Як відомо, ч. 3 ст. 40 КЗпП застерігає роботодавця щодо звільнення працівників під час перебування на лікарняному. Але нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців поспіль через тимчасову непрацездатність може бути підставою для звільнення за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Крім того, якщо сторони домовилися про припинення трудового договору під час лікарняного, то роботодавець може провести звільнення працівника за ч. 1 ст. 36 КЗпП. Або ж працівник має право звільнитися за власним бажанням згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП.
Тобто за певних умов ситуація, наведена у запитанні, не порушує закону і звільнення є можливим. Проте постає нове запитання: що робити з лікарняними та ЄСВ на них?
Адже ч. 1 ст. 12 Закону №1105 визначено право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включно з часом випробування та днем звільнення). І це означає, що навіть у разі захворювання працівника (що звільняється за згодою сторін) напередодні звільнення це не позбавляє працівника права на оплату листка непрацездатності. Що вже казати про працівника, який хворіє кілька місяців до звільнення!
Щойно листок непрацездатності отримає статус до сплати, роботодавець має оплатити перші 5 календарних днів, а оплату решти — замовити у Пенсійному фонді України. І вже після отримання коштів роботодавець перераховує їх уже звільненому працівникові та подає повідомлення про їх виплату до ПФУ протягом 30 днів.
Щодо оподаткування допомоги наголосимо: після звільнення працівника роботодавець уже не виконує обов’язків страхувальника, бо той не є його найманим працівником (абз. 8 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). Тож колишній роботодавець, провівши нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, ЄСВ на її суму не нараховує. Адже лікарняні не є виплатою за відпрацьований час та не входять до фонду оплати праці (пп. 3.1 та 3.3 Інструкції №5). Отже, і відображати лікарняний у додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ не потрібно.
Проте потрібно утримати зі суми лікарняного ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%). А позаяк лікарняні нараховують особі, яка на момент їх нарахування вже не перебуває з підприємством у трудових відносинах, то до загального оподатковуваного доходу їх уключають у складі інших оподатковуваних доходів (пп. 164.2.20 ПКУ). У додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ таке нарахування, виплату і сплату відображають з ознакою доходу «127».