Відповідно до п. 200.4 ПКУ у разі від’ємного значення суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ПКУ, така сума:
а) враховується на зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу —
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пп. 14.1.18 ПКУ бюджетне відшкодування — це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.
Згідно з п. 200.7 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Як заповнити додаток 3 до декларації з ПДВ?
Таблицю 1 додатка 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (Д3) (далі — додаток 3) до декларації з ПДВ (далі — декларація) заповнюють так:
— у графі 1 зазначають суму від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент подання декларації, за мінусом суми, зарахованої на зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 - рядок 20.1 декларації);
— у графі 2 відображають суму з рядка 1, що є фактично сплаченою у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України;
— у графі 3 — суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню та яка переноситься до рядка 20.2 декларації. Значення цього рядка не може перевищувати значення рядка 2.
Розшифровують суму податку, фактично сплачену у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, в таблиці 2 додатка 3 до декларації. У таблиці зазначають індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період), та закінчуючи найдавнішим звітним періодом.
При цьому у графі 6 таблиці 2 додатка 3 до декларації проставляють «+», якщо сума від’ємного значення, наведена у графі 5, отримана правонаступником від реорганізованого платника податку.
Поділ БВ на різні періоди
Чи має право платник податку сплачену частину від’ємного значення задекларувати у рядку 20.2 декларації з ПДВ, а іншу частину перенести у рядок 20.3 та заявити до бюджетного відшкодування в наступних звітних періодах?
Платник ПДВ має право задекларувати у рядку 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації з ПДВ частину суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а іншу частину перенести до рядка 20.3 цієї декларації та задекларувати до бюджетного відшкодування у будь-якому наступному звітному податковому періоді, за умови дотримання відповідних норм ПКУ.
Чи надаватиметься БВ у разі ліквідації реєстрації платника ПДВ?
Якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розд. V ПКУ, незалежно від того, чи залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.
З дня виникнення права на БВ минуло 1095 к. д.: чи можна включити його до декларації?
У разі заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від закінчення термінів позовної давності (1095 днів), якщо суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.
Чи можна декларувати БВ, якщо з дня виникнення права на це минуло понад 1095 днів?
Платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від закінчення термінів позовної давності (1095 днів), якщо суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.
Чи можна включити до БВ суми ПДВ за знищеними товарами?
Податківці у ЗІР, підкатегорія 101.26, зауважили, що відповідно до пп. 69.29 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту під час здійснення операцій з придбання товарів, які надалі були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обчислення суми бюджетного відшкодування.
Такі суми ПДВ зараховують до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення за рахунок податкових зобов’язань.
Чи є право на БВ під час війни?
На початку війни таке право було «заморожене».
Надання БВ відповідно до абз. 2 п. 200.10 ПКУ здійснюється в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, — за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до ПКУ.
Водночас відповідно до пп. 69.11 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на період до припинення або скасування воєнного стану на території України було зупинено дію п. 200.10 — 200.12 ПКУ, якими безпосередньо визначено терміни проведення таких перевірок та процедуру відшкодування.
Але потім, як ви пам’ятаєте, діяльність СЕА ПДВ було поновлено. Платники податку отримали можливість реєструвати ПН, а податківці — проводити документальні перевірки. Тож нині щодо затримки БВ треба шукати інших причин.
Хто винен у невиплаті БВ ПДВ у липні 2022 року?
У червні, за словами пана Гетманцева, ДПС розпочала процедуру відшкодування ПДВ.
Одразу були передані заявки до Держказначейства для перерахування коштів за січень 2022 року. А відшкодування ПДВ за період лютий — травень 2022 року мало здійснюватися після реєстрації ПН за цей період. Термін реєстрації — до 15.07.2022 р.
Проте навіть у липні більшість із тих, хто подав заявки, коштів ще не отримали. Чому?
За позицією Гетманцева, ДПС передала до Держказначейства документи на відшкодування ПДВ у липні на загальну суму 5 млрд грн, проте Казначейство не здійснило цього відшкодування.
Він констатував, що на сьогодні єдине відшкодування ПДВ після початку війни було виплачено у червні — 9,5 млрд грн, і в тих випадках, де були питання, щодо кожного з них проводиться розслідування.