У цій ситуації платником є нерезидент, тому ми вирішили, що платитиме він із закордону іноземною валютою. А отже, і реалізація товару, і його оплата відображаються у бухгалтерському обліку згідно з нормами НП(С)БО 21. Причому на необхідність застосування норми НП(С)БО 21 не впливає той факт, що товари не експортуються, а продаються на території України.
І головне, що норми НП(С)БО 21 повинні будуть застосовувати як продавець, так і покупець (якщо він є юрособою).
Якщо платіж надходить за винятком комісії банку
На наш погляд, питання про те, за чий кошт сплачується комісія банку, має вирішуватися договором. Причому комісію може стягувати як банк платника, так і банк отримувача.
У договорі треба зазначити, що оплатою товару є сума коштів, перерахована платником зі свого рахунку, а всі суми комісії, утримані як банком платника, так і банком продавця, сплачуються коштом продавця.
Наприклад, якщо платник перерахував 500 євро, банк утримав з цього платежу комісію 2 євро і на рахунок продавця надійшло 498 євро, вважається, що продавець отримав оплату 500 євро, і він же окремо сплатив комісію банку 2 євро.
Якщо такої умови в договорі немає, доречно внести до нього зміни.
Якщо з якихось причин внести такі зміни немає можливості, варто діяти за процедурою, наведеною у п. 2.15 Положення №88. Де сказано, що у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такий документ із письмовим обґрунтуванням передають керівникові підприємства, установи. І до окремого письмового рішення керівника такий документ до виконання не беруть.
Таким чином, бухгалтер, який бачить отримання на рахунок 498 євро, пише доповідну записку керівнику, а керівник на її підставі складає письмове розпорядження, де описує, що за домовленістю з платником вирішено: комісія банку здійснюється коштом продавця, а тому потрібно відобразити у бухгалтерському обліку всю суму оплати й окремо комісію банку.
На підставі такого розпорядження бухгалтер відображає в обліку окремо отримання оплати 500 євро й окремо витрати на комісію банку 2 євро.
Бухгалтерський облік та ПДВ
Проілюструємо правила бухобліку операцій в іноземній валюті прикладом.
Отримання попередньої оплати.
Отримано 50% попередньої оплати в сумі 498 євро, й окремо банк стягнув комісію 2 євро. Тобто загальна сума попередньої оплати 500 євро. На дату отримання оплати офіційний курс НБУ — 43,5366 грн за 1 євро. Сума оплати у перерахунку в гривні — 21 768,30 грн (500 х 43,5366), у тому числі сума ПДВ — 3 628,05 грн (21 768,30 : 6).
На цю суму, як на першу половину вартості товару, складають ПН на покупця-резидента (а не на платника-нерезидента, хоч гроші й надійшли від нього!).
Позаяк у покупця немає інформації про надходження оплати, продавцеві доречно скласти ще й звіт чи інший подібний документ, надавши його покупцеві, в якому повідомити про отримання оплати і складання на цю дату ПН. Також цей звіт логічно передбачити у договорі, адже договір тристоронній і кожна сторона має бути поінформована про всі операції згідно з ним.
Комісія банку — 2 євро/87,07 грн (2 х 43,5366).
Відвантаження товару.
Відвантажено товар вартістю 1 000 євро. Але в накладній, на наш погляд, суму товару треба відобразити в євро. Тому що ціна договору в євро й оплата в євро. А покупець уже самостійно робитиме перерахунок у гривні.
Причому половина цього товару, за який уже отримано 50% передоплати, перераховують у гривні за курсом, що був на дату отримання оплати. Тобто вартість цієї частини товару в гривнях — 21 768,30 грн.
А іншу половину товару перераховують у гривні за курсом НБУ на дату відвантаження. Нехай на дату відвантаження офіційний курс НБУ — 43,5450 грн за 1 євро. Тоді в перерахунку у гривні вартість цієї частини товару — 21 772,50 грн (500 х 43,5450), у т. ч. ПДВ — 3 628,75 грн (21 772,50 : 6). Саме на цю суму на другу половину товару складають ПН.
Загальна сума товару в перерахунку у гривні — 43 540,80 грн (21 768,30 + 21 772,50).
Отримання заключної частини оплати.
Отримано 50% заключної оплати в сумі 498 євро, й окремо банк стягнув комісію 2 євро. Тобто загальна сума заключної оплати теж 500 євро. На дату отримання цієї оплати офіційний курс НБУ — 44,0846 грн за 1 євро. Сума оплати у перерахунку в гривні — 22 042,30 грн (500 х 44,0846), у тому числі сума ПДВ — 3 673,72 грн (22 042,30 : 6).
Фактично у перерахунку у гривні вартість другої половини товару збільшилася на 269,80 грн (22 042,30 - 21 772,50), у т. ч. ПДВ — 44,97 грн (3 673,72 - 3 628,75). Тому на дату отримання заключної оплати потрібно скласти РК до другої ПН на зміну ціни, з кодом причини 101 «Зміна ціни». Як уже зазначено вище, на цю дату доречно скласти звіт чи інший подібний документ, в якому відзвітувати перед покупцем про отримання заключної частини оплати, про складання РК до ПН.
Комісія банку — 2 євро/88,17 грн (2 х 44,0846).
Дивимося бухгалтерський облік продавця за даними прикладу в таблиці.
Таблиця
Бухгалтерський облік продажу товару за тристороннім договором
№ з/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума | |
Д-т | К-т | |||
Отримання попередньої оплати | ||||
1 | Отримано попередню оплату | 312 | 681 | 500 € 21 768,30 |
2 | Нараховано ПДВ | 643 | 641 | 3 628,05 |
3 | Списано комісію банку | 92 | 312 | 2 € 87,07 |
Відвантаження товару | ||||
4 | Відвантажено товар | 36 | 70 | 1 000 € 43 540,80 |
5 | Відображено ПДВ у частині, яку раніше сплачено | 70 | 643 | 3 628,05 |
6 | Нараховано ПДВ на другу частину товару | 70 | 641 | 3 628,75 |
7 | Дохід від продажу віднесено на фінрезультати (43 540,80 - 3 628,05 - 3 628,75) | 70 | 791 | 36 284,00 |
8 | Зараховано попередню оплату в рахунок заборгованості за відвантажений товар | 681 | 36 | 21 768,30 |
Отримання заключної оплати | ||||
9 | Отримано оплату | 312 | 36 | 500 € 22 042,30 |
10 | Відображено курсову різницю (22 042,30 - 21 772,50) | 36 | 714 | 269,80 |
11 | Складено РК до ПН | 714 | 641 | 44,97 |
12 | Списано комісію банку | 92 | 681 | 2 € 88,17 |