Підприємство, яке є власником квартири у багатоквартирному будинку, сплачує внески на утримання будинку та прибудинкової території на підставі рішень загальних зборів ОСББ, що має статус неприбуткової організації. Чи має право підприємство відносити сплачені суми до витрат? Як документально їх підтвердити? На ці запитання намагалася відповісти ДПСУ в IПК від 16.08.2021 р. №3011/IПК/99-00-21-02-02-06 (див. «ДК» №40/2021).
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами ОСББ відповідно до законодавства та статуту ОСББ.
Право на витрати
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до ПКУ.
Крім того, ч. 2 ст. 3 Закону про бухоблік визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. А у бухгалтерському обліку, якщо виходити з п. 6 П(С)БО 16 «Витрати», витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
При цьому податківці у коментованій IПК від 16.08.2021 р. №3011/IПК/99-00-21-02-02-06 зазначають, що внески на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у межах Обов'язкового переліку (перелік від 27.07.2018 р. №190), встановлені загальними зборами ОСББ відповідно до законодавства та статуту ОСББ, що сплачуються підприємством на користь ОСББ, є компенсацією вартості робіт (послуг), які надаються таким ОСББ.
Отже, виходить, що сплачені ОСББ суми внесків підприємство включає до витрат у бухгалтерському обліку, що зменшують фінрезультат, який є об'єктом оподаткування податком на прибуток.
Для підприємств, які не застосовують податкових різниць, на цьому все й закінчується.
А от високодохідникам та підприємствам, які застосовують коригування фінансового результату до оподаткування за власним бажанням, визначаючи податок на прибуток, слід звернути увагу на різницю, передбачену пп. 140.5.4 ПКУ.
Коригування фінрезультату з метою оподаткування
Згідно з пп. 140.5.4 ПКУ фінрезультат збільшується на суму 30% вартості товарів, робіт та послуг, придбаних, зокрема, у неприбуткових організацій.
А за пп. 133.4.6 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ і не є платниками податку на прибуток, зокрема, можуть бути віднесені ОСББ. Для впевненості радимо перевірити відповідний статус ОСББ за допомогою реєстру неприбуткових організацій.
Проте у пп. 140.5.4 ПКУ наведено й винятки, за яких фінрезультат на цю різницю коригувати не потрібно:
— або сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
— або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту. Якщо вартість придбання все ж таки перевищує ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», фінрезультат коригують на розмір перевищення.
Відразу зауважимо, що норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року, а не щоквартально (тобто лише у річній декларації виникає необхідність збільшити фінрезультат або прийняти рішення про відповідність ціни принципу «витягнутої руки»).
Щодо першого винятку, то тут особливих запитань немає — визначаємо сукупний обсяг придбання протягом року у неприбуткових організацій (усіх разом) та порівнюємо його зі сумою 25 МЗП станом на 1 січня звітного року (у 2021 році цей показник становитиме 150 тис. грн). Якщо бар'єр не пройдено, — коригування не проводимо без подальшого підтвердження відповідності ціни правилу «витягнутої руки».
А от другий виняток необхідно розглянути дещо детальніше. У цьому разі необхідно довести відповідність ціни, сплаченої ОСББ, принципу «витягнутої руки». Але чи треба оформлювати при цьому якийсь документ?
На це Мінфін в УПК від 14.05.2021 р. №266 (див. «ДК» №23/2021, яку ми детально коментували в «ДК» №23/2021) відповідав, що платник податків має задокументувати як сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, інформацію, визначену у пп. 39.4.6 ПКУ, в обсязі, необхідному для оцінки платником податку та контролюючим органом відповідності рівня ціни або показника рентабельності відповідної операції (операцій) принципу «витягнутої руки».
