На жаль, особливості коригування ПДВ у цій ситуації прямо нормами ПКУ не врегульовані.
Наприклад, в ІПК ДПСУ від 25.01.2022 р. №139/ІПК/99-00-21-03-02-06 зазначено, що в разі відступлення права вимоги постачальник — платник ПДВ не має підстав коригувати ПЗ з ПДВ на отриману передоплату.
Підстава для такого висновку — норми п. 192.1 ПКУ, де зазначено про необхідність коригування в разі будь-якої зміни компенсації вартості товарів/послуг, включно з переглядом цін, поверненням товарів/послуг, поверненням попередньої оплати.
Водночас ані в цій, ані в інших ІПК не зазначено, чи нараховувати ПЗ з ПДВ у разі наступного постачання новому кредитору (в наведеній ситуації — підприємству 2) товарів/послуг.
Якщо підприємство 1 постачатиме підприємству 2 обладнання і на зазначену операцію ПН буде складена тільки на часткову суму постачання — на 120 тис. грн попередньої оплати, очевидно, що під час фактичного постачання обладнання потрібно буде скласти ще одну ПН — на 600 тис. грн, тобто на неоплачену суму.
Звісно, що подібні податкові наслідки нелогічні, та й просто абсурдні. І до таких абсурдних наслідків веде висновок зазначеної ІПК, який, на нашу думку, є хибним.
На наш погляд, у наведеній ситуації потрібно коригувати таким чином.
Складання документа про відступлення права вимоги свідчить про те, що операції постачання підприємством 1 підприємству 3 не відбулося і більше не відбудеться.
У п. 192.1 ПКУ сказано про необхідність коригування в разі будь-якої зміни компенсації вартості товарів/послуг.
Будь-якої. А позаяк операції постачання вже не буде, то це і є однією з можливих змін компенсації вартості товарів/послуг. Власне, і самих товарів/послуг постачатися не буде.
Тож у загальному порядку на дату складання документа про відступлення права вимоги підприємство 1 має скласти РК з кодом причини 103 (повернення товару або авансових платежів) на зменшення ПЗ з ПДВ. Реєструє цей РК підприємство 3.
Водночас підприємство 3 відступає право вимоги підприємству 2. За рахунок цього права на суму 600 тис. грн підприємство 2, по суті, оплачує підприємству 1 вартість придбання обладнання.
Як зазначено в запитанні, підприємства 1 і 2 укладають угоду про зарахування боргу 600 тис. грн у рахунок оплати договору на постачання обладнання.
Фактично отримана підприємством 1 від підприємства 3 передоплата стає такою, що отримана від підприємства 2 на момент укладання угоди про зарахування боргу. Тому на цю дату підприємство 1 має виписати на підприємство 2 ПН, як у разі отримання передоплати, на суму 600 тис. грн. ПН виписується в загальному порядку, реєструється в ЄРПН.
Надалі обладнання постачається підприємством 1 підприємству 2. Це друга подія. Тому на цю подію ПН вже не складаються.
Але знову повторимося, що такий логічний, справедливий порядок коригування в ПКУ не прописано. А тому податкова може мати іншу думку. Тож для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати ІПК.