Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні визначено Постановою КМУ від 20.03.2022 р. №331.
Виплати здійснюватимуться за кошти резервного фонду державного бюджету.
Компенсація витрат надається роботодавцю за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту, зокрема за сумісництвом, за таких умов:
- роботодавець перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством;
- подається в установленому законодавством порядку податкова звітність за IV квартал 2021 року або річна звітність за 2021 рік.
Згідно з пунктом 3 Порядку №331 компенсація витрат надаватиметься у розмірі 6500 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавець сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.
Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи на вищезазначених умовах.
Для отримання компенсації витрат роботодавець через п’ять календарних днів після працевлаштування особи (переселенця) подає до центру зайнятості за своїм місцезнаходженням заяву:
- в електронній формі — через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал «Дія»);
- у паперовій формі — особисто під час відвідання центру зайнятості або на адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості.
Форма заяви затверджується Державним центром зайнятості, крім форми заяви, яка подається засобами Порталу «Дія».
Документи, які додаються до заяви на отримання компенсації
Разом із заявою подаються:
- копія наказу про працевлаштування особи;
- документ, що підтверджує працевлаштування на вищезазначених умовах;
- відомості про працівників, які є застрахованими особами (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають позначку в паспорті);
- копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Отже, роботодавець, який прийняв на роботу переселенців, отримає від держави компенсацію у розмірі 6500 грн на місяць (але не більше ніж за два місяці) за кожного працевлаштованого на підставі поданої заяви до центру зайнятості.
Для отримання компенсації витрат за другий місяць роботодавець підтверджує продовження зайнятості осіб, стосовно яких прийнято рішення щодо надання компенсації витрат, засобами Порталу «Дія» або шляхом подання повідомлення центру зайнятості (безпосередньо або на адресу електронної пошти) (п. 12 Порядку №331).
Після чого регіональний центр зайнятості переказує кошти роботодавцю за другий місяць роботи працівника протягом п’яти робочих днів після надходження повідомлення про підтвердження продовження зайнятості цих осіб.
Щодо питання, чи потрібно буде нараховувати та сплачувати ЄСВ з отриманої виплати роботодавцем за працевлаштування переселенця, зазначимо таке.
Як уже вище зазначалося, виплати здійснюватимуться з коштів резервного фонду державного бюджету. Тобто це будуть державні кошти, які Мінекономіки на підставі подання переказуватиме Державному центру зайнятості на рахунок 3554 «Рахунки державних цільових фондів», відкритий у Казначействі для обслуговування коштів Фонду. Після надходження переказаних Мінекономіки коштів на рахунок фонду Державний центр зайнятості фінансує видатки центрів зайнятості на надання роботодавцям компенсації витрат.
Тож позаяк це державні кошти, які сплачуються роботодавцю у вигляді компенсації понесених витрат, то така допомога не є базою нарахування ЄСВ.
Нагадаємо: страхувальник як роботодавець платить ЄСВ щодо доходів його працівників (а не власних), і базою для нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат (основна, додаткова та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі), що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Щодо переселенця з Донецької області, який зареєструвався у Дніпропетровській області, потім приїхав до міста Дніпра і влаштувався на роботу, зазначимо: обмежень щодо цього в законодавстві наразі не передбачено. У цьому головним чинником є наявність у працівника статусу переселенця.
Втім, цей статус треба підтвердити! Тобто працівнику, на якого роботодавець планує отримати допомогу, треба мати (і надати роботодавцю, якому варто зробити для себе копію) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, оформлення якої врегульовано Порядком №509. А за п. 9 цього Порядку, у разі зміни фактичного місця проживання/перебування переселенець звертається за видачею нової довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання/перебування, а раніше видана йому довідка вилучається, про що вносяться відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Втім, повідомити про зміни та отримати нову довідку можна і в електронній формі за допомогою «Дії» (п. 9-1 Порядку №509).
Отже, якщо фізособа переїхала, то мала оформити нову довідку для підтвердження статусу переселенця.
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.1995 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Порядок №331 — Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 р. №331.
- Порядок №509 — Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою КМУ від 01.10.2014 р. №509.