Спочатку нагадаємо, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані були протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633 уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Закон набрав чинності 18.05.2024, тож строк оновлення закінчився 16.07.2024 (а з 17 липня можливі штрафи).
Це, зокрема, й строк, до якого ваші працівники, які не перебували на військовому обліку, мають отримати, а ті, хто перебував, оновити військово-облікові документи й надати їх за місцем роботи.
Працівники, чоловіки середнього віку, були прийняті на роботу до 2021 року. Тоді їх приймали без перевірки військово-облікових документів. Як діяти тепер?
Відразу можна зауважити, що військовий облік на підприємстві не ведеться або ведеться неналежним чином.
Справді, вимога перевіряти військово-облікові документи під час прийняття на роботу з’явилася у ст. 24 КЗпП у 2021 році завдяки Закону №1357. Проте й доти вести військовий облік роботодавці були зобов’язані. Щоправда, не в тій формі, що нині, а шляхом складання особових карток працівників (форма №П-2). У цій формі є розділ ІІ «Відомості про військовий облік», який складають на підставі наданих працівником військово-облікових документів. Недарма ця форма затверджена спільним наказом Держстату й Міноборони від 25.12.2009 №495/656.
А тепер вести військовий облік треба у формі Списків персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку №1487).
Якщо на підприємстві раніше не вели військового обліку
Ось що треба зробити спочатку:
1. Призначте наказом особу, відповідальну за ведення військового обліку.
2. Поінформуйте ТЦК, надіславши повідомлення за додатком 1 до Порядку №1487 про призначення відповідальної особи.
3. Ознайомте під підпис із Правилами військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, з якими укладено трудові договори після 05.01.2023.
4. Розмістіть на видному місці Правила військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487).
5. Запитайте військово-облікові документи у призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
6. Складіть списки персонального військового обліку згідно з додатком 5 до Порядку №1487.
7. Складіть відомість оперативного обліку згідно з додатком 12 до Порядку №1487.
8. Затвердьте графік звіряння.
9. Заведіть журнал перевірок (додаток 9 до Порядку №1487).
Також наголосимо, що раніше (зокрема, на момент першого скоєння порушення на цьому підприємстві) розмір штрафу був значно нижчий.
Тепер, згідно зі ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юросіб та громадських об’єднань від двох тисяч до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000,00 до 59 500,00 грн).
Тож треба негайно усунути порушення, щоб відповідальні особи не потрапили під цей величезний штраф.
Що треба зробити:
1) повідомити працівників письмово про необхідність надання особі, відповідальній за ведення військового обліку, військово-облікових документів;
2) якщо працівник відмовляється надати військово-обліковий документ, про такого працівника повідомити до ТЦК.
Щоправда, якщо орієнтуватися на п. 32 Порядку №1487, повідомляти потрібно про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із Законом. А в цій ситуації взагалі невідомо, чи працівник є військовозобов’язаним, чи виключеним з військового обліку.
Та однаково для особи, відповідальної за ведення військового обліку, єдиний вихід із ситуації — звернутися до ТЦК і повідомити, а далі вже з’ясується, чи працівник військовозобов’язаний, чи виключений з військового обліку.
Чи можна все залишити, як є, може, не помітять?
Якщо у керівника підприємства виникає бажання й надалі не вести військового обліку на деяких працівників, зокрема на тих, які відмовляються надати військово-облікові документи, і не надсилати інформацію про таких працівників до ТЦК, нагадаємо про один нюанс. Підприємство-роботодавець щокварталу подає об’єднаний звіт з ЄСВ, ПДФО та ВЗ до податкової. А та в електронній формі обмінюється інформацією з ТЦК. Це означає, що рано чи пізно ТЦК дізнаються, які працівники працюють на цьому конкретному підприємстві, і якщо вони порушують законодавство про військовий облік у ТЦК, то стане зрозуміло, що й військовий облік на підприємстві ведеться неналежним чином.
І тут ми переходимо до похідної проблеми, коли з’ясовується, що…
Працівник не стоїть на військовому обліку в ТЦК, але вже давно працевлаштований — як бути? Чи можна його звільнити через те, що він не стоїть на військовому обліку?
Згідно з нормами чинного КЗпП неможливо звільнити працівника з тієї причини, що він не стоїть на військовому обліку.
І пам’ятайте про зворотне правило: навіть якщо ви не повідомляли ТЦК про прийняття працівника на роботу (бо це було досить давно), нині є обов’язок повідомляти про звільнення працівників. Щоправда, він стосується військовозобов’язаних працівників, але в цій ситуації, як ми зазначили вище, роботодавець не знає і не може сам визначити статус працівника.
Ба більше, якщо такий працівник вирішить звільнитися через те, що на нього надійшла повістка за місцем роботи, про це треба повідомити ТЦК негайно!
Тобто звільнення працівника не допоможе уникнути питань щодо військового обліку. Але вихід із ситуації є.
Змусити працівника стати на військовий облік роботодавець не може. Але можна, по-перше, скласти наказ із вимогою надати військово-облікові документи для ведення військового обліку. А вже за його невиконання — звільнити за порушення трудової дисципліни.
