого учасника зі складу учасників та зменшення статутного капіталу ТОВ перебувають під мораторієм (забороною), встановленим урядом України, бо мають наслідком припинення (відчуження) корпоративних прав громадянина рф та зменшення у грошовому виразі статутного капіталу ТОВ стосовно осіб, які пов’язані з державою-агресором, а отже, є нікчемними, тобто такими, що не мають юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.
Апеляційна інстанція цілком підтримала такі висновки та зазначила, що в період дії мораторію, встановленого вищенаведеною постановою, ТОВ усупереч Постанові №187 вчинило дії, спрямовані на відчуження корпоративних прав особи, ймовірно, пов’язаної з державою-агресором.
Проте вважає, що правильно було б звертатися не за визнанням рішення загальних спорів недійсними (воно вже є таким за Постановою №187), а з вимогою про поновлення розміру статутного капіталу ТОВ та розмірів часток його учасників.
ВС звернув увагу на те, що:
1) за ст. 2 Закону про ТОВ/ТДВ учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників;
2) виключення учасника товариства — це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов’язків, є санкцією за невиконання корпоративних обов’язків перед товариством;
3) дії з виключення учасника ТОВ, який несе солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу, перебувають під мораторієм, установленим п. 2 ч. 1 Постанови №187 (будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження корпоративних прав особами, пов’язаними з державою-агресором), бо ТОВ оспорюваним рішенням загальних зборів припинило корпоративні права учасника (громалянина рф), зменшивши статутний капітал ТОВ та звільнивши такого учасника від солідарної відповідальності.
В яких випадках рішення загальних зборів є недійсними?
Згідно з усталеною судовою практикою підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
— порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
— позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
— порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Водночас не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів госптовариства, є підставою для визнання недійсними ухвалених на них рішень.
А як же несплачена частка в СК?
Верховний Суд заявив, що громадянин рф більше ніж 8 років не сплачував свого внеску до статутного капіталу. Але тільки після ухвалення КМУ Постанови №187 ТОВ рішенням загальних зборів виключило позивача зі складу учасників товариства та зменшило статутний капітал на розмір несплаченої ним частки.
ВС вважає, що рішення загальних зборів учасників ТОВ було спрямоване не на захист власних інтересів та інтересів ТОВ через невнесену частку СК, а на уникнення поширення на товариство дії мораторію, запровадженого Постановою №187.
Отже, така підстава для виключення учасника не може уможливити виключення з-під мораторію на відчуження корпоративних прав.