Бухоблік релігійних організацій ведуть в інвентарних книгах?
У статутах релігійних організацій подеколи записують, що облік майна ведуть в інвентарних книгах, облік коштів та інших пожертвувань — у прибутково-видаткових книгах. Чи мають право релігійні організації на такий спрощений облік та документообіг?
У ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік зазначено, що юрособа самостійно:
— обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них із додержанням єдиних засад, установлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;
— розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;
— затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків та регістрів аналітичного обліку тощо.
Таким чином, інвентарні книги і прибутково-видаткові книги можуть бути елементом системи управлінського обліку. Тому якщо організація записала про ведення книг до свого статуту, то має їх вести.
Але форми таких книг нормативними документами не встановлені. Тож організація має самостійно розробити їх форму.
На погляд автора, про ці книги згадують у статуті як данину традиції, яка ґрунтується на церковних книгах 19 сторіччя. У ті часи, справді, облік вели в інвентарних книгах, до яких записували перелік належного організації майна. Майно періодично перевіряли (інвентаризували) і дані про стан майна у книгах поновлювали.
Водночас вели прибутково-видаткові книги, в яких записували надходження грошей та іншого майна до організації, видачу грошей, майна з різною метою.
Проте нині ведення таких книг держава не встановлює. Натомість вимагає від юросіб оформлення первинних документів за кожною господарською операцією та складання регістрів (реєстрів) бухгалтерського обліку, в яких накопичується інформація за первинними документами.
Наприклад, облік ОЗ та різноманітних запасів можна вести в картках обліку, у відомостях. Інвентаризацію майна — оформляти інвентаризаційними відомостями, актами інвентаризації, протоколом інвентаризаційної комісії. Облік готівкових операцій ведуть у касових книгах та ордерах, видаткових відомостях тощо.
Якщо навіть релігійна організація вестиме облік майна, коштів в інвентарних та прибутково-видаткових книгах, вона однаково має паралельно складати первинні документи, реєстри обліку, тобто вести звичайний бухгалтерський облік, як і решта юросіб. Тому, на погляд автора, записувати у статуті про ведення інвентарних, прибутково-видаткових книг немає сенсу. Але кожна організація вирішує це питання для себе самостійно.
Кілька слів про форму обліку
Вище ми процитували ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік, де сказано, що підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них.
Прикладами форм обліку є журнально-ордерна форма, меморіальна форма, автоматизована форма тощо.
Наприклад, журнально-ордерна форма обліку складається зі системи журналів-ордерів та відомостей, дані з яких переносять до головної книги. У сучасній версії форми цих журналів і Методрекомендації щодо їх застосування затверджені Наказом №356.
Хоча фактично облік можна вести за допомогою комп’ютерної програми (автоматизована форма), шахової форми чи поєднанням різних форм.
Богослужбові предмети не потрібно відображати у бухобліку?
У храмах релігійних організацій є різноманітні церковні речі, що використовуються, серед іншого, під час релігійних служб: аналой, жертовник, богослужбові книги, ікони тощо.
Є думка, що такі предмети не можна відображати в обліку, адже вони священні і їх використання не планується з метою отримання економічних вигід. Але законних підстав для такої думки немає.
Усі ці предмети закуповують у торговельних закладах, майстернях, придбавають у фізосіб або виробляють у майстернях організації. Тобто для їх отримання витрачають цілком реальні ресурси. Ба більше, досить часто такі предмети виготовляються з коштовних матеріалів, мають високу історичну та художню цінність.
І ці предмети використовують під час діяльності релігійної організації. Тієї самої діяльності, яка забезпечує фінансування цієї організації (збір пожертв тощо).
Таким чином, з погляду Закону про бухоблік, стандартів бухобліку, церковні речі є активом. Залежно від строку служби, від вартості їх обліковують у складі малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), основних засобів (ОЗ) або малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА).
Таким чином, обліковувати такі предмети потрібно у загальному порядку, прийнятому для відповідних активів.
Зарахування на баланс (введення в експлуатацію) предметів, які належать до ОЗ чи МНМА, можна оформити Актом введення в експлуатацію основних засобів, форма якого затверджена Наказом №818. Або розробити таку форму самостійно, взявши за зразок форму наведеного Акта або ж форму вже скасованого Акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форми №ОЗ-1).
Для обліку МШП діючими нормативними документами не встановлено форм документів. Тому передачу в експлуатацію МШП оформляють первинним документом, самостійно розробленим організацією. Наприклад, це може бути звичайна накладна або ж акт довільної форми. Списують МШП за актом довільної форми.