По-друге, можна обійтися без звільнення і поінформувати ТЦК про таких працівників. Нехай вже вони візьмуться за розв’язання цієї проблеми (викличуть працівника до себе для взяття на облік та видачі військово-облікового документа).
У Порядку №1487 є додаток 6, який складають та подають щороку до 1 грудня до ТЦК зі списками громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.
Здавалося б, до чого юнаки, на яких зазвичай складають цей додаток, до старших чоловіків, які не перебувають на військовому обліку взагалі?
Річ у тім, що з 18.05.2024 дещо змінився опис додатка 6, і тепер до цих списків вносять й інформацію про громадян старшого призовного віку, які не перебувають на військовому обліку (рік їх народження зазначають у графі 2 додатка 6, разом із ПІБ).
Протягом якого періоду можуть накласти адмінштраф за порушення правил ведення військового обліку?
Якщо говорити про адмінвідповідальність за минулі періоди, то тут потрібно керуватися статтею 8 КУпАП. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Але треба розрізняти вчинене правопорушення і триваюче правопорушення. Наприклад, відсутність військового обліку, який треба було почати вести роки тому, — це триваюче правопорушення. Бо воно триває і досі.
За порушення правил ведення військового обліку, які були самостійно виправлені до виявлення порушення контролерами, адмінштрафу не буде.
Якщо правопорушення не було усунено, але сталося воно до останніх змін до ст. 38 КУпАП, діятимуть старі правила. А вони встановлювали строк давності для порушень: не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. І розглядати справи про такі порушення мали керівники ТЦК (ст. 235 КУпАП), без звернення до суду.
А тепер у ст. 38 КУпАП (у редакції, чинній з 19.05.2024) наголошено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтею 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше одного року з дня їх вчинення.
Якщо військовозобов’язаний перейшов на дистанційну роботу, чи потрібно повідомляти ТЦК?
Не потрібно, бо змін в облікових даних не відбувається.
Змінилися облікові дані працівника?
До облікових даних, про зміну яких треба повідомляти до ТЦК, належать:
прізвище, ім’я та по батькові (за наявності);
реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
адреса місця фактичного проживання;
сімейний стан;
освіта;
місце роботи і посада.
Якщо працівник виконує обов’язки з військового обліку, то чи потрібна доплата?
Для належного функціонування системи військового обліку (забезпечення її автоматизації із застосуванням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів) визначається кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку, з урахуванням таких норм:
у державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях за наявності на військовому обліку:
— від 501 до 2 000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — одна особа;
— від 2 001 до 4 000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — дві особи;
— від 4 001 до 7 000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — три особи, а на кожні наступні від 1 до 3 000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — по одній особі додатково.
Якщо ж на військовому обліку менше ніж 500 призовників, військовозобов’язаних та резервістів, обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу (п. 9 Порядку №1487).
Особи, відповідальні за ведення військового обліку, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку згідно з національним класифікатором ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (п. 11 Порядку №1487).
Посадові оклади працівників, відповідальних за ведення військового обліку, встановлюються на рівні посадових окладів працівників служби персоналу (п. 12 Порядку №1487).
Отже, якщо на підприємстві 501 військовозобов’язаний і більше, то має бути одна особа, яка веде військовий облік, її оклад буде на рівні окладів працівників служби персоналу і доплата до 50% окладу за ведення військового обліку цій особі не належиться.
Якщо ж на підприємстві менше ніж 500 військовозобов’язаних, тоді додаткові обов’язки покладаються на працівника служби персоналу (або на іншого працівника, бо іноді на підприємстві немає окремого кадровика). За виконання таких додаткових обов’язків і встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу. Зрозуміло, що фактичний розмір доплати встановлюють за угодою між працівником та роботодавцем.
Чи треба повідомляти ТЦК про наявність серед персоналу жінок із медичною освітою, які не стоять на військовому обліку?
Міноборони визначає перелік спеціальностей та/або професій, споріднених із відповідними військово-обліковими спеціальностями, після здобуття яких жінки за власним бажанням беруться на військовий облік військовозобов’язаних, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за умови придатності до проходження військової служби за станом здоров’я та віком (п. 6 Порядку №1487).
Тобто для жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту (навіть якщо вони працюють не за фахом) і не мають проблем зі здоров’ям, є відповідного віку, стати на військовий облік є обов’язком.
Якщо жінка з медичною освітою не стоїть на військовому обліку, їй потрібно особисто вжити заходів для взяття на військовий облік. Роботодавець взяттям на військовий облік у ТЦК не займається.
Після того як жінка стане на військовий облік, вона надає військово-обліковий документ особі, на яку на підприємстві покладено обов’язки з ведення військового обліку, для внесення її до Списків персонального військового обліку.
У нас на підприємстві немає посад, пов’язаних із медициною, ми взагалі займаємося продажем дитячого харчування. Знаю, що в однієї працівниці є медична освіта. Чи потрібно щодо неї вести військовий облік?
Так, потрібно, бо така жінка є військовозобов’язаною (про що ми наголосили вище). Порядок №1487 винятків не містить.
