На продовження циклу статей щодо діяльності колекторських компаній розповімо про те, хто може стати колектором та що таке бездоганна репутація колектора. Нагадаємо, що у попередній статті (див. «ДК» №38/2021) ми звернули увагу на поведінку боржника (споживача) та на його права для захисту себе та своїх близьких від незаконних дій колекторів.
Позаяк на сьогодні вже багато компаній називають себе колекторами, тобто суб'єктами зі стягнення простроченої заборгованості за споживчими кредитами (саме цим відтепер мають займатися колекторські компанії), то для початку нас цікавить, чи може сама фінансова установа з надання мікропозик бути колектором та виконувати всі дії зі стягнення простроченої заборгованості? Які саме суб'єкти з урегулювання простроченої заборгованості можуть називати себе колекторами?
За приписами п. 4-1 ч.1 ст. 1 Закону про споживче кредитування під терміном «колекторська компанія» закон розуміє юрособу (у т. ч. небанківську фінансову установу, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включену до Реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.
Фізособи та фізособи-підприємці не можуть бути колекторами та врегульовувати заборгованість за споживчими кредитами.
Нагадаємо, що 13 серпня 2021 року закінчився строк подання документів для реєстрації діючих колекторських компаній.
Що очікує на тих, хто не встиг до 13.08.2021 р. подати документи до НБУ?
Такі юрособи не можуть бути колекторами, а кредитодавці — банки та фінансові компанії — з 14.10.2021 р. будуть зобов'язані достроково розірвати договори з компаніями, які не будуть включені до єдиного Реєстру колекторських компаній.
Важливо: до єдиного Реєстру колекторських компаній мають бути віднесені далеко не всі компанії, які займаються стягненням простроченої заборгованості. Багато юридичних та інших компаній беруть участь у прилюдних закупівлях на офіційних майданчиках державних тендерів Prozorro та аукціонів Prozorro.Продажі та укладають договори на стягнення заборгованості, зокрема, за опалення, газ тощо. Такі юрособи можуть і надалі займатися своєю справою — вони не підпадають під дію Закону про споживче кредитування та не мають бути включені до єдиного Реєстру колекторських компаній.
Адже йдеться лише про відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв'язку з урегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою статті 3 (ч. 1 ст. 3 Закону про споживче кредитування).
На нашу думку, не повинні подавати документи для внесення до Реєстру колекторських компаній і ті, хто стягує борг власних споживачів, — йдеться саме про фінансові установи з надання мікропозик. Але такі компанії можуть бути одночасно колекторами та виконувати всі дії зі стягнення простроченої заборгованості за придбаними простроченими споживчими кредитами у банків та інших фінустанов (ідеться про стягнення боргу за «чужими» боргами). У такому разі вони підлягають обов'язковому включенню до Реєстру колекторських компаній.
Це важливо!
Колекторська компанія може припинити свою колекторську діяльність без припинення юрособи або з припиненням (за самостійним рішенням), а також за власною заявою про вилучення з Реєстру. При цьому відомості про втрату колекторською компанією права здійснювати врегулювання простроченої заборгованості та дату втрати такого права включаються до Реєстру та є у відкритому доступі.
Проте не все так просто з власною заявою про вилучення колекторської компанії з Реєстру. У разі якщо НБУ буде виявлено невідповідність власника істотної участі колекторської компанії вимогам закону та Положення №75, у т. ч. щодо ділової репутації, та застосування до колекторської компанії двічі і більше разів протягом року заходів впливу за порушення Закону про споживче кредитування та Положення №75, у вилученні з Реєстру може бути відмовлено. Тож уникнути відповідальності шляхом добровільної відмови від статусу колектора вже не вдасться.
