З 1 жовтня 2021 року Законом №1534 запроваджується новий габаритно-ваговий контроль на дорогах. Унаслідок чого будуть внесені численні зміни до законодавства — від призначення нового контролюючого органу до змін до форми ТТН. А на порушників чекають нові вагомі штрафи.
Прийнятий 3 червня Закон №1534 було офіційно опубліковано в «Голосі України» 01.07.2021 р. Проте набере чинності з 1 жовтня 2021 року! А доти Кабмін має три місяці на зміну старих та на прийняття нових нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього закону.
Автори Закону №1534 вказують на збереження життя та здоров'я людей, поліпшення стану безпеки дорожнього руху та запобігання передчасному руйнуванню дорожнього покриття, а отже, й зменшення витрат на утримання доріг загального користування, зменшення кількості ДТП. Саме таке поліпшення дорожнього руху очікується від цього закону.
Крім того, законом запроваджуються автоматичний ваговий контроль транспортних засобів та автоматична фіксація порушень законодавства про автомобільний транспорт, у т. ч. щодо габаритно-вагового навантаження транспортних засобів. Отже, Закон №1534 має допомогти убезпечити автодороги від передчасного знищення.
Для цього Законом №1534 встановлюються права й обов'язки вантажовідправника та вантажоодержувача, а також запроваджується відповідальність вантажовідправника, як першої ланки у вантажних перевезеннях!
Але, як переважно відбувається зі змінами до чинного законодавства, паралельно ми отримаємо не просто габаритно-ваговий контроль, а й ще один контролюючий орган у цій частині контролю. Утім, про все за порядком.
Габаритно-ваговий контроль та відмова від нього.
Закон про автотранспорт доповнюється, зокрема, визначеннями «вантажовідправник» та «вантажоодержувач». Ми отримаємо і такі нові терміни, як:
1) габаритно-ваговий контроль — контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких ТЗ, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху ТЗ;
2) відмова від габаритно-вагового контролю — будь-які дії або бездіяльність, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, що призвели до ухилення від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю.
Зверніть увагу!
Наразі незрозуміло, чи йдеться про відмову власне від самого проходження контролю, чи про відмову від контролю через відсутність габаритно-вагового порушення? Ці питання потребують окремої уваги КМУ, який визначатиме порядок проведення рейдових перевірок. Відповідальності безпосередньо за відмову від габаритно-вагового контролю у ст. 60 Законом про автотранспорт не передбачено.
Порядок проведення габаритно-вагового контролю
Яким чином визначатиметься транспортний засіб, що підлягатиме габаритно-ваговому контролю? Тобто кого саме перевірятимуть на дорогах? I як саме?
Відповідь можна прочитати у ст. 6 Закону про автотранспорт. Адже сам термін «рейдові перевірки (перевірки на дорозі)» зазнав лише уточнень у частині проведення такої перевірки щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Але ч. 18 ст. 6 Закону про автотранспорт не змінилася.
Отже:
1) порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються КМУ. I КМУ має час до 1 жовтня 2021 року, аби визначитися з цими документами. Тож ми до них ще повернемося в наших новинах;
2) рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу чи без неї (ч.18 ст. 6 Закону про автотранспорт);
3) під час проведення рейдової перевірки перевіряльники мають право, зокрема,
— супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше ніж 50 км) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти його подальший рух;
— використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю;
— використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у т. ч. в автоматичному режимі;
4) автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, госпсуб'єкти, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Але на сьогодні є певна кількість законодавчих та нормативних проблем, пов'язаних із таким контролем. I щоб повноцінно розпочати цей контроль з 1 жовтня, уряду доведеться вирішити ці проблеми.
Проблеми здійснення габаритно-вагового контролю
Щодо габаритно-вагового контролю, то на сьогодні вже є затверджена низка підзаконних нормативних актів, які врегульовують такі питання. Зокрема, йдеться про такі чинні документи, як Правила №30, Порядок №879 та Порядок №1174.
Завдяки змінам, які вносяться Законом №1534, мають бути прийняті ще два підзаконні акти — порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю. I знову ж таки тим самим КМУ.
А сам термін «габаритно-ваговий контроль», визначений у Законі №1534, незначно відрізняється від наведеного у Порядку №879.
Габаритно-ваговий контроль за Законом №1534 і Порядком №879
Габаритно-ваговий контроль — контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність установленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Ст. 1 Закону про автотранспорт у редакції Закону №1534
Габаритно-ваговий контроль — контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Не кажучи про те, що Порядок №879 у частині габаритно-вагового контролю стосується перевірок великовагових та великогабаритних транспортних засобів за параметрами, зазначеними у п. 22.5 ПДР. Тимчасом як рейдові перевірки габаритно-вагового контролю за Законом про автотранспорт зі змінами, внесеними Законом №1534, мають стосуватися транспортних засобів з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Ще один важливий момент — Закон №1534 вказує на зони габаритно-вагового контролю. Натомість у Порядку №879 ідеться лише про стаціонарні та пересувні пункти контролю.
Загалом, наведені підзаконні нормативні акти фактично виключають проведення габаритно-вагового контролю без зупинки транспортного засобу. Але як це буде передбачено порядком проведення рейдових перевірок? Чи зазнає змін Порядок №879, чи буде прийнято новий документ, — наразі невідомо. Тож очікуємо дій від КМУ і сподіваємося, що побачимо нові документи чи зміни до них не пізніше 01.10.2021 р. (тобто не пізніше набрання чинності Законом №1534).
Щодо міжнародних перевезень вантажів, то резиденти і нерезиденти під час виконання міжнародних перевезень вантажів повинні мати, зокрема, дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти (раніше — семи) відсотків.
Хто буде тим контролюючим органом щодо габаритно-вагового контролю?
Це теж має визначити Кабмін.
Наразі за наведеними вище постановами КМУ контроль поділено у межах повноважень між Укртрансбезпекою та Нацполіцією.
Укртрансбезпека завдяки профільному Положенню №103:
з одного боку — здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (пп. 2 п. 5 Положення №103);
а з іншого — здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (пп. 15 п. 5 Положення №103).
Тож у першому випадку Укртрансбезпека під час здійснення планових та позапланових перевірок керується вимогами Закону про держнагляд, а ось у частині проведення рейдових перевірок — лише вимогами Закону про автотранспорт та постановами КМУ. Рейдові перевірки виведено з-під держнагляду (контролю) Закону про держнагляд, про що внесено зміни до ч. 2 ст. 2 цього Закону.
Укотре здійснення контролюючої функції регулюватиметься підзаконним нормативним актом. I це в той час, як Закон про автомобільний транспорт каже, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч. 14 ст. 6). А заходи державного нагляду та процедура мають визначатися законом (ст. 1 Закону №877), а не підзаконним нормативним актом.
Відповідальність вантажовідправників та перевізників
На початку ми зазначили, що запроваджується відповідальність вантажовідправника, як першої ланки у вантажних перевезеннях. Так, Закон про автотранспорт доповнено новою статтею 51-1, якою передбачено, що вантажовідправник зобов'язаний, окрім внесення до ТТН відомостей про вантаж (масу або габарити), інших відомостей, визначених законодавством, також надавати перевізникові необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію, та відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.
Штрафи за порушення габаритно-вагового контролю є адміністративно-господарськими, а постанова про їх застосування є виконавчим документом. Це означає, що у разі несплати штрафу або неоскарження постанови до суду вона передається до органів виконавчої служби та штрафи стягуються у примусовому порядку (звісно, приватні/державні виконавці і тут можуть арештовувати банківські рахунки перевізників для стягнення штрафу). А доказ цих порушень — фіксація в автоматичному режимі.
Розміри штрафів
Штрафи за порушення габаритно-вагового контролю застосовуються до перевізників (не до вантажовідправників/вантажоодержувачів — у цій частині Закон про автотранспорт не зазнав змін) у таких розмірах:
— перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу — штраф у розмірі 8500 грн;
— перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше ніж 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу — штраф у розмірі 17000 грн;
— перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше ніж 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу — штраф у розмірі 34000 грн;
— перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу — штраф у розмірі 51000 грн.
I напрошується висновок, що штраф, сплачений перевізником через недостовірну інформацію про вантаж, надану в ТТН та інших документах вантажовідправником, останній зобов'язаний відшкодувати перевізникові, як і інші заподіяні цим збитки.
Нові реквізити ТТН
Окремо згадаймо і про такий важливий документ щодо перевезення вантажів, як товарно-транспортна накладна (ТТН).
Форма ТТН має отримати нові відомості, зокрема, щодо опису транспортного засобу, де має бути зазначено, крім марки, моделі, типу, реєстраційного номера автомобіля, причепа/напівпричепа, також його параметри із уточненням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто (зміни до ст. 48 Закону про автотранспорт).
Отже, запитань щодо змін за Законом №1534 наразі багато. Тож ми уважно стежимо за діями КМУ і повідомлятимемо вас про підготовку до нового контролю за перевезенням вантажів.
Нормативна база
- Закон №1534 — Закон України від 03.06.2021 р. №1534-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю».
- Закон про автотранспорт — Закон України від 05.04.2001 р. №2344-III «Про автомобільний транспорт».
- Закон про держнагляд — Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Правила №30 — Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. №30.
- Положення №103 — Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №103.
- Порядок №879 — Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. №879.
- Порядок №1174 — Порядок фіксації порушень законодавства у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 р. №1174.
- ПДР — Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»