Сертифікація товару
Безпосередньо про витрати на сертифікацію у чинних НП(С)БО не сказано нічого. Тож спробуймо самостійно проаналізувати кілька варіантів і вибрати найприйнятніший.
Чи належать такі витрати до первісної вартості товарів?
До первісної вартості запасів відносять, серед іншого, інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою (п. 9 НП(С)БО 9).
Сертифікацію проводять, щоб надалі мати змогу реалізовувати придбану партію товару.
Отже, можна стверджувати, що витрати на сертифікацію — це інші витрати, пов’язані з придбанням і доведенням запасів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. А тому такі витрати відносять до первісної вартості товарів.
А можна списати ці витрати до поточних витрат?
У пункті 14 НП(С)БО 9 наведено витрати, які не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені). До таких витрат належать, зокрема, загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Наприклад, якщо підприємство провело сертифікацію товарів, але зробило це добровільно (бо за законом така сертифікація не є обов’язковою), то, на наш погляд, витрати на таку сертифікацію можна віднести до складу поточних витрат. На наш погляд, такі витрати включають до складу витрат на збут (рахунок 93), бо вони пов’язані з реалізацією (збутом) товарів.
Тобто маємо два підходи до обліку.
Обираємо один із двох варіантів обліку
На підставі наведеного вище робимо висновок:
— якщо сертифікація є обов’язковою, на суму витрат збільшуємо первісну вартість товарів;
— якщо сертифікація не є обов’язковою, витрати списуємо на рахунок 93.
Ми навели власну думку на цю тему, проаналізувавши норми НП(С)БО 9 і НП(С)БО 16. Але в Україні питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності регулює Мінфін (ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік). Тому саме до цієї інституції може бути доречно звернутися за консультацією кожному зацікавленому підприємству для уникнення непорозумінь.
А який із них застосовувати, залежить від відповіді на наступне запитання!
Коли сертифікація є обов’язковою?
З 2018 року в Україні діє система обов’язкової відповідності технічним регламентам замість обов’язкової сертифікації, яку було скасовано 2018 року.
Це означає, що всі товари, які ввозяться на територію України або виробляються на території України, мають відповідати встановленим технічним регламентам, і для цього виробник або імпортер складає декларацію відповідності на підставі протоколу випробувань.
Як дізнатися, чи відповідає товар техрегламенту?
Відповідність продукції технічним регламентам підтверджується сертифікатами, виданими різноманітними акредитованими органами.
Щоб дізнатися, чи потрапляють відповідний товар, продукція під обов’язкову сертифікацію, треба звернутися до таких акредитованих органів.
Деякі категорії товарів, які підлягають обов’язковому оцінюванню відповідності технічним регламентам, включають:
— радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої, що містять модулі Bluetooth, Wi-Fi, NFC, GPS, GSM тощо;
— побутову техніку;
— телекомунікаційне обладнання;
— освітлювальні прилади;
— медичні вироби;
— іграшки, обладнання для відпочинку та спорту;
— електроінструменти.
Причому на практиці сертифікацію проводять не лише тоді, коли це є обов’язковим. Значну частину товарів, продукції сертифікують у добровільному порядку, з метою підвищення конкурентних переваг товару, продукції.
Щодо зразків товару, які передаємо для сертифікації
До складу витрат на проведення сертифікації включають також вартість переданих зразків товару, які буде використано (знищено) під час дослідження.
Зверніть увагу! Такі зразки не є товаром, безоплатно переданим органу із сертифікації, тому що їх було передано як витратний матеріал для використання під час сертифікації.
Поводження зі зразками продукції потрібно обумовити договором з органом сертифікації, який проводитиме сертифікацію.
Договором треба встановити й документ, що підтвердить використання зразків. Наприклад, це може бути звіт виконавця або інформація про використання зразків може зазначатися в акті приймання-передачі послуг сертифікації тощо.
Приклад 1 Підприємство імпортувало партію товарів, для яких було проведено сертифікацію. Вартість сертифікації становить 24 000 грн, у т. ч. ПДВ — 4 000 грн. Окрім того, для проведення сертифікації органу, що проводив сертифікацію, передано зразок товару собівартістю 300 грн, який повністю використано (знищено) під час досліджень.
У таблиці 1 покажемо бухгалтерський облік для двох варіантів: для обов’язкової та необов’язкової сертифікації.