Як роз'яснює Мінфін
...для цілей обґрунтування суми витрат (доходів) за операціями, передбаченими підпунктами 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, платник податків має задокументувати як сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, інформацію, визначену у підпункті 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, в обсязі, необхідному для оцінки платником податку та контролюючим органом відповідності рівня ціни або показника рентабельності відповідної операції (операцій) принципу «витягнутої руки». При цьому обсяг інформації, зазначеної в такій документації, можна вважати достатнім для цілей застосування підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, якщо платник податків належно обґрунтував рівень ціни або показник рентабельності відповідної операції (операцій) за найбільш доцільним методом, визначеним підпунктом 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу.
Тобто вимоги до певної форми або змісту документа не передбачено: головне, щоб інформації в ньому (або сукупно таких документів) було достатньо, аби підтвердити звичайність ціни. I, знову ж таки, складений він має бути лише за підсумками року, в якому здійснено таку операцію.
«Наперед» подавати такий документ у платника податків обов'язку не виникає, він надається лише у таких випадках:
— або на запит контролюючого органу під час проведення документальної перевірки за такий звітний період;
— або на запит контролюючого органу відповідно до п. 73.3 ПКУ.
I хоча підтвердження відповідності розміру внеску ОСББ принципу «витягнутої руки» звучить не істотно, проте все ж таки радимо підготувати документальне її обґрунтування, бо за відсутності такого документа податківці можуть вимагати включення 30% від такої суми на збільшення фінрезультату.
А це може призвести і до донарахування податку до сплати.
Документальне оформлення сплаченого внеску
Як було зазначено вище, віднести сплачені суми до витрат підприємство може лише за наявності первинного документа, що їх підтверджує. Така вимога міститься й у п. 44.1 ПКУ. Проте податківці жодної конкретики щодо форми первинного документа, яким слід підтвердити витрати на сплату внеску, не наводять, але надають посилання на законодавчі акти щодо застосування первинних документів. Зокрема, вимоги до первинних документів, у тому числі і для госпрозрахункових підприємств, встановлено Законом про бухоблік та Положенням №88.
Первинні документи — це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Крім того, зазначається, що документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків. Головне, щоб такі бланки містили обов'язкові реквізити первинних документів (п. 2.4 Положення №88) чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Отже, жодної певної вимоги до форми такого документа не передбачено, тож ОСББ надає акт довільної форми, який підтверджує господарську операцію з нарахування ОСББ членських внесків підприємству.
Зверніть увагу!
Щоб у податківців не виникло жодних запитань до акта про сплату членських внесків, слід дотримуватися всіх вимог, наведених у п. 2.6 Положення №88:
— така можливість відображення господарської операції передбачена правилами документообігу підприємства;
— на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа;
— належним чином оформлено внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.
Бухгалтерський облік сплати внесків до ОСББ
Традиційно податківці на запитання щодо відображення у бухгалтерському обліку таких операцій відповідей не надали, бо це не їхня компетенція. Але ми коротко наведемо загальний порядок.
Як було зазначено на початку коментарю, сплачені ОСББ внески є витратами підприємства, зокрема компенсацією вартості робіт (послуг), які надаються таким ОСББ. I зважаючи на те, що характер таких «робіт» є регулярним (тобто підтримання загальних площ нерухомості у відповідному стані), то такі витрати підлягають відображенню у періоді їх понесення. Рахунок витрат у цьому разі залежить від призначення нерухомості, за яку підприємство сплачує внески. Наприклад, якщо це квартира, яка використовується для відряджених працівників, або офісне приміщення, то такі витрати можуть відображатися записом:
— Д-т 92 К-т 3771 — нарахування на підставі акта;
— Д-т 3771 К-т 311 — сплата внеску.
А якщо нерухомістю підприємства є магазин, розміщений у будинку, то сплачений ОСББ внесок уже доцільно відносити на рахунок 93.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- НП(С)БО 16 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.1999 р. №318.
- Обов'язковий перелік — Обов'язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.07.2018 р. №190.
- Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. №88.
- УПК №266 — Узагальнююча податкова консультація щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.05.2021 р. №266.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»