Основні вимоги до колекторських компаній
Національний банк включає заявника до Реєстру в разі дотримання таких умов (п. 69 Положення №75), зокрема:
— ділова репутація заявника, його власників істотної участі, його керівників є бездоганною. Бездоганність ділової репутації оцінюється НБУ як із дотриманням публічного порядку (йдеться про відсутність зв'язку з терористами та відсутність санкцій з боку іноземних держав), так і з точки зору репутації юрособи, пов'язаної з виконанням фінансових зобов'язань (сплата податків, банкрутство та порушення фінансових зобов'язань на суму, більшу за 635 розмірів мінімальної заробітної плати на дату порушення), репутації у госпдіяльності та володіння істотною участю (засновником/учасником/акціонером) у компаній, які були вилучені з Реєстру колекторських компаній або позбавлені ліцензії як НБУ, так і іноземними державами;
— структура власності заявника (з ліцензією на надання фінпослуг чи без такої) має бути максимально прозора. Вилучаються номінальні володільці та особи, яких неможливо встановити, проте вони здійснюють значний вплив на управління або діяльність колекторської компанії, циклічна структура власності, а також будь-які конструкції (траст, IСI, іноземні фонди та компанії), щодо яких неможливо встановити КБВ (п. 114 — 118 Положення №75);
— керівник заявника відповідає вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації (п. 144 — 146 Положення №75);
— відсутність протягом року, що передує даті надходження документів для реєстрації в Реєстрі колекторських компаній, фактів порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, нормативно-правовим актам НБУ та/або застосованих заходів впливу за такі порушення;
— місцезнаходженням заявника відповідно до ЄДР не є тимчасово окупована територія України або територія проведення операції Об'єднаних сил. Тобто йдеться про колекторські компанії, які мали місцезнаходження в зоні АТО/ООС та перереєстровані на підконтрольну територію України до подання документів НБУ.
Як дізнатися, чи є компанія колекторською?
Національний банк має забезпечити вільний цілодобовий безоплатний доступ до інформації з Реєстру. Такий доступ включає можливість перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування цієї інформації. Наразі актуальна версія Реєстру доступна на сайті Нацбанку.
У Реєстрі можна побачити таку інформацію:
— найменування колекторської компанії;
— ідентифікаційний код ЄДРПОУ;
— дата включення колекторської компанії до Реєстру;
— реєстраційний номер колекторської компанії;
— місцезнаходження колекторської компанії;
— наявність у колекторської компанії ліцензії на надання фінпослуг;
— керівник або інша особа, яка здійснює управління колекторською компанією;
— контактні дані колекторської компанії: телефон/телефони та адреса електронної пошти.
Найбільше нас зацікавив останній пункт — чи мають бути включені до Реєстру всі номери телефонів, якими користується колекторська компанія для спілкування з боржниками? Наразі питання відкрите. Проте у будь-якому разі ми всі чудово розуміємо, що відстежити такі номери та їх належність саме компанії, яка має право на врегулювання простроченої заборгованості, на сьогодні складно навіть правоохоронним органам. Причому є багато технічних засобів та способів, які дають можливість бути анонімними та/або відображати лише один прийнятний номер телефону. Тож сподіваємося, практика змусить згодом доопрацювати ці моменти у Положенні №75.
Проте у будь-якому разі боржник нарешті матиме номер телефону для зв'язку з колекторами, який буде вказаний в Реєстрі.
Чому це так важливо?
Не секрет, що на сьогодні багато так званих колекторів вимагають сплатити неіснуючі борги або суми за договорами, які давно закриті. Тож боржникам варто наперед розуміти і максимально з'ясовувати всю інформацію про колекторів, яким він планує погасити борг, а також переконатись у законності права вимоги такого боргу.
Контроль за діяльністю колекторів
Нагадаємо, що відповідно до ст. 27 Закону про споживче кредитування контроль за додержанням колекторською компанією встановлених законодавством вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) та право вимагати від такої компанії усунення порушень зобов'язані здійснювати кредитодавець та новий кредитор.
З цією метою кредитодавець, новий кредитор здійснюють облік і розгляд усіх отриманих ними звернень про порушення прав споживачів при здійсненні колекторською компанією врегулювання простроченої заборгованості.
Після отримання такої інформації НБУ зі свого боку:
1) повідомляє колекторську компанію про ознаки порушень для їх усунення або надання пояснень протягом строку, установленого Нацбанком.
2) у разі неусунення колекторською компанією порушень, зазначених у повідомленні, або ненадання документів та/або пояснень звертається до колекторської компанії з вимогою про усунення виявлених порушень та приведення її стану/діяльності у відповідність до вимог Положення №75, законодавства України, інших нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють колекторську діяльність.
3) у разі невиконання вже вимоги НБУ про усунення порушення у визначені строки колекторська компанія підлягає вилученню з Реєстру.
Крім того, у разі отримання кредитодавцем та/або новим кредитором від будь-якої особи, яка не включена до реєстру колекторських компаній, пропозиції щодо здійснення в його інтересах дії, що за суттю є врегулюванням простроченої заборгованості, такий кредитодавець, новий кредитор зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання відповідної пропозиції повідомити про це НБУ.
Нормативна база
- Закон про споживче кредитування — Закон України від 15.11.2016 р. №1734-VIII «Про споживче кредитування».
- Положення №75 — Положення про реєстрацію колекторських компаній, затверджене постановою Правління Національного банку України від 09.07 2021 р. №75.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»