Приклад 1 Організація за готівкові кошти цільового фінансування через підзвітну особу придбала у церковній крамниці аналой за 5 000 грн та закладку для Євангелія за 400 грн. Підзвітна особа відзвітувала про придбання і передала аналой та закладку відповідальній особі храму. Відповідальна особа розмістила аналой у храмі (з погляду бухобліку відбулося зарахування аналоя на баланс — введення його в експлуатацію), а закладку розмістила у службовому Євангелії, яке застосовується для ведення служб.
Встановлена організацією вартісна ознака предметів, що входять до складу МНМА, — до 20 000 грн, а застосовуваний метод амортизації — 100% при передачі в експлуатацію.
Строк служби аналоя 4 роки, закладки — 9 місяців.
Проведення дивимося у таблиці 1.
Таблиця 1
Бухгалтерський облік придбання аналоя (МНМА) і закладки (МШП)
| № з/п |
Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Підзвітна особа за видані їй із каси кошти відзвітувала про придбання та передачу відповідальній особі храму: | |||
| — аналоя; | 153 | 372 | 5 000 | |
| — закладки | 22 | 372 | 400 | |
| 2. | Аналой розміщено у храмі (зараховано на баланс) | 112 | 153 | 5 000 |
| 3. | Нараховано амортизацію аналоя | 949 | 132 | 5 000 |
| 4. | Визнано дохід від отриманого цільового фінансування пропорційно до нарахованої амортизації | 484 | 745 | 5 000 |
| 5. | Закладку розміщено у службовому Євангелії | 949 | 22 | 400 |
| 6. | Визнано дохід від цільового фінансування | 484 | 718 | 400 |
Приклад 2 Фізособа подарувала релігійній організації ікону, справедлива вартість якої — 10 000 грн. Ікона розміщена у храмі.
Встановлена вартісна ознака МНМА — 20 000 грн.
Проведення показано у таблиці 2.
Таблиця 2
Бухгалтерський облік безоплатного отримання ікони (МНМА)
| № з/п |
Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Отримано безоплатно ікону | 112 | 484 | 10 000 |
| 2. | Після розміщення у храмі нарахована амортизація ікони | 949 | 132 | 10 000 |
| 3. | Визнано дохід від безоплатно отриманої ікони пропорційно до нарахованої амортизації | 484 | 745 | 10 000 |
Приклад 3 Організація за кошти цільового фінансування за 21 000 грн придбала жертовник, сплативши кошти зі свого банківського рахунку на рахунок церковної крамниці. Жертовник введено в експлуатацію.
Встановлена вартісна ознака МНМА — 20 000 грн.
Нарахована амортизація за перший місяць — 437,50 грн.
Проведення показано у таблиці 3.
Таблиця 3
Бухгалтерський облік придбання жертовника (ОЗ)
| № з/п |
Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Придбано жертовник | 152 | 631 | 21 000 |
| 2. | Оплата церковній крамниці | 631 | 311 | 21 000 |
| 3. | Визнано дохід майбутніх періодів на суму сплачених коштів за рахунок цільового фінансування | 484 | 69 | 21 000 |
| 4. | Введено жертовник в експлуатацію | 106 | 152 | 21 000 |
| 5. | Нараховано амортизацію за перший місяць | 949 | 131 | 437,50 |
| 6. | Визнано дохід від отриманого цільового фінансування пропорційно до нарахованої амортизації | 69 | 745 | 437,50 |
Специфіка обліку цінних церковних предметів
Рекомендується на такі предмети складати докладний опис та робити фото, які зберігати в конвертах, зазначаючи як на конвертах, так і на звороті фото дату фотографування, ПІБ фотографа. Конверти з фото додають до Інвентарної картки обліку ОЗ.
Правила опису церковних предметів наводяться у спеціальній церковній літературі. Наприклад, для ікон наводять назву (приміром, «Богородиця»), іконографічний тип («Одигітрія», «Оранта» тощо), опис особливостей — фон зображення (жовтий, золотий тощо), колір німбу і так далі. Описується оборот ікони — скільки дощок в основі, яким інструментом і як ретельно вони оброблені, чи є щілі та тріщини на стику дощок, вид шпонок, чи є сучки, їх кількість, сліди життєдіяльності комах-шкідників, розмір ікони (вимірюються металевою рулеткою по центру — по висоті та ширині, в сантиметрах) тощо.
Нормативна база
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Наказ №356 — Наказ Мінфіну від 29.12.2000 №356 «Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку».
- Наказ №818 — Наказ Мінфіну від 13.09.2016 №818 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання».