• Посилання скопійовано

Штрафи за розбіжності даних про КБВ

З 1 вересня 2024 року Мін’юст застосовуватиме штрафи за виявлені розбіжності щодо відомостей про КБВ та структуру власності юрособи.

Нагадаємо, що кінцевий бенефіціарний власник — це будь-яка фізособа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізособу, від імені якої проводиться фінансова операція, за ознаками здійснення прямого чи непрямого вирішального впливу на діяльність юрособи. КБВ, зокрема, для юросіб є будь-яка фізособа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юрособи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

Строк подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників (далі — КБВ) та структуру власності юрособи прив’язаний до набрання чинності нормативними документами:

1) положення про форму та зміст структури власності;

2) методології визначення юрособою КБВ.

Війна теж внесла свої корективи у встановлення граничного строку першого подання інформації про КБВ. Нині такий строк подання обчислюють 6 місяцями з дати набрання чинності цими нормативними документами, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

За якою формою повідомляти про КБВ?

Положення про форму та структуру власності затверджене наказом Мінфіну від 19.03.2021 №163. Проте через 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні набере чинності наказ Мінфіну від 02.04.2024 №161, який викладе це Положення (як і форму структури власності) в новій редакції!

Методологія визначення юрособою КБВ затверджена постановою КМУ від 19.09.2023 №1011. Докладно про її застосування ми розповіли у статті «Методологія визначення КБВ юросіб» у «ДК» №41/2023.

Утім, цей обов’язок юросіб прив’язаний і до іншого: підтримувати відомості про КБВ та структуру власності юрособи в актуальному стані (ч. 3 ст. 5-1 Закону №361).

Повідомлення про зміну інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юрособи треба також подавати обов’язково!

Таким чином, якщо подати інформацію про КБВ, актуальну на момент подання, але потім буде виявлено розбіжності, що виникли через зміни, про які юрособа не повідомила, буде застосовано штраф. Якщо ви ще не подавали інформацію про КБВ, то штраф за розбіжності застосовуватися не має.

Початок дії штрафу за розбіжності

Дату набрання чинності Наказом №2513 щодо порядку виявлення розбіжностей стосовно даних про КБВ кілька разів переносили.

І ось він починає діяти з 1 вересня 2024 року (текст Наказу див. у «ДК» №36/2024).

І з цієї самої дати виникає загроза застосування штрафу — у розмірі від 17 000 грн до 340 000 грн (ч. 4 ст. 35 Закону №755).

Наголошуємо ще раз: незважаючи на відтермінований обов’язок подати інформацію про КБВ та структуру власності до ЄДР на строк до 90 днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні, Мін’юст у разі виявлення розбіжностей між даними щодо КБВ в ЄДР та іншими базами даних, доступ до яких мають держреєстратори, з 1 вересня 2024 р. може застосувати згаданий вище штраф.

Але якщо ця інформація ще не була подана, то штрафу за розбіжності не буде — бо розбіжностей ще немає.

В яких випадках є загроза застосування штрафу?

Річ у тім, що штрафи мають застосовуватися лише за результатами перевірки розбіжностей, які отримані держреєстратором ЄДР з інших джерел, баз даних чи органів державної влади, що включає надсилання безпосередньо юрособі запиту про надання інформації (у тому числі пояснень), необхідної для встановлення КБВ, надання копій документів юрособою на запит або отриманих держреєстратором у разі доступу до приміщень, огляду речей та документів за місцезнаходженням юросіб (ч. 6 ст. 5-1 Закону №361).

Адже при наданні інформації та документів на такий запит може виявитися, що відповідні розбіжності є помилковими чи їх немає або є підстави, які вказують на звільнення від відповідальності.

Зокрема, йдеться про те, що юрособи, які порушили вимоги ч. 3 ст. 5-1 Закону №361, у зв’язку з неотриманням відповіді на запит, необхідної для подання юрособою для внесення або актуалізації в ЄДР інформації про КБВ та структуру власності, звільняються від відповідальності за таке порушення (абз. третій ч. 3 ст. 5-1 Закону №361).

За інформацією про КБВ — звертаємося до КБВ

Юрособи мають самостійно звертатися до своїх засновників/учасників і вимагати від них актуалізувати інформацію про КБВ та структуру власності.

Періодичність подання таких запитів від юросіб Законом №361 не встановлено — це юрособи та їхні засновники/учасники вирішують самостійно.

Строки подання запиту до КБВ

На жаль, закон не встановлює строків подання запиту від юрособи до КБВ щодо актуалізації інформації. Єдині строки, встановлені ч. 3 ст. 5-1 Закону №361, — це строки для повідомлення держреєстратора ЄДР про КБВ та структуру власності юрособи у разі їх зміни — йдеться про 30 робочих днів з дня їх виникнення.

