ЦКУ дозволяє кредиторові у деяких випадках притримати майно, яке належить боржникові. Але при цьому требо чітко дотримуватися процедури. Покажемо, як це працює, на прикладі з практики.
* Постанова ОП КГС ВС від 05.04.2024 у справі №916/101/23.
Зміст справи
Першого квітня 2020 року між ТОВ 1 як поклажодавцем та ТОВ 2 як зберігачем було укладено договір про надання послуг №04/10-2020, предметом якого є зберігання на контейнерному майданчику порожніх контейнерів, отриманих від поклажодавця.
1. Умови зберігання.
Згідно з договором за зберігання контейнерів, вантажно-розвантажувальні роботи поклажодавець сплачує зберігачеві один раз на місяць не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним. Обсяг наданих послуг підтверджується актом виконаних робіт, що підписується сторонами. Також договором передбачено обов’язок поклажодавця своєчасно оплачувати зберігання.
2. Порядок здавання-приймання порожніх контейнерів на відповідальне зберігання.
Поклажодавець доручив матеріально відповідальному працівникові зберігача приймати порожні контейнери на склад і видавати порожні контейнери зі складу.
Приймаючи контейнери на відповідальне зберігання, поклажодавець та зберігач оформляють акт приймання-передачі порожніх контейнерів на відповідальне зберігання, в якому зазначають номери контейнерів, дату їх приймання, кількість, якість, стан та інші необхідні реквізити.
Для зняття контейнерів з відповідального зберігання поклажодавець передає зберігачу акт повернення на зняття порожніх контейнерів з відповідального зберігання, в якому зазначає дату, номери контейнерів, кількість, якість, стан контейнерів.
3. Повернення контейнерів зі зберігання.
Повне або часткове повернення поклажодавцю контейнерів з відповідального зберігання здійснюється після отримання зберігачем від поклажодавця акта повернення на зняття порожніх контейнерів з відповідального зберігання.
Порожні контейнери, прийняті на зберігання зберігачем, підлягають поверненню поклажодавцю або уповноваженій поклажодавцем особі в кількості, якості, стані, в якому вони були прийняті на зберігання.
4. Розірвання договору про надання послуг зберігання.
Договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами і мав діяти до 31.12.2020, але до остаточного завершення всіх зобов’язань, узятих на себе сторонами за договором.
Дострокове розірвання договору уможливлювалося у разі повідомлення однієї зі сторін про свій намір не пізніше ніж за один календарний місяць до призначеного дня розірвання.
Хто може притримати майно боржника?
Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, зазначеній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних із нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов’язання (ч. 1 ст. 594 ЦКУ).
Зауважимо, що право володі́ння — це забезпечена законом можливість мати у себе певну річ, утримувати її у своєму господарському підпорядкуванні.
Зокрема, під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов’язана з використанням його властивостей (Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.01.2013 №24-150/0/4-13 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав»).
Наприклад, у коментованій справі кредитор (зберігач) не є власником контейнерів, проте зберігає їх у себе, хоч і не використовує. Тобто володіє цими контейнерами.
Для виникнення у кредитора права притримання потрібна одночасна наявність таких умов:
1) притримання можливе лише щодо чужої речі, тобто речі, на яку право власності належить іншій особі, а не кредиторові;
2) кредитор має володіти річчю на законній підставі;
3) кредитор має право притримувати річ боржника, якщо інше не встановлено домовленістю сторін у договорі;
4) є дійсне прострочене зобов’язання боржника перед кредитором, який притримує річ боржника.
Майно було притримано
Якби все було так, як записали у договорі, коментована судова справа не виникла б. Вийшло так, що поклажодавець не сплатив своєчасно за зберігання контейнерів. І зберігач вдався до притримання майна боржника.
Сторони обмінювалися документами через систему електронного документообігу.
28.12.2022 ТОВ 1 надіслав ТОВ 2 вимогу про повернення контейнерів, які досі перебували на зберіганні. Проте зберігач відповів, що поверне контейнери лише після погашення заборгованості за надану послугу зі зберігання. Крім того, висловив вимогу про розірвання договору протягом одного календарного місяця з моменту отримання цього листа.
04.01.2023 зберігач надіслав вимогу про оплату заборгованості та вивезення контейнерного обладнання і повідомив, що у разі несплати заборгованості та невивезення контейнерів буде змушений виставити додаткові рахунки навіть після завершення дії договору за весь час зберігання контейнерного обладнання.
До вимоги відповідач додав виставлені позивачу рахунки за вже наявні, але не оплачені послуги зі зберігання майна. Крім того, цим самим листом зберігач повідомив ТОВ 1 про застосування притримання контейнерів на підставі ст. 594 ЦКУ до повної сплати заборгованості та виставив додатковий рахунок.
У яких випадках виникає право притримання майна?
Підставою виникнення права притримання є невиконання боржником у строк зобов’язання:
1) щодо оплати речі;
2) щодо відшкодування кредиторові пов’язаних із річчю витрат та інших збитків;
3) щодо інших вимог кредитора.
Окремо ВС зазначає, що притримання може використовуватися у договірному зобов’язанні, яке виникло між кредитором та боржником щодо речі, яка стає предметом притримання, а також притриманням речі можуть забезпечуватися інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 594 ЦКУ).