Таблиця 1
Облік витрат із сертифікації товарів
| № з/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| Обов’язкова сертифікація | ||||
| 1 | Передано зразок продукції | 28* | 28* | 300 |
| 2 | Отримано послуги із сертифікації | 28 | 631 | 20 000 |
| 3 | Відображено ПК з ПДВ | 641 | 631 | 4 000 |
| 4 | Оплата отриманих послуг | 631 | 311 | 24 000 |
| Необов’язкова сертифікація | ||||
| 5 | Передано зразок продукції | 93 | 28 | 300 |
| 6 | Отримано послуги із сертифікації | 93 | 631 | 20 000 |
| 7 | Відображено ПК з ПДВ | 641 | 631 | 4 000 |
| 8 | Оплата отриманих послуг | 631 | 311 | 24 000 |
| * Собівартість переданого зразка включено до собівартості партії товарів. Тобто вартість партії не зміниться, але кількість товарів зменшиться. | ||||
Сертифікація власної продукції
Витрати на обслуговування виробничого процесу (у тому числі на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг) включають до складу загальновиробничих витрат (пп. 15.7 НП(С)БО 16). Отже, витрати на сертифікацію власної продукції потраплять до загальновиробничих і будуть відображені на рахунку 91. А потім ці витрати у загальному порядку, разом з іншими загальновиробничими витратами розподіляють на виробничу собівартість продукції:
— Д-т 23 К-т 91.
Причому далі витрати на створення власної реалізованої продукції визнають одночасно з визнанням доходу від такої реалізації (п. 7 НП(С)БО 16).
Але якщо підприємство сертифікує не одну конкретну партію продукції, а продукцію взагалі, яку виготовлятиме протягом певного періоду, то витрати на сертифікацію потрібно включити до витрат майбутніх періодів — списати в дебет рахунку 39. Відтак, протягом строку, на який проведено сертифікацію, списувати до складу загальновиробничих витрат у пропорційному розмірі:
— Д-т 91 К-т 39.
Щодо зразків власної продукції, переданих на дослідження
У разі сертифікації продукції вартість переданих зразків відносять до складу витрат із сертифікації, тобто списують на рахунок 91, 39.
Покажемо це на прикладі.
Приклад 2 Підприємство отримало послуги із сертифікації власної продукції, яку планує випускати один рік, на суму 24 000 грн, у т. ч. ПДВ — 4 000 грн. Окрім того, для проведення сертифікації органу, який проводив сертифікацію, передано зразок продукції собівартістю 300 грн, який повністю використано (знищено) під час досліджень.
Витрати із сертифікації списали до складу витрат майбутніх періодів, звідки щомісяця у пропорційному розмірі протягом 12 місяців списують на загальновиробничі витрати, звідки потім розподіляють на виробничу собівартість продукції.
Бухгалтерський облік покажемо у таблиці 2.
Таблиця 2
Облік витрат із сертифікації продукції
| № з/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1 | Передано зразок продукції для досліджень | 39 | 26 | 300 |
| 2 | Отримано послуги сертифікації | 39 | 631 | 20 000 |
| 3 | Відображено ПК з ПДВ | 641 | 631 | 4 000 |
| 4 | Оплата послуг | 631 | 311 | 24 000 |
| 5 | Списано витрати із сертифікації до складу загальновиробничих витрат за перший місяць [(20 000 + 300) : 12] | 91 | 39 | 1 692 |
| 6 | Загальновиробничі витрати розподілено на виробничу собівартість | 23 | 91 | 1 692 |
Оподаткування
Податок на прибуток.
Податкових різниць для витрат з проведення сертифікації ПКУ не встановлює.
Податок на додану вартість.
Витрати із сертифікації пов’язані з господарською діяльністю. Тож ПДВ, який сплачують у складі ціни послуг сертифікації, у загальному порядку включають до складу податкового кредиту.
Зразки, передані на сертифікацію, вважають використаними у господарській діяльності. Тому ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ в цій ситуації не виникають.
Проте саму передачу зразків податківці вважають постачанням. А якщо сертифікація проводиться за кордоном, — вивезення зразків вони вважають експортом товарів. Принаймні одне таке роз’яснення пролунало в листі ГУ ДФС у Рівненській області від 06.01.2016 №27/10/17-00-15-01-07. Попри те що установи сертифікації обмежені у своїх діях, вони можуть використати ці зразки лише у межах процедури сертифікації, тобто за цільовим призначенням. Утім, можна отримати власну ІПК й або діяти за нею, або оскаржити її у суді.
Єдиний податок групи 3.
На оподаткування цим податком господарські операції із проведення сертифікації не впливають.
Нормативна база
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».