Тому, на нашу думку, якщо юрособа через отримання запиту від держреєстратора звертається до своїх засновників/учасників щодо актуалізації інформації про КБВ та отримує відомості, що певні дані все-таки змінились, але після таких змін не минуло 30 робочих днів, то штрафу не має бути.

Але якщо засновники/учасники не відповідають, не реагують чи відмовляються надавати актуальну інформацію, юрособа не може нести відповідальність за ч. 4 ст. 35 Закону №755 у вигляді штрафу в сумі від 17 000 до 340 000 грн.

Проте, щоб уникнути штрафу, юрособи повинні подати всі документи й листування з учасниками/засновниками та іншу інформацію щодо змін чи відсутності інформації про такі зміни в юрособи на отриманий запит від держреєстратора.

Яку інформацію потрібно підтримувати в актуальному стані та про що надсилати запити до КБВ?

Ідеться про таку інформацію:

— прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

— дата народження;

— країна громадянства (підданства), а в разі якщо КБВ-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, — усі країни його громадянства (підданства);

— серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство);

— місце проживання;

— реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

— повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юрособи, в якому ця особа є КБВ;

— характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Зокрема, коли внаслідок додаткових внесків, викупу частки в одного/кількох із засновників чи інших дій відбувся перерозподіл часток у процентному відношенні до розміру статутного капіталу.

Про весь цей перелік і потрібно зазначати у запиті до юрособи-засновника чи до КБВ-фізособи — із наведенням конкретної дати, на яку вас цікавить стан такої інформації.

Також зауважимо, що засновники у протоколі про зміну в складі засновників чи інші зміни щодо даних одного із засновників (фізособи), які безпосередньо впливають на дані щодо КБВ в ЄДР чи структуру власності, мають указувати на необхідність унесення змін до ЄДР. Зокрема, і про подання оновлених даних про КБВ. А якщо юрособа КБВ не має, тоді вносять відмітку про зазначення у структурі власності юрособи обґрунтованої причини його відсутності.

Що потрібно зробити до 1 вересня 2024 року?

Радимо всім юрособам та СПФМ звернути увагу на такі моменти:

1) враховуючи воєнний стан та можливість перебування за кордоном учасників/засновників (ми говоримо саме про фізосіб-КБВ), надіслати запити або зв’язатися у будь-який доступний спосіб (Viber, WhatsApp, соцмережі тощо) із КБВ-фізособами та з’ясувати, чи відбулися зміни серед переліку, які ми навели вище;

2) якщо зміни відбулися і відтоді минуло 30 робочих днів, то надати повідомлення держреєстратору про них.

В які строки потрібно подати такі повідомлення про зміни? На нашу думку, якщо юрособа на свій запит отримує підтвердження про зміни щодо КБВ, вона може зробити це не лише до 31.08.2024 включно, а й після цієї дати. Штрафи застосовуються, якщо держреєстратор виявить розбіжності щодо КБВ, відтак, надіславши запит, з’ясує та підтвердить факт неподання змін юрособою. Якщо до отримання запиту юрособа встигне подати повідомлення про зміни щодо КБВ, то, на нашу думку, штрафи не мають бути застосовані;

3) якщо юрособа не подавала до ЄДР інформацію про КБВ, то для неї ситуація з 01.09.2024 не зміниться. Тобто відповідні штрафи можуть бути застосовані лише після подання інформації про КБВ та структуру власності у будь-який час до закінчення 90-денного строку з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

На кого не поширюються вимоги щодо актуалізації даних стосовно КБВ?

Нагадаємо, що обов’язок щодо надсилання повідомлення про зміни щодо КБВ та актуалізації даних стосовно КБВ не поширюються на (ч. 8 ст. 5-1 Закону №361):

— політичні партії, структурні утворення політичних партій;

— професійні спілки, їхні об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їхніх об’єднань;

— творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок;

— організації роботодавців, їхні об’єднання;

— адвокатські об’єднання, адвокатські бюро;

— організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату;

— державні органи, органи місцевого самоврядування, їхні асоціації;

публічні компанії (юрособи, створені у формі ПАТ, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується у порядку, визначеному постановою КМУ від 13.06.2023 №602, на які поширюються вимоги щодо розкриття інформації про КБВ, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом);

— державні та комунальні підприємства, установи, організації;

— торгово-промислові палати;

— державні пенсійні фонди;

— житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

— об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ;

— сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання;

— відокремлені структурні підрозділи зі статусом юрособи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).

Нормативна база

  • Закон №361 — Закон України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
  • Закон №755 — Закон України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
  • Наказ №2513 — Наказ Мінфіну та Мінʼюсту від 10.07.2023 №2513/5/378 «Про затвердження Порядку передачі держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань інформації про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи, отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки юридичної особи, та відповідними відомостями, розміщеними в зазначеному реєстрі, та про суб’єкта первинного фінансового моніторингу, яким виявлено такі розбіжності, до спеціально уповноваженого органу».

Автор: Канарьова Наталія

До змісту номеру