Складання акцизної накладної
Відповідно до п. 231.3 ПКУ, перехід права власності на пальне, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, від одного суб’єкта господарювання до іншого вважається реалізацією пального з одного акцизного складу пересувного до іншого. І суб’єкт господарювання, від якого переходить право власності на таке пальне, вважається особою, яка реалізує пальне, а суб’єкт господарювання, до якого переходить право власності на таке пальне, вважається отримувачем пального.
Відповідно до п. 231.1 ПКУ, у разі переходу права власності від одного суб’єкта господарювання до іншого на пальне, що міститься у транспортному засобі, змінюється розпорядник акцизного складу пересувного, а транспортний засіб стає іншим акцизним складом пересувним, і на таку операцію складається акцизна накладна.
Отже, акцизна накладна під час реалізації пального з акцизного складу з переходом права власності на таке пальне без його фізичного відпуску складається у разі зміни розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного.
У цьому випадку слід скласти дві акцизні накладні.
Першу акцизну накладну складає постачальник пального на отримувача — підприємство-покупця. Акцизним складом пересувним, з якого і на який фізично відвантажено (відпущено) пальне, буде один і той самий автомобіль, який транспортує пальне. Цю акцизну накладну складають у двох примірниках у загальному порядку.
Другу акцизну накладну складає підприємство-покупець вже на свого контрагента — зберігача пального. Тут складом-відправником буде той самий акцизний склад пересувний, зазначений у першій акцизній накладній. Склад-отримувач — акцизний склад зберігача. Цю акцизну накладну також складають у двох примірниках.
Що складати в разі повернення пального: акцизну накладну чи розрахунок коригування?
Відповідно до пп. 14.1.212 ПКУ, реалізація пального для потреб розділу VI ПКУ «Акцизний податок» — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Операції з передачі пального на відповідальне зберігання від одного платника акцизу до іншого підпадають під це визначення реалізації пального.
Водночас, якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, яка реалізує пальне, показники такої акцизної накладної коригують шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального, якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального. Для цього особа, яка реалізує пальне, надсилає складений розрахунок коригування отримувачу пального. І ця сама особа має право зменшити обсяг реалізованого пального за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального (п. 231.7 ПКУ).
На перший погляд, зворотна передача пального з відповідального зберігання може розглядатися як повернення пального, а отже, на цю операцію слід складати розрахунок коригування до акцизної накладної. Якщо між сторонами договору відповідального зберігання пального відбувається невелика кількість операцій і сторони можуть чітко визначити, яка саме партія пального повертається, можна використовувати розрахунки коригування. Тоді можна визначити, до якої саме акцизної накладної слід робити коригування.
Проте у переліку видів коригування, наведеному у формі розрахунку коригування до акцизної накладної форми «П», немає такого виду коригування, як повернення пального — частини або всього обсягу. Натомість там є вид коригування з кодом 4 «коригування показників акцизної накладної у зв’язку з помилковим зазначенням обсягу пального в кілограмах та літрах, приведених до температури 15 °C». Це єдиний вид коригування, який можна застосувати для зменшення обсягів пального, що були відображені в акцизній накладній, яка коригується, але формально він призначений для виправлення помилок, а не для реальних операцій повернення обсягів пального.
Водночас повернення пального з відповідального зберігання теж відповідає визначенню операції з реалізації пального, так само як і попередня передача пального на відповідальне зберігання. Тож у разі великої кількості та обсягів операцій, коли важко визначити, з якої саме партії пального здійснюється повернення, зберігач може сам складати акцизні накладні на обсяги пального, що його він повертає власникам. На нашу думку, цей варіант є прозорішим та простішим, ніж складання розрахунків коригування.
Нагадаємо!
Податківці в ЗІР повідомляють, що у період до припинення або скасування воєнного стану на території України дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка повинна містити всю інформацію, що має міститися у відповідній акцизній накладній, яка повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Відповідно до пп. 69.4 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у період до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка повинна містити всю інформацію, що має міститися у відповідній акцизній накладній, яка повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних, протягом строків, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.