Отже, притриманням може забезпечуватися виконання будь-якого зобов’язання боржника перед кредитором (як договірного, так і позадоговірного).
Порядок дій у разі притримання майна
У коментованій нами справі є ще один важливий нюанс: строк надсилання вимоги про притримання майна (контейнерів).
Адже, попри неодноразові звернення власника контейнерів із письмовими вимогами про повернення контейнерів, зберігач відмовився їх виконувати. Але йдеться про повернення майна з вересня 2022 року. Тимчасом як повідомлення про притримання було надіслане зберігачем щойно 04.01.2023.
А у ч. 1 ст. 595 ЦКУ прямо передбачено: кредитор, який притримує річ у себе, зобов’язаний негайно повідомити про це боржника.
ВС зазначає, що «негайне повідомлення» виступає як оціночна категорія. Ну, тобто в суді навряд чи хтось зважатиме на те, як швидко кредитор надіслав боржникові повідомлення про притримання майна.
Проте судді виходитимуть із того, що обов’язок кредитора негайно повідомити боржника про притримання означає: таке повідомлення має бути зроблено максимально швидко та за першої можливості з урахуванням часу, необхідного для доставки документів від одного контрагента до іншого та/або нормативів пересилання поштових відправлень.
Тож зволікати з повідомленням не слід. Тим більше не слід допускати ситуацій, коли фактично притримання майна вже почалося, а боржник про це ще нічого не знає.
Форма правочину притримання товару
З огляду на широке коло зобов’язань боржника, які можуть забезпечуватися притриманням, та на неможливість заздалегідь передбачити, за яких саме обставин у боржника може виникнути відповідне зобов’язання, що потребує забезпечення, притримання — це право, а не обов’язок кредитора, скористатися яким, чи ні — цілком залежить від його волі, а тому правочин про притримання належить до односторонніх правочинів, його суб’єктом є кредитор. Такий правочин вчиняється шляхом повідомлення боржника про притримання (ч. 1 ст. 595 ЦКУ).
Крім того, позаяк право на притримання має будь-який кредитор, який правомірно володіє річчю, то право притримання виникає на підставі прямої вказівки ст. 594 ЦКУ за умови повідомлення боржника. І для його реалізації не потрібно домовленості між кредитором та боржником шляхом укладання відповідного двостороннього правочину.
Право кредитора на притримання майна боржника в силу прямої вказівки закону можливе, зокрема:
1) за договором підряду — право підрядника на притримування результату роботи, устаткування, залишку невикористаного матеріалу та іншого майна замовника (ст. 856 ЦКУ);
2) за договором перевезення — право перевізника притримати переданий йому для перевезення вантаж (ч. 4 ст. 916 ЦКУ);
3) за договором комісії — право комісіонера на притримання речі, яка має бути передана комітентові (ст. 1019 ЦКУ).
Висновки
Притримання реалізується тільки тоді, коли кредитор письмово повідомив боржника про фактичні умови застосування притримання та його початок, і таке повідомлення кредитор зробив якомога швидше з моменту виникнення прострочення виконання боржником зобов’язання, проте у будь-якому разі одразу після отримання кредитором першої письмової вимоги боржника (поклажодавця) повернути річ шляхом надання письмової відповіді про застосування притримання.
У разі невиконання цих умов кредитор зобов’язаний повернути майно боржникові навіть за умови наявності боргу за його зберігання, виготовлення й утримання! Інакше вийде, що це кредитор порушив закон, і він відповідатиме за це.
Отже, зберігач, який надає послугу зі зберігання й не отримав оплату від власника майна у повному обсязі, має:
1) скласти вимогу/претензію про наявність боргу за надану послугу (виконання роботи, постачання товару тощо);
2) якщо власник майна вимагає повернення товару, відреагувати на отриману вимогу про повернення товару максимально швидко. Якщо ж таке повернення встановлено умовами договору, вимогу про погашення боргу і повідомлення про притримання майна треба надіслати до закінчення терміну його повернення;
3) для скорочення строків повідомлення та виставлення вимоги/претензії краще надіслати їх електронною поштою (бажано з відміткою про отриманням електронного листа) чи за допомогою сервісу електронного документообігу, поштою з повідомленням про вручення тощо. Також бажано зазначити про можливість такого документообігу в договорі, тобто подбати про це заздалегідь.
ВС окремо наголошує на правах боржника.
Адже в контексті умов ст. 594, 595 та 953 ЦКУ найскоріше повідомлення про притримання, яке має бути здійснено кредитором негайно, відповідає принципу правової визначеності, згідно з яким боржник як власник майна за відсутності повідомлення кредитора про притримання «законно очікує» та розраховує, що йому буде повернуто майно на його вимогу.
Об’єднана палата ВС також звертає увагу, що відповідно до ст. 595 ЦКУ обов’язок кредитора повідомити боржника про факт притримання його речі (майна) обумовлюється тим, що таке повідомлення має бути однозначним, чітким та оформленим окремим документом (листом, телеграмою тощо), що містить:
— докази простроченої заборгованості;
— конкретизований перелік майно, що притримується.
У коментованій нами справі боржник підтвердив факт неодноразового звернення до зберігача про повернення контейнерів. Тому ВС вважає, що немає підстав для їх притримання з огляду на недотримання зберігачем вимог ч. 1 ст. 595 ЦКУ щодо негайного повідомлення боржника про це.