Підстави й оформлення списання заборгованості
Безнадійна дебіторська заборгованість — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 НП(С)БО 10).
Якщо підприємство впевнене, що заборгованість не буде погашена, її слід списати з балансу. Зрозуміло, що в цьому разі курсові різниці не нараховують.
Яким чином оформити списання, вирішує керівник підприємства, згідно з вимогами статуту.
Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 44 Закону про ТОВ/ТДВ статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).
Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймають виключно загальні збори учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства (ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ/ТДВ).
Отже, на наш погляд, якщо розмір списаної заборгованості перевищує наведене обмеження і підприємство є ТОВ, для списання заборгованості має бути рішення загальних зборівТОВ.
Рішення ТОВ оформляють протоколом (або рішенням одного учасника, ст. 37 Закону №2275).
На підставі протоколу керівник підприємства видає наказ, яким дає вказівку бухгалтеру списати заборгованість з балансу.
Бухгалтерський облік списання
Відповідно до п. 11 НП(С)БО 10 вилучення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюють з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списують з активів на інші операційні витрати.
Отже, якщо підприємство створювало резерв сумнівних боргів, заборгованість списують з балансу:
— Д-т 38 К-т 362 — на суму резерву;
— Д-т 944 К-т 362 — на суму, яка перевищує резерв.
Якщо резерв не створювався, всю суму заборгованості списують на витрати:
— Д-т 944 К-т 362.
Водночас списану заборгованість зараховують на позабалансовий субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість».
Суму списаної дебіторської заборгованості обліковують на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше ніж три роки з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення.
Якщо згодом заборгованість буде погашена, таке погашення відображатимуть проведенням:
— Д-т 312 К-т 716.
Паралельно заборгованість списують з субрахунку 071.
Якщо заборгованість так і не буде погашена протягом трьох років, її також списують з субрахунку 071.
Щодо строку три роки
Відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257 — 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк його дії.
Тобто на період воєнного стану строки позовної давності продовжуються. Тому строк обліку заборгованості на субрахунку 071 буде не три роки, а три плюс строк дії воєнного стану.
Податок на прибуток
Списана заборгованість зменшує фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).
Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, слід застосовувати різниці, встановлені п. 139.2 ПКУ:
— на суму витрат від списання заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів фінрезультат до оподаткування збільшується;
— на суму списаної заборгованості, що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, фінрезультат до оподаткування зменшується.
У пп. 14.1.11 ПКУ наведено ознаки безнадійної заборгованості. Одна з них — минув строк позовної давності.
В описаній нами ситуації цей строк не минув.
Ще одна ознака — стягнення заборгованості унеможливилося через дію обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
Наприклад, відповідно до пп. 1 п. 17 Постанови №18 уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:
1) з використанням російських рублів та білоруських рублів;
2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь;
3) для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстровані/постійно проживають) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.
Тобто, навіть якщо контрагент з РФ захоче погасити свою заборгованість, він не зможе цього зробити.
Але ця обставина спрацьовуватиме тільки у разі, якщо у договорі між підприємством та контрагентом з РФ прямо встановлено звільнення від виконання зобов’язань за договором унаслідок настання такої форс-мажорної обставини, як воєнні дії.
Причому сторони мають погодити, яким чином вони повинні задокументувати таку подію. Наприклад, це може бути сертифікат ТПП.
Форс-мажорні обставини засвідчуються сертифікатом ТПП (див. ст. 14-1 Закону про ТПП).
Водночас, як зазначає ТПП України, засвідчити форс-мажорні обставини у період воєнного стану можна листом ТПП, розміщеним на сайті ТПП.
Лист про засвідчення форс-мажору
ТПП України, враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
З метою позбавлення обов’язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакета документів у період дії введеного воєнного стану на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)*. Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.
У будь-якому разі сторони мають самостійно встановити, яким чином зафіксують форс-мажор.
Якщо все виконано згідно з умовами укладеного між сторонами договору, на наш погляд, підприємство вписуватиметься у вимоги пп. 14.1.11 ПКУ, а тому зможе зменшити фінрезультат до оподаткування на суму списаної заборгованості.
Але позаяк відповідна норма ПКУ виписана без достатньої деталізації, податкова може мати іншу думку. Тому для уникнення непорозумінь з податковою може бути доречним отримати ІПК.
Зверніть увагу: якщо підприємство не прийме рішення про списання заборгованості, потрібно буде нараховувати курсові різниці в загальному порядку.