На підставі наказу та направлення посадові особи ГУ Держпраці області здійснили спробу інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю — виявлення неоформлених трудових відносин у ТОВ. Проте проведення інспекційного відвідування виявилося неможливим через створення перешкод у діяльності інспекторів праці, а саме:
— ненадання необхідної інформації, ненадання доступу до приміщень;
— ненадання можливості ведення конфіденційної розмови з працівниками;
— перешкоди у діяльності інспекторів праці,
* Постанова Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №826/12676/18.
що зафіксовано актом про неможливість проведення інспекційного відвідування. Унаслідок цього на підставі зазначеного акта було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 372 300,00 грн.
ТОВ звернулося до суду щодо скасування штрафу та пояснило, що 5 липня 2018 року на території відокремленого підрозділу товариства з’явилася група невстановлених осіб, які:
— представились як інспектори праці, але не пред’явили службових посвідчень;
— під час відвідування посадові особи мали безперешкодний доступ до всіх приміщень ТОВ, а отже, твердження про вчинення позивачем перешкод є надуманим;
— не відповідає дійсності та не підтверджується жодними доказами твердження інспекторів про те, що ТОВ заборонило своїм працівникам надавати пояснення, натомість вимога про надання таких пояснень з боку посадових осіб ТОВ була порушенням ст. 63 Конституції України.
Крім того, ТОВ подало до ГУ Держпраці області заперечення на акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, в яких позивач зазначив, що інспектори праці не пред’явили службових посвідчень; не було здійснено повідомлення про проведення інспекційного відвідування; документи інспекторами не запитувалися; інспектори погрожували штрафними санкціями, чим порушували правила етичної поведінки. Але це не вплинуло на факт застосування штрафу.
Порушення 1. Або не допускаємо до перевірки, або виконуємо всі вимоги інспекторів.
Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їхніх копій чи витягів із документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, зроблена у межах повноважень, є обов’язковою для виконання (п. 12 Порядку №295).
Нагадаємо!
Правовідносини, описані в цій статті, регулювалися Порядком №295. Однак постановою суду його було визнано нечинним, і на заміну йому КМУ видав аналогічний Порядок №823, чинний з 30.08.2019. Принципових відмінностей від попереднього в контексті цієї статті він не має. Ми писали про нього в «ДК» №36/2019.
Крім того, суд наголошує, що під час інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі службове посвідчення. Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили документів, передбачених Законом про держнагляд (ст. 10 цього Закону).
Але зі змісту акта про неможливість проведення інспекційного відвідування стає зрозумілою поведінка працівників ТОВ — особи, які працювали на підприємстві, відмовилися назватися та вчиняли перешкоди щодо проведення інспекційного відвідування. Відмову в допуску до інспекційного відвідування фіксували працівники Нацполіції.
Із наведеного випливає: якщо інспектор праці з’явився до госпсуб’єкта з наміром проводити інспекційне відвідування та не пред’явив службове посвідчення, яке дає можливість ідентифікувати особу та посаду такого інспектора, суб’єкт господарювання має право не допускати інспектора праці до проведення заходу державного нагляду (контролю) та викликати поліцію.
Це важливо!
Звісно, цікаво почути позицію судів щодо того, якщо інспектор пред’явив би посвідчення працівникам Нацполіції, а не госпсуб’єкту. Посадові особи госпсуб’єкта у такому разі складають відповідні пояснення до поліції, де вказують на факт пред’явлення посвідчення саме поліції, а не посадовим особам госпсуб’єкта. Тож, на нашу думку, це є підставою для недопуску інспекторів до перевірки (інспектування). Проте суд звернув увагу на виклик та присутність, під час спроби здійснення інспекційного відвідування, працівників поліції, яких, з огляду на їхній виклик, було поінформовано про відповідні заходи та пред’явлено службові посвідчення інспекторів праці.
У будь-якому разі Верховний Суд зауважив, що у коментованій нами справі інспекторів праці все-таки було допущено до проведення інспекційного відвідування, проте працівники ТОВ вчиняли перешкоди в його проведенні. Тож посилання ТОВ на непред’явлення інспекторами службових посвідчень не береться судом до уваги.
Порушення 2. Відсутність керівника — не підстава перешкоджати діям інспекторів.