І незалежно від того, чи працює вона на посаді, пов’язаній із медициною, чи ні, щодо неї треба належним чином оформити документи стосовно військового обліку.
Також візьміть до уваги, що до 18.05.2024 у Порядку №1487 була норма:
«Жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку ТЦК, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року».
Але з 18.05.2024 таку норму скасували.
Тож усіх жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту, приймаємо на роботу як військовозобов’язаних і вимагаємо від них військово-облікових документів!
Чи просити у працівників витяги про уточнені дані після відвідування ТЦК до 16 липня 2024 року? Чи перевіряти, чи вони справді уточнили свої військово-облікові дані?
Контролювати, чи справді працівники уточнили ці дані, чинне законодавство від роботодавців не вимагає. І штрафувати в разі чого буде за невиконання цього обов’язку саме громадян, а не їхніх роботодавців.
Водночас, якщо працівник не мав військово-облікового документа, це означає, що стосовно нього військовий облік на підприємстві не вели.
А тим, хто такий документ мав і лише оновлює дані в ТЦК, присвоюють так звані VIN-коди. По суті, це — реєстраційний номер облікового запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Він вноситься як штрихкод до військових квитків або інших військово-облікових документів. Але це не обов’язково, бо під час оновлення військово-облікових даних у застосунку Резерв+ або ЦНАПі його не видають, він формується автоматично.
Підприємство-роботодавець дізнається про цей код із документів, що їх має надати працівник, який оновив свої військово-облікові дані. Цей код зазначають у Списках персонального військового обліку (графа 5).
Чи можна передавати на аутсорсинг ведення військового обліку?
Скажемо одразу і коротко: не можна.
У п. 8 Порядку №1487 зазначається, що організація військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях покладається на їхніх керівників.
Проте обов’язки з ведення військового обліку на підприємствах можуть бути покладені керівником на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі — служба персоналу).
У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов’язки з ведення військового обліку можуть бути покладені на іншу особу, яка веде облік працівників на підприємстві.
Також у п. 9 Порядку №1487 конкретно зазначаються вимоги до кількості осіб, які займаються військовим обліком залежно від кількості військовозобов’язаних. І це вже імперативна норма, яку обов’язково треба виконувати — в штаті підприємства мають бути люди, які ведуть військовий облік.
Приймаємо на роботу чоловіка. Військовий квиток є, але стоїть позначка «Взятий на військовий облік» та «Знятий з військового обліку» — різниця в 3 місяці. Каже, що це була строкова служба, і коли вона закінчилася, — зняли з обліку. Хвилює ось це «знятий з військового обліку». Чи чинний цей військовий квиток?
«Знятий з військового обліку» — це не тотожно «Виключений», тож після закінчення строкової служби працівник мав звернутися до ТЦК і стати на військовий облік.
Що ж до дій потенційного роботодавця, тут усе просто. Прийняття на роботу і взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем роботи здійснюють лише після взяття їх на військовий облік.
Отже, якщо військово-обліковий документ у працівника неналежно оформлений, приймати його на роботу не можна. І лише після взяття на військовий облік та надання належного військово-облікового документа підприємство має право укласти з ним трудовий договір.
На підприємстві працівник вимагає подати інформацію про нього до ТЦК для виключення його з військового обліку. Чи справді його слід виключати з військового обліку? Який граничний вік перебування у запасі?
Військовозобов’язані та резервісти протягом семи днів з дня досягнення граничного віку перебування у запасі скеровуються керівниками підприємств до ТЦК для виключення з військового обліку (п. 35 Порядку №1487).
Тобто не роботодавець надає інформацію для виключення з військового обліку, а сам працівник. Щоправда, роботодавець має проконтролювати цей процес (тобто створити наказ для працівника про звернення до ТЦК з метою виключення з військового обліку і про вивільнення його від роботи на день звернення до ТЦК).
А далі, на підставі відмітки ТЦК у військово-обліковому документі про виключення з військового обліку відповідальна особа, яка веде військовий облік у роботодавця, вносить до Списків персонального військового обліку примітку «Виключено з обліку».
Як визначити граничний вік перебування у запасі (на військовому обліку для тих, хто нині не служить)? Для цього треба звернутися до ст. 28 Закону №2232.
Запас військовозобов’язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов’язаних.
Військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд — до 35 років;
2) другий розряд — до 60 років.
Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд:
молодший офіцерський склад — до 45 років;
старший офіцерський склад:
майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) — до 50 років;
полковник (капітан 1 рангу) — до 55 років;
вищий офіцерський склад — до 60 років;
2) другий розряд:
молодший та старший офіцерський склад — до 60 років;
вищий офіцерський склад — до 65 років.
Граничний вік перебування у запасі другого розряду є граничним віком перебування у запасі ЗСУ та інших військових формувань (60 років та 65 років).
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII.
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-X.
- Закон №1357 — Закон України від 30.03.2021 №1357-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку».
- Закон №3633 — Закон України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
- Закон №2232 — Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу».
- Порядок №1487 — Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів від 30.12.2022 №1487.