Нагадаємо, що юрособа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків (ч. 1 ст. 1172 ЦКУ).
* Постанова ВС від 29.06.2022 р. у справі №214/7462/20.
І наразі ми говоримо саме про шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки — автомобілем.
Джерело підвищеної небезпеки
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (у т. ч. договір оренди) володіє таким транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦКУ
А тепер уявімо собі ситуацію, коли сталося загорання автомобіля, яким водій не володіє на праві власності, а лише користується. Мало того, сталося загорання й автомобіля, який стояв поруч із ним та дістав значні пошкодження.
Судова практика щодо цього є. В одній зі справ суд наголосив, що, за висновком експертизи, найімовірнішою причиною пожежі автомобіля стали аварійні режими в електромережі, які призвели до виникнення короткого замикання. Тобто фактично ні власник, ні користувач (водій) своїми діями чи іншим стороннім джерелом запалювання спеціально не створили такого короткого замикання, що призвело до загоряння.
А щодо другого автомобіля, то перекидання вогню відбулося вже через доволі сильну пожежу у першому. Кримінальне провадження щодо цього випадку закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення. Єдиний нюанс — незадовго до пожежі автомобіль потрапив у ДТП, з чим експерт у висновку й пов’язав загорання.
Тому за таких обставин Верховний Суд все ж таки стягнув суму майнової шкоди, навіть за відсутності вини, з водія першого автомобіля — адже є відповідальність і за зберігання джерела підвищеної небезпеки, якого він не забезпечив. Докладніше про це можна прочитати у постанові ВС від 21.08.2019 р. у справі №308/3620/15-ц. Фактично суд стягнув шкоду, вважаючи, що власник автомобіля знав про проблеми з ТЗ після ДТП, проте знехтував ймовірними наслідками.
А якщо автомобіль був на стоянці?
А ось у коментованій нами постанові ВС доходить іншого висновку — і все через те, що автомобіль перебував на стоянці.
Цей автомобіль теж перебував у користуванні, але вже у ТОВ.
Так, 13.05.2020 р. у ТОВ призначено нового директора, який того самого дня уклав договір оренди/найму транспортного засобу, за умовами якого фізособа надала товариству в оренду на один рік для виробничої діяльності автомобіль марки «Renault Megane Sedan». При цьому наймодавець зобов’язався передати зазначений автомобіль наймачу в технічно справному стані, а також попередити наймача про недоліки й особливості автомобіля.
Наказом по підприємству директор ТОВ закріпив названий автомобіль за собою та затвердив норми витрати палива: бензин — 9,7 л/100 км, газ —12,21 л/100 км.
Утім, як виявилося, цей автомобіль мав газове обладнання, про що в техпаспорті немає відомостей.
На порушення умов договору власник не повідомив ТОВ і про недоліки транспортного засобу. Що й призвело до прикрих наслідків.
Адже під час перебування на стоянці автомобіль загорівся. Відеозаписом підтверджується, що керівник був присутній під час загорання автомобіля марки «Renault Megane Sedan», проте його дії щодо погашення вогню були безрезультатні, і було викликано пожежників. Полум’я швидко поширилося та перекинулося на розташований поруч автомобіль марки «Mitsubishi Оutlander».
Пожежники зазначили, що найімовірнішою версією пожежі було загорання внаслідок теплових проявів електричної енергії через коротке замикання електричної мережі автомобіля.
Як і у вищенаведеній справі №308/3620/15-ц, кримінальне провадження закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Наслідки позиції ВС
Постає запитання: якщо автомобіль перебуває на платній парковці біля супермаркету, припаркований біля будинку, де мешкає водій, чи в іншому місці, де водій відпочиває із сім’єю, та випадково загорається, також немає відповідальності за заподіяння шкоди іншим автомобілям, припаркованим поруч та спаленим вогнем частково чи повністю?
З огляду на позицію ВС — так! Позиція суду в коментованій нами справі має працювати у всіх випадках, коли автомобіль не рухається (не перебуває у русі з працюючим двигуном).
Хоча не варто недооцінювати й закриті матеріали кримінального провадження.
І суд апеляційної інстанції зауважив, що суди під час розгляду цієї справи не мали підстав встановлювати наявність чи відсутність у діях особи ознак порушення Правил дорожнього руху та Закону України «Про дорожній рух», бо це не належить до юрисдикції цивільного судочинства.
Власник другого згорілого авто бажає компенсації
Власник другого постраждалого автомобіля в коментованій справі вважає дії керівника ТОВ та власника першого згорілого автомобіля протиправними, а їх самих винними:
— по-перше, у незабезпеченні належного технічного стану автомобіля марки «Renault Megane Sedan», що спричинило загоряння;
— по-друге, у бездіяльності керівника ТОВ під час загоряння транспортного засобу, що виражена у невиконанні конкретних дій — він не намагався вчинити і не вчинив дій, які були б спрямовані на уникнення загоряння автомобіля (хоча був поруч на стоянці);
— по-третє, в транспортному засобі не було вогнегасника;
— по-четверте, автомобіль був переобладнаний для роботи на газовому паливі без відповідного погодження.
ВС: ТЗ не рухався, а отже, керівник ТОВ не відповідає за пожежу!
Цікаво те, що, на думку ВС, норми ст. 1187 ЦКУ слід читати так: джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов’язану з використанням, зберіганням або утриманням ТЗ, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Позаяк зазначена норма не містить вичерпного переліку видів джерел підвищеної небезпеки (видів підвищеної небезпечної діяльності), суд, беручи до уваги особливі властивості предметів, речовин або інших об’єктів, що використовуються у процесі діяльності, має право визнати джерелом підвищеної небезпеки й іншу діяльність. До цих особливих властивостей слід відносити створення підвищеної ймовірності заподіяння шкоди через неможливість повного контролю за названими об’єктами з боку людей.
Цивільно-правова відповідальність настає за шкоду, завдану діяльністю, наприклад використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням, а також, наприклад, у разі заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля.
В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених ст. 1166 ЦКУ, особою, яка її завдала: наприклад, коли пасажир, відчиняючи двері автомобіля, що не рухався, завдав тілесні ушкодження особі, яка проходила поруч.
Отже, позаяк транспортний засіб не рухається (у нашій справі автомобіль перебував на стоянці), то не може розглядатися як об’єкт, який є джерелом підвищеної небезпеки.
Тому для відшкодування майнової шкоди (відшкодування відновлювального ремонту) підстав немає.