Нині на підписі у Президента України перебуває Закон про внесення змін до ПКУ щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. З текстом Закону можна ознайомитися в «ДК» №29/2024.
Далі розглянемо лише зміни, що їх вносить цей Закон, щодо трансфертного ціноутворення (контрольованих операцій) та контрольованих іноземних компаній.
Зміни щодо ТЦУ
Ці новації мають запрацювати з 1 січня 2025 року. Тобто у 2024 році ми ще працюємо за старими правилами. Наступного року будуть нові правила.
Нагадаємо, що контрольовані операції за ст. 39 ПКУ — це господарські операції платника податку на прибуток, що можуть впливати на об’єкт оподаткування цим податком (для резидентів Дія Сіті — платників податку на особливих умовах — на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з НП(С)БО або МСФЗ).
При цьому у пп. 39.2.1.1 ПУ наводиться чіткий перелік таких операцій.
Перелік контрольованих операцій за пп. 39.2.1.1 ПКУ
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами — нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юрособи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів стосовно держав (територій) теж затверджується КМУ;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Закон №3813 вносить уточнення стосовно цього переліку.
По-перше, зміни стосуються пп. «в». Зазначається, що під час визначення переліку держав (територій) для потреб цього підпункту КМУ враховуватиме такі критерії:
— держави (території), віднесені до переліку офшорних зон, затвердженого КМУ;
— держави (території), віднесені до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, залучених до боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
— держави (території), компетентні органи яких за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією (зокрема інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника) на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Пропозиції до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, визначеним цим підпунктом, із відповідним обґрунтуванням ДПСУ надаватиме щороку до 1 жовтня до Мінфіну. А вже той передаватиме їх КМУ.
Якщо зміни до зазначеного переліку затверджуються КМУ до 30 листопада, їх застосовують з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому внесено такі зміни.
У разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада їх застосовуватимуть 1 січня другого звітного року, наступного за календарним роком, у якому внесено такі зміни.
Тобто:
— те, наскільки у певній іншій країні (на території) ставка податку на прибуток (доходи) або корпоративний податок відрізняється від ставки податку на прибуток в Україні, з 2025 року не матиме значення. Замість них під контрольовані потраплять офшори — а що вважатиметься за офшори, має визначити КМУ!
— іншим важливим чинником стане відсутність контролю в таких інших країнах (на територіях) за фінансуванням тероризму та відмиванням доходів. А ще КМУ дивитиметься на те, чи збирають такі країни (території) інформацію про кінцевих бенефіціарних власників юросіб.
Нагадаємо, що нині Перелік держав (територій) для пп. «в» затверджено постановою КМУ від 27 грудня 2017 №1045. Але зрозуміло, що він переглядатиметься за новими критеріями і до кінця 2024 року отримає нову редакцію.
Друга зміна стосується пп. «г». Він буде викладений у новій редакції: господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2-1 ПКУ.
Тобто, як і тепер, у цьому підпункті йдеться про організаційно-правову форму нерезидента. І, як і тепер, перелік «контрольованих» організаційно-правових форм затверджуватиме КМУ. Проте до ПКУ мали б додати критерії, за якими КМУ складатиме цей перелік. Для цього у ПКУ з’являється новий пп. 39.2.1.2-1.
Натомість у цьому новому підпункті затвердили критерії, за якими операції з юрособами-нерезидентами, організаційно-правова форма яких є в Переліку від КМУ, не є контрольованими!
Вони такі:
— нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україна уклала міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до ДПСУ до 1 жовтня року, наступного за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до Переліку, згаданого в пп. «в», який ми розглядали вище);
— всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до ДПСУ до 1 жовтня року, наступного за звітним, аналогічної довідки. І це теж не стосується держав (територій), включених до Переліку за пп. «в».
Тут треба пам’ятати три речі:
1) цей перелік «неконтрольованості» стосується лише умови щодо організаційно-правових форм. Якщо стосовно нерезидента або операцій із ним виконуються інші умови віднесення до контрольованих операцій (зазначені у пп. «а», «б», «в», «ґ»), — ця операція вважатиметься контрольованою;
2) довідку можна подавати або щодо вашого контрагента, або щодо його партнерів. Тобто достатньо виконання однієї з умов;
3) у разі внесення змін до Переліку організаційно-правових форм такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому їх внесено. Нині цей Перелік затверджено постановою КМУ від 4 липня 2017 №480.
Зміни щодо КІК
Ці зміни — косметичні і вносяться до порядку обчислення скоригованого прибутку КІК, який оподатковується в Україні (п. 39-2.3 ПКУ) у зв’язку зі змінами до ст. 39 ПКУ, які ми розглянули вище.
Так, особливості такого обчислення зазначені в окремих підпунктах пп. 39-2.3.2 ПКУ, і ось до четвертого підпункту і вносяться зміни.
Вони говорять:
— доходи і витрати КІК за операціями з нерезидентами — пов’язаними особами, нерезидентами, які зареєстровані у державах (на територіях), що включені до Переліку за згаданим вище пп. «в», а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку за згаданим вище пп. «г», визначаються з дотриманням принципу «витягнутої руки». Тут істотних змін немає, це лише приведення наявної норми до змін, унесених до ст. 39 ПКУ, які ми вже розглянули;
— і саме про операції з такими нерезидентами (як і раніше) треба зазначити у Звіті про КІК. На цьому наголошено і в оновленому пп. «ж» пп. 39-2.5.3 ПКУ.