Безпідставно отримане майно
Отриманий підприємством помилковий платіж можна розглядати як безпідставно отримане майно, яке підлягає обов’язковому поверненню (ч. 1 ст. 1212 ЦКУ).
В який строк слід повернути?
Чинне законодавство не містить спеціальної норми для подібних ситуацій. Але можна взяти за основу загальний строк виконання зобов’язань — 7 календарних днів з дня пред’явлення вимоги (див. ч. 2 ст. 530 ЦКУ).
Як документувати цю операцію?
Позаяк у ситуації, що розглядається, клієнти відмовляються писати листа про повернення, але усно (зокрема, телефоном) просять повернути кошти, цей факт можна зафіксувати, традиційно для нашої країни, наказом керівника підприємства. У наказі керівник зазначає, що такий-то клієнт зробив помилкове перерахування на користь підприємства і в такий-то день (дата) усно, телефоном просить повернути на рахунок, з якого було перерахування. Далі керівник дає вказівку відповідальному працівнику, який здійснює перерахування, повернути кошти протягом 7 календарних днів.
Проте неможливо буде повернути кошти, якщо клієнт перераховував їх підприємству через касу банку чи ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування). Адже підприємство не має інформації про рахунок клієнта, куди слід повернути кошти.
Але якщо клієнт продиктує телефоном номер рахунку, на наш погляд, такий номер рахунку можна зазначити в наказі керівника.
Проте у разі виникнення конфліктних ситуацій, приміром помилки в номері і перерахування коштів не на той рахунок, довести свою правоту підприємству буде проблематично.
Тож такий варіант з правової точки зору є небезпечним.
Якщо клієнт усе-таки отримуватиме товар, послуги, за які він здійснив оплату, і проблема тільки в помилці, допущеній у призначенні платежу, на наш погляд, помилку може виправити саме підприємство за наказом керівника підприємства. У наказі керівник зазначить, що клієнт помилився в призначенні платежу, але не має можливості надіслати листа на виправлення помилки, тож телефоном просить, аби підприємство виправило помилку самостійно. І в наказі наводиться номер телефону клієнта.
Хоча, звісно, ми не знаємо, як відреагує на такий варіант виправлення помилки податкова.
Бухоблік
У бухгалтерському обліку отримання і повернення помилкових коштів відображатимуть проведеннями:
- Д-т 311 К-т 685 — отримання коштів;
- Д-т 685 К-т 311 — повернення коштів.
Податок на прибуток
Позаяк таке отримання і повернення коштів не стосується рахунків доходів і витрат та не впливає на фінрезультат до оподаткування, зазначені операції не вплинуть на оподаткування податком на прибуток.
ПДВ
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, послуг (див. пп. «а», «б» п. 185.1 ПКУ).
Якщо кошти отримано помилково, така операція у принципі не є операцією постачання, тож і підстав для нарахування ПДВ немає.
Але для того щоб не нараховувати ПДВ, податкова висуває додаткові вимоги.
Наприклад, дивимося відповідь на запитання в ЗІР, підкатегорія 101.04: «Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані з вини банку кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти?».
Податкова відповідає так:
- неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу;
- позаяк об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, то кошти, не пов’язані з такими відносинами між суб’єктами господарювання та повернені в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування;
- за наявності договірних відносин щодо постачання товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються.
У цій консультації йдеться про помилковий переказ з вини банку, а не з вини платника. Саме тому згадується строк повернення 3 робочі дні з дня повідомлення банку-порушника (див. п. 35.1 ст. 35 Закону про платіжні системи). А ми розглядаємо ситуацію помилки з вини платника, а не банку.
Але в цій консультації наведено істотний для нашої ситуації момент. Якщо є договірні відносини між платником й отримувачем платежу, то, на погляд податкової, відбувається операція постачання товарів, послуг. А тому й об’єкт оподаткування ПДВ виникає.
Між клієнтом, який здійснив помилковий платіж, і підприємством — отримувачем платежу є договірні відносини. Це означає, що отриманий платіж з помилковим призначенням платежу є об’єктом оподаткування ПДВ. Тож підприємство має скласти податкову накладну на такий платіж.
А під час повернення платежу слід скласти розрахунок коригування до вищезазначеної податкової накладної. Про особливості складання такого РК ми розповіли в статті «Повернення авансу покупцем: що з ПДВ?» у «ДК» №9/2020.
Консультують податківці
<...>
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.
<...>
Складання такого розрахунку здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором №1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором №2.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача — платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
<...>
Постачальник (продавець) товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем).
Отримувач (покупець) товарів/послуг має право зменшити податковий кредит на дату отримання розрахунку коригування незалежно від того, чи зареєстрований розрахунок коригування в ЄРПН чи ні.
<...>
ІПК ДПС у Донецькій області від 28.01.2020 р. №322/ІПК/05-99-04-01
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».