Спочатку згадаємо основні моменти, що взагалі стосуються обов’язку виписування ТТН.
Правила складання ТТН
Хто повинен складати ТТН?
За чинною редакцією Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках (п. 11.3 Правил №363).
Коли потрібно складати ТТН?
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ст. 48 Закону про автотранспорт).
Автомобільний перевізник — це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів та/або вантажів транспортними засобами (ст. 1 Закону про автотранспорт).
Тобто перевізник — це той, хто перевозить вантаж. Це означає: якщо вантаж перевозить, наприклад, підприємство власним транспортом для власних потреб, то воно є перевізником. Або якщо покупець наймає для перевезення придбаного товару сторонню організацію, то перевізником буде вона. А у водія перевізника має бути ТТН на вантаж.
З наведеного випливає, що, на наш погляд, ТТН має складатися на всі автомобільні перевезення вантажів. Хоча є інша думка, за якою під час здійснення перевезення власним транспортом для власних потреб ТТН не потрібна. Але, щоб уникнути непорозумінь, може бути доречно звернутися по консультацію з цього питання до Мінінфраструктури.
Докладніше про це ми розповіли у статті «Самовивезення товару: чи виписувати ТТН?», опублікованій у «ДК» №13/2023.
Що таке ТТН?
Згідно зі ст. 1 Закону про автотранспорт товарно-транспортна накладна — це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізосіб, які перевозять вантаж за власний кошт і для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу й обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електрон ній формі та містить обов’язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Тобто ТТН — це єдиний документ, що підтверджує здійснене автотранспортом перевезення у межах України.
Які реквізити повинна мати ТТН?
Відповідно до п. 11.1 Правил №363 товарно-транспортну накладну госпсуб’єкт може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про:
— назву документа;
— дату і місце його складання;
— найменування (прізвище, ім’я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;
— найменування та кількість вантажу, його основні характеристики й ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж;
— автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер);
— пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Але стосовно реквізитів ТТН маємо враховувати ще й вимоги статті 48 Закону про автотранспорт щодо параметрів транспортного засобу, на якому здійснюється перевезення, а саме:
— довжина (Д);
— ширина (Ш);
— висота (В);
— загальна вага;
— загальна вага з вантажем;
— коди платників податків вантажовідправника та вантажоодержувача за ЄДР.
Якщо сторони користуються електронними ТТН, то за внесення до них необхідних реквізитів, передбачених Законом №1534, відповідають компанії, які надають послуги з електронного документообігу.
Чи можна розробити власний бланк ТТН?
Підприємство може розробити й затвердити наказом керівника власну форму ТТН, яка також має містити всі обов’язкові реквізити, визначені абз. 2 п. 11.1 Правил №363.
Але цієї змоги позбавлені підприємства, що перевозять особливі вантажі (спирт етиловий і алкогольні напої; високооктанові кисневмісні добавки; нафтопродукти (нафта); хлібобулочні вироби; деревина). Такі вантажі оформлюють за спеціальними формами ТТН, що розробляються профільними міністерствами.
Порядок оформлення ТТН типової форми №1-ТН
Процедуру оформлення розглянемо поетапно.
1 етап — перед завантаженням.
Вантажовідправник заповнює реквізити:
— номер і дата виписування ТТН;
— найменування підприємства чи ПІБ замовника автоперевезення;
— повне найменування та місцезнаходження підприємства або ПІБ і місце проживання фізособи, яка відвантажує (списує) цінності за цією ТТН;
— повне найменування та місцезнаходження підприємства або ПІБ і місце проживання фіз особи, яка одержує (оприбутковує) перелічені у ТТН цінності;
— адреса пункту навантаження;
— адреса пункту розвантаження;
— літерами (!) загальна кількість місць вантажу (контейнерів);
— літерами (!) загальна маса зданого для перевезення вантажу в тоннах;
— у розділі «Відомості про вантаж» — назва, кількість і вартість окремо кожного виду ТМЦ, що відвантажуватимуть.
2 етап — після завантаження.