Щодо відсутності керівника ТОВ під час інспектування суд вказує на локальні документи підприємства, зокрема Положення про відокремлений підрозділ, у п. 2.4 якого сказано, що в період відсутності керівника підрозділу його обов’язки виконує його заступник (за наявності) або призначений наказом директора товариства інший працівник.
Отже, локальними нормативно-правовим актами ТОВ як юрособи врегулювано механізм дій у разі відсутності керівника структурного підрозділу. А саме: на підприємстві в період тимчасової відсутності керівника підрозділу (відрядження, відпустка, хвороба тощо) робота структурного підрозділу, відповідно до п. 2.4 Положення, координується іншою уповноваженою особою, яка повинна бути присутньою під час інспекційного відвідування та зобов’язана виконувати обов’язкові для виконання вимоги інспектора праці (п. 12 Порядку №295).
Таким чином, керівник цього підприємства повинен був визначити особу, яка виконує його обов’язки за його відсутності.
Пред’явлене посвідчення треба перевірити
Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:
— Держпраці та її територіальних органів;
— виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
Держпраці веде реєстр посвідчень інспекторів праці.
Посвідчення, щодо якого немає інформації в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним.
Отже, якщо до вас завітав інспектор праці з метою проведення інспекційного відвідування, ви маєте право перевірити достовірність повноважень посадової особи на сайті Держпраці.
Головне управління Держпраці у Херсонській області
Порушення 3. Скарга на вимогу про надання документів не подається після закінчення строку для виконання вимоги.
Ще одне питання, яке нас зацікавило у цій справі, — оскарження вимоги про надання документів. Верховний Суд звертає увагу на те, що скаргу подали після закінчення строку, зазначеного у самій вимозі про надання документів.
Інші порушення. Щодо інших фактів, то інспекційне відвідування проводилось о 12 год. 00 хв., тобто у межах робочого часу, а про позапланове інспекційне відвідування суб’єкт інспектування не попереджається. Надісланого акта про неможливість інспекційного відвідування поштою не було отримано, відмову зафіксовано працівниками пошти.
Таким чином, оцінюючи дії як інспекторів, так і посадових осіб структурного підрозділу ТОВ, Верховний Суд вважає, що після допуску інспекторів праці до інспектування всі порушення призначення перевірки та порядку допуску на об’єкт відвідування не мають значення та не беруться судом до уваги. Тому постанову про накладення штрафу у розмірі 372 300,00 грн винесено відповідно до норм чинного законодавства і підстав для її скасування немає.
Права інспектора праці
Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від органів державної влади, об’єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Від редакції
До речі, в контексті наведеного вище слід нагадати про справу, яка розглядалася Верховним Судом ще 2021 року1.
1 Постанова Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №420/1850/20.
Тоді комунальне підприємство зазначало, що було позбавлене змоги до початку перевірки та під час перевірки достовірно ознайомитися з питаннями, що їх мають перевіряти перевіряльники, позаяк форма акта, розміщеного на офіційному сайті служби, не відповідала формі акта, складеного після перевірки. За таких обставин, які прямо впливають на неправомірність здійснення перевірки, сам собою факт перевірки є незаконним, а посадові особи перевищили свої повноваження, адже, не маючи уніфікованого акта для органу держнагляду (контролю), здійснювали перевірку.
Верховний Суд зауважує, що ст. 10 Закону про держнагляд, серед іншого, передбачає право госпсуб’єкта під час здійснення держнагляду (контролю) не допускати посадових осіб до здійснення держнагляду (контролю), якщо, зокрема, орган держнагляду (контролю) не затвердив та не оприлюднив на власному офіційному вебсайті уніфікованої форми акта, де передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. А тому відсутність затвердженої уніфікованої форми акта перевірки органу держнагляду:
— не може зупиняти виконання перевіряльниками функцій та завдань, покладених на них державою;
— є підставою для недопуску посадових осіб до перевірки, а не для скасування прийнятих за її наслідками рішень.
Нормативна база
- Закон про держнагляд — Закон України від 05.04.2007 №877‑V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Порядок №295 — Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 №295 (визнаний нечинним постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17).
- Порядок №823 — Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 №823 (чинний з 30.08.2019).