Посадові особи ГУ ДПС у Хмельницькій області провели фактичну перевірку кафе та виявили порушення. Складено акт перевірки, де зазначено про використання праці без належного оформлення трудових відносин із працівниками.
* Постанова ВС від 17.04.2024 у справі №560/3981/23.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС начальник Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці виніс постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення!
До власника кафе-ФОПа було застосовано штраф у розмірі 268 000,00 грн за порушення вимог ст. 24 КЗпП. За якою працівника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органу ДПС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
За що такий штраф?
Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ст. 265 КЗпП).
Зокрема, юрособи та ФОПи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
— фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
— оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
— виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску у розмірі 10 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
У коментованій справі на дату проведення перевірки/дату виявлення порушення мінімальна зарплата становила 6 700 грн. Тому за кожного з 4-х працівників, які працювали в кафе без належного оформлення, було нараховано штраф у розмірі 67 тис. грн, загальна сума штрафу — 268 тис. грн.
ФОПи-«єдинники» мають пільгу!
А до юросіб та ФОПів, які використовують найману працю та є платниками ЄП 1 — 3 груп, у разі виявлення наведених вище порушень застосовується попередження.
Зазначені штрафи накладаються Держпраці (ч. 4 ст. 265 КЗпП) відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 №509 (далі — Порядок №509).
Щоправда, сам ФОП намагався заперечити цей штраф, подав позов до суду та зауважив, що на день прийняття оскаржуваної постанови він був утратив статус підприємця, тож уже не був особою, яка може нести відповідальність за правопорушення, передбачене абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП.
Проте Держпраці вважає свої дії законними й наголошує, що однією з особливостей підстав припинення зобов’язань для фізособи-підприємця є те, що у разі припинення суб’єкта підприємницької діяльності — фізособи її зобов’язання не припиняються, а залишаються за нею як за фізособою.
Докази для застосування штрафу
Суд першої інстанції звернув увагу на два моменти:
1) Постановою КМУ від 21.08.2019 №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» було внесено зміни до Порядку №509. Вони надали можливість Держпраці накладати штрафи на підставі акта будь-якої перевірки, проведеної органом ДПС;
2) цю постанову оскаржували! У підсумку постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, Постанова №823 втратила чинність.
Отже, з 14.09.2021 Держпраці може застосовувати штрафи за ст. 265 КЗпП на підставі лише акта документальної виїзної перевірки податкового органу (як це було до змін). А в нашому випадку штраф було застосовано на підставі акта фактичної перевірки, що не відповідає приписам Порядку №509.
Апеляційна інстанція цілком підтримала цю позицію, визнавши, що докази, отримані за результатами наведеного заходу державного контролю (фактичної перевірки податкового органу) та відображені в акті ГУ ДПС від 24.11.2022, є недопустимими доказами.
Постанову про застосування штрафу в розмірі 268 тис. грн було скасовано.
ВС категорично не згоден
ВС категорично не погодився з такими висновками. Він вважає, що в такій справі постанова КМУ нічого не вирішує — усі потрібні норми є в КЗпП та в ПКУ!
Що кажуть ПКУ та КЗпП
Результати фактичної перевірки у разі встановлення під час її проведення порушень оформлюють у формі акта, який складається та підписується посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їхніми законними представниками (у разі наявності) і є документом, що підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (п. 80.10, 86.1 ПКУ).
Відповідальність за порушення законодавства про працю, у т. ч. для ФОПів, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбачено нормами абз. другого ч. 2 ст. 265 КЗпП.
Тому ВС констатує, що повноваження на проведення перевірки стосовно дотримання СГ вимог законодавства про працю, виявлення, оформлення та фіксацію відповідних порушень (зокрема у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)) належать податковому органу згідно з ПКУ. При цьому повноваження щодо притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю належать Держпраці згідно з КЗпП.
Отже, ВС вважає, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення трудового законодавства та фіксації їх в акті перевірки, надання його Держпраці у порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, — Держпраці має повне право накладати штрафи за ст. 265 КЗпП.
І суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір у коментованій нами справі, мали застосувати насамперед норми закону, який має вищу юридичну силу, а саме:
1) наявність у Держпраці повноважень стосовно накладення штрафу на ФОПів за порушення ними вимог законодавства про працю (ч. 4 ст. 265 КЗпП);
2) виявлення податковим органом порушень під час фактичної перевірки та фіксація цим органом в акті, складеному за результатом такого заходу державного контролю (п. 80.10, 86.1 ПКУ), — незалежно від виду проведеної податковим органом перевірки.
Позиція редакції
Ми вважаємо, що ВС у рішенні упустив один важливий момент: спосіб реалізації повноважень Держпраці, зафіксований у ч. 4 ст. 265 КЗпП, а саме: штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються Держпраці у порядку, встановленому КМУ.
І в цьому випадку, на нашу думку, йдеться не про суперечність положень Порядку №509 нормам закону (КЗпП та ПКУ), а про порушення посадовими особами Держпраці порядку притягнення до відповідальності, а саме: можливості застосування штрафу лише за актом документальної виїзної перевірки. Для застосування штрафу за результатами фактичної перевірки — порядку немає, тобто немає способу реалізації повноважень Держпраці.