Вантажовідправник заповнює реквізити:
— марка, модель, тип, реєстраційний номер авто та причепа / напівпричепа(ів), що прибули під навантаження;
— (!) саме тут мають бути зазначені пераметри транспортного засобу (довжина, ширина, висота, загальна вага, загальна вага з вантажем), передбачені вимогами статті 48 Закону про автотранспорт;
— найменування підприємства або ПІБ фізособи-перевізника;
— ПІБ і номер посвідчення водія;
— літерами (!) загальна вартість відвантажених товарів з урахуванням ПДВ;
— літерами (!) сума ПДВ, якщо вартість ТМЦ, які перевозитимуть, включає цей непрямий податок. В іншому випадку проставляють прочерк;
— назви та номери документів, долучених до ТТН (товарних, залізничних накладних, сертифікатів, посвідчень, свідоцтв тощо);
— у розділі «Відомості про вантаж» — вид пакування вантажу, документи, які додаються окремо до кожного виду ТМЦ, що відвантажуватимуть.
Водій заповнює:
— ПІБ, посада та підпис водія/експедитора, що отримав вантаж.
Вантажовідправник або перевізник заповнює розділ «Вантажно-розвантажувальні операції»:
— маса отриманого для перевезення вантажу в тоннах;
— час (год., хв.) з моменту проставляння в ТТН відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження біля в’їзних воріт (на контрольно-пропускному пункті) або особі, відповідальній за відвантаження товару;
— час (год., хв.) вибуття авто — вручення водієві належним чином оформленої ТТН;
— час (год., хв.) простою під навантаженням;
— підпис особи, відповідальної за проведення навантажувальних робіт.
3 етап — після доставки вантажу.
Вантажовідправник або перевізник заповнює розділ «Вантажно-розвантажувальні операції»:
— результати вантажно-розвантажувальних операцій.
4 етап — після розвантаження.
Заповнює перевізник:
— найменування перевезень (за відрядним тарифом, за погодинним тарифом, за покілометровим тарифом, централізовані перевезення тощо).
Штраф за відсутність необхідних реквізитів у ТТН!
Штраф накладається за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до ТТН чи іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5% до 10% включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до ТТН чи іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5% до 10% включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (ст. 132-2 КУпАП).
Розмір штрафу — 500 н. м. д. г. (8 500 грн).
Штраф накладається на громадян, фізосіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника.
Якщо вагові або габаритні параметри понад 10%, але не більше ніж 20% включно, — штраф 1 000 н. м. д. г. (17 000 грн).
Якщо вагові або габаритні параметри понад 20%, але не більше ніж 30% включно, — штраф 2 000 н. м. д. г. (34 000 грн).
Якщо вагові або габаритні параметри понад 30%, — штраф 3 000 н. м. д. г. (51 000 грн).
Які наслідки має невикористання ТТН
Згідно з численною судовою практикою, відсутність ТТН або істотні недоліки в її оформленні можуть породжувати сумніви щодо реальності госпоперації та вказувати на її безтоварність. Таким чином, неналежно оформлені ТТН можуть використовуватися як докази нереальності госпоперацій.
Наприклад, дивимося постанову ВС від 10.11.2023 у справі №440/2474/20. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі щодо оформлення ТТН вказали на те, що посилання на відсутність ТТН або помилки при їх оформленні як підтвердження нереальності госпоперацій з постачання товарів є безпідставними. ТТН є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, і підставою для формування витрат за такими послугами.
Проте ВС зауважив, що суди попередніх інстанцій у частині оформлення ТТН не надали належної оцінки тому, що відсутність ТТН або істотні недоліки в її оформленні можуть породжувати сумніви щодо реальності госпоперації, особливо з урахуванням інших обставин, що свідчать про її безтоварність. Наприклад, це може свідчити про об’єктивну неможливість контрагента здійснювати госпоперації, що враховує податкову інформацію про характер його діяльності, відсутність визначення джерела походження товару в ЄРПН (так званий обрив ланцюга постачання), невідповідність предмета постачання видам госпдіяльності контрагентів у ланцюгу постачання, наявність кримінальних проваджень щодо контрагента, відсутність бухгалтерських документів або істотні недоліки в їхньому виготовленні тощо.
У підсумку коментовану справу спрямували на новий розгляд.
Тож маємо ситуацію, коли судова практика щодо відсутності ТТН чи наявності істотних недоліків у її оформленні доволі супе речлива. Тому госпсуб’єкт повинен самостійно ухвалювати рішення щодо використання чи невикористання ТТН, з огляду на можливі наслідки.
