• Посилання скопійовано

Компенсація страхування працівника-нерезидента

Материнська компанія — нерезидент має глобальний договір страхування (страхування подорожей, медичне, додатковий пенсійний план) для всіх своїх працівників-експатів, тобто працівників, які працюють за контрактом в іншій країні. Поліс діє по всьому світу. Дочірня компанія, резидент України, компенсуватиме такі витрати на страхування материнській компанії щодо свого директора-нерезидента. Які податкові наслідки (податок на прибуток, ПДВ, ПДФО) для резидента?

ПДФО та ВЗ

Спочатку розберемо ситуацію із директором – нерезидентом. Адже користуватися страховкою буде саме він. Материнська компанія його застрахувала, але ж дочірня компанія відшкодувала ці витрати материнській компанії. Чи не виникло в директора оподаткованого доходу?

Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні (пп. 163.2.1 ПКУ).

Загальний оподатковуваний дохід — будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ).

Тобто підприємство як податковий агент має утримати ПДФО (і, відповідно, ВЗ), якщо надало чи виплатило дохід на користь платника податку (фізособи).

У наведеній ситуації, на наш погляд, підприємство — резидент України не надавало і не виплачувало доходу фізособі — директору-нерезиденту. Не укладало це підприємство і договір про страхування директора. Воно лише компенсувало витрати материнській компанії — нерезиденту.

Тому, на наш погляд, підстав для оподаткування суми відшкодування ПДФО, ВЗ немає.

ПДВ

Проблему, пов’язану з необхідністю оподатковувати ПДВ суму відшкодування витрат, ми докладно розглянули в «ДК» №48/2023. Там ми зазначили, що з погляду ПКУ всі операції, які не є постачанням товарів, належать до операцій постачання послуг.

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг, місце постачання яких — митна територія України, відповідно до ст. 186 ПКУ (пп. «б» п. 185.1 ПКУ).

Окремо такої операції, як компенсація витрат, у ст. 186 ПКУ немає. Тоді згідно з п. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2, 186.3 і 186.3-1 ПКУ.

Постачальник в описаній ситуації — материнська компанія (нерезидент), адже саме вона виставляє витрати для компенсації.

Місце реєстрації компанії — за межами митної території України. Тож і місце надання послуг — за межами території України. Це означає, що згадана операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тож ПДВ не нараховують, ПН не складають.

Податок на прибуток

На нашу думку, з точки зору оподаткування, компенсуючи витрати, підприємство придбало (імпортувало) послуги. Якщо підприємство   платник податку на прибуток і застосовує податкові різниці, то у принципі може застосовувати податкові різниці, які ми розглянули в «ДК» №38/2022. Тобто це загальні податкові різниці, які можуть застосовуватися у разі придбання послуг у нерезидента. Але за умови, що виконуються критерії, визначені для кожної різниці. Інших податкових різниць, на наш погляд, в описаній ситуації немає.

Але вище ми виклали власну думку з цього питання, тож для уникнення непорозумінь з ДПС може бути доречним отримати ІПК.

Автор: Олександр Золотухін

До змісту номеру