Криптовалюта досі є доволі екзотичною матерією, тому нечасто можна дочекатися, що вона стане предметом податкової консультації. I ось нещодавно така консультація з'явилася — IПК ДПСУ від 10.06.2021 р. №2327/IПК/99-00-04-03-03-09 (див. «ДК» №26/2021).
Автор запиту на IПК повідомив, що у 2018 році придбав за особисті кошти криптовалюту. Цю криптовалюту він бажає вивести з біржі на свій банківський рахунок та у разі її продажу — включити до доходів. Його цікавило питання оподаткування доходу від продажу криптовалюти та відображення зазначеного доходу в декларації про майновий стан і доходи, а також оподаткування криптовалюти у вигляді подарунка.
Що сказала податкова
Цього разу податкова все-таки наважилася надати податкову консультацію з цього питання — щоправда, консультацію, яка мало що роз'яснює. Бо, наприклад, в одній з попередніх таких спроб — IПК ДФСУ від 25.01.2019 р. №282/К/99-99-13-01-02-14/IПК — податкова не взяла на себе відповідальності що-небудь роз'яснювати і сказала, що «оскільки порядок оподаткування операцій з криптовалютою не встановлено нормами податкового законодавства, то надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування вказаних вище норм не є можливим».
I ось тепер податкова усