У попередньому номері (див. «ДК» №29/2024) ми навели текст Закону №3813, який ще перебуває на підписі у Президента. Тоді ж проаналізували, які зміни він принесе щодо податку на прибуток, ТЦО та КІК.
А в цьому номері поговоримо про сам Клуб білого бізнесу (див. «ДК» №30/2024) і розглянемо зміни, які стосуються ПДФО, турзбору та інших податків.
Усі ці зміни, про які йдеться у статті, почнуть діяти з дня набрання чинності Законом №3813.
Щодо ПДФО
Щодо розділу IV ПКУ стосовно ПДФО зміна буде одна — це уточнення норми пп. 164.2.11 ПКУ. А він стосується оподаткування підзвітних коштів та надміру витрачених коштів під час відрядження!
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включатиметься сума надміру витрачених не лише звичайних коштів, а й електронних грошей, отриманих на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 ПКУ.
Очевидно, що ця зміна має запобігти уникненню оподаткування доходів, отриманих у формі електронних грошей.
Але водночас у підрозділі 1 розд. ХХ ПКУ також передбачено зміни. У період до припинення або скасування воєнного стану до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включатимуться доходи, отримані:
а) у вигляді вартості використання житла у розмірі не більше двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, наданого працівникові, який має статус внутрішньо переміщеної особи, у безоплатне користування роботодавцем, що є виробником/постачальником товарів оборонного призначення за державними оборонними контрактами (договорами) з оборонних закупівель та/або виконавцем робіт та послуг оборонного призначення, та/або є підприємством-співвиконавцем за зазначеними контрактами (договорами) у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі», за умови що таке житло розташоване на території України та було придбане, споруджене або орендоване роботодавцем під час воєнного стану;
б) у вигляді безоплатного користування житлом, розташованим на території України, членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення працівника, зазначеного у підпункті «а», за умови їх спільного проживання у такому житлі згідно з договором.
Положення цього пункту застосовуються щодо податкового періоду (місяця), протягом якого роботодавець здійснював виконання (співвиконання) хоча б одного державного оборонного контракту (договору) з оборонних закупівель.
Щодо екологічного податку
У пункті 250.10 ПКУ щодо порядку подання податкової звітності та сплати екоподатку у разі наявності декількох стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів у межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами передбачено:
— слова «згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)» замінити словами «згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ)».
Ця тенденція не є новою, і щодо більшості звітності такі зміни вже було зроблено. Тобто наразі маємо справу з приведенням ПКУ до того, що вже є на практиці.
Така зміна не спричиниться до появи нової форми декларації, бо її вже було оновлено з початку 2024 року і ці зміни в ній вже передбачені.
Щодо турзбору
Тут зміни будуть більші.
Нова редакція п. 268.4 ПКУ стосуватиметься як об’єкта, так і бази справляння збору.
За пп. 268.4.1 ПКУ буде визначено, що об’єктом справляння збору є місця проживання (ночівлі), визначені підпунктом 268.5.1 ПКУ.
Базою справляння збору, як і тепер, буде загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 ПКУ. Але в п. 268.4 ПКУ будуть прописані визначення «доби» та «розрахункової години»:
Доба — період між двома послідовними розрахунковими годинами, що дорівнює 24 годинам.
Розрахункова година — година, встановлена у місці проживання (ночівлі), при настанні якої споживач повинен звільнити номер (місце) у день виїзду і після якої здійснюється заселення до місця проживання (ночівлі).
Цих визначень раніше не було прописано у ПКУ. Проте це важко назвати новацією, адже ДПС і зараз у роз’ясненнях саме так розуміє ці терміни. Тобто взяли те, що застосовується на практиці, і додали до ПКУ як норму закону.
ДПСУ про визначення бази оподаткування турзбором
Базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ (пп. 268.4.1 ПКУ).
Ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 (пп. 268.3.1 ПКУ).
ПКУ не передбачає іншого періоду проживання, ніж доба.
У разі погодинного розміщення збір розраховується для кожного мешканця (платника збору) з базою оподаткування — одна доба.
Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 №19.
Так, п. 1.3 глави 1 Правил визначено, що розрахункова година — це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення до готелю.
Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується відповідно до єдиної розрахункової години — 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей має право змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.
Пунктом 3.7 глави 3 Правил установлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найкоротший термін, як правило, одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12.00 дня, наступного за днем прибуття споживача.
Враховуючи вищевикладене, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.
ЗІР, підкатегорії консультацій 125.02, 125.03
Розширення дії Закону про санкції
Деякі норми ПКУ змінять через Закон про санкції. За новою нормою абз. 2 п. 43.1 ПКУ, не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені не тільки платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників) у порядку, встановленому Законом про санкції, були ухвалені рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Цю саму зміну буде внесено до п. 100.15 ПКУ щодо відмови у розстроченні податкового боргу таким особам. Такі особи (які самі або їхні засновники чи кінцеві бенефіціари підпадатимуть під Закон про санкції) не матимуть права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення ПДВ. Такі самі порушники не матимуть права перебувати на ЄП! Ба більше, їм буде не лише заборонено перехід на спрощену систему оподаткування (після запровадження санкцій), а й анульовано вже наявний статус «єдинника».
Адже у підпункті 8 пункту 299.10 ПКУ буде уточнено норму щодо анулювання реєстрації ЄП СГ через наявність санкцій. Через зміни наявність не лише щодо платника податку, але й щодо його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом про санкції, призводитиме до анулювання реєстрації ЄП.