А тепер перейдемо все ж таки до е-ТТН.
Історія запровадження е-ТТН
Перехід на ТТН в електронній формі планувався ще до початку воєнного стану. Тобто у 2021 році застосування е-ТТН було добровільне. Початок тестової експлуатації системи е-ТТН було заплановано на квітень 2022 року. А перехід на обов’язкове використання е-ТТН — на серпень 2022 року.
Проте війна цей процес зупинила. І навіть у 2023 році перехід на обов’язкове застосування е-ТТН не відбувся.
Беручи до уваги зворотний зв’язок від бізнесу та звернення представників сфери перевезень автомобільним транспортом, ритейлерів, аграріїв та бізнес-асоціацій щодо викликів у переході на обов’язкове використання е-ТТН, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України ухвалило рішення відтермінувати запровадження обов’язкового використання е-ТТН.
А 4 червня 2024 року Мінінфраструктури розпочало дворічний експеримент із упровадження е-ТТН. Чи означає це, що електронна форма ТТН уже стала обов’язковою для всіх? Ні! Закон наразі цього не вимагає.
Так, у ст. 1 Закону про автотранспорт і тепер міститься визначення терміна «товарно-транспортна накладна», в якому сказано, що вона складається у паперовій та/або електронній формі.
І доки не буде внесено змін до цієї норми відповідним Законом, використання е-ТТН не може вважатися обовʼязковим. Тож кожен СГ поки що сам вирішуватиме, як складати ТТН: у паперовій чи в електронній формі.
Особливості використання е-ТТН
Використання е-ТТН має такі особливості:
— е-ТТН та супровідні документи оформлюються в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП);
— замовник (відправник) повинен надати водію паперову копію e-ТТН для пред’явлення на вимогу поліції як супровідний документ до вантажу (п. 11.5 Правил №363). На паперовій копії має бути підпис водія про прийняття вантажу до перевезення.
Переваги е-ТТН:
— створюється прозоре ділове середовище;
— унеможливлюється втрата документів;
— скорочуються терміни погодження та підписання ТТН між контрагентами.
Яку мету переслідує експериментальний проєкт із упровадження е-ТТН?
Наразі їх дві:
1) вдосконалення законодавчого врегулювання у сфері діяльності автомобільного транспорту в Україні щодо переходу на електронний документообіг е-ТТН, зокрема на окремі види вантажів (молочної сировини, високооктанових кисневмісних домішок, нафтопродуктів (нафти), хлібобулочних виробів, деревини) з використанням системи електронного документообігу електронної товарно-транспортної накладної, її вдосконалення;
2) інтеграція з наявними державними електрон ними інформаційними ресурсами (інформаційно-комунікаційними системами) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади й тестування їхньої взаємодії: системою зважування в русі (WIM); єдиним реєстром ТТН на переміщення алкогольних напоїв; єдиною державною системою електронного обліку деревини; інформаційними системами Укртрансбезпеки.
Але участь у цьому проєкті не є обов’язковою. Як і раніше, госпсуб’єкти можуть користуватися лише паперовими ТТН.
Що маємо у підсумку
Е-ТТН має ознаки звичайного електронного документа. Для її створення потрібно мати доступ до Інтернету, облікову програму, що дозволяє створювати такий документ, і кваліфікований електронний підпис.
Відправник заповнює е-ТТН у системі, накладає КЕП та надсилає експедитору, перевізнику й вантажоотримувачу. Після доставки вантажу всі сторони, залучені до операції, ставлять на е-ТТН свої КЕПи. Таким чином, усі вони мають підписаний електронний документ.
Жодних додаткових реєстрацій е-ТТН не потребує.
Але важливо, що КЕПи повинні мати всі залучені особи: водії, експедитори, комірники й інші, хто бере участь у відвантаженні, перевезенні, супроводі та прийманні товарів.
Тож пам’ятаймо, що використання електрон ної форми ТТН — це право, а не обов’язок. І використання паперових ТТН також можливе нарівні з електронними.
Нормативна база
- Правила №363 — Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.1997 №363.
- Закон про автотранспорт — Закон України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт».
- Закон №1534 — Закон України від 03.06.2021 №1534-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю».
- Закон №1582 — Закон України від 29.06.2021 №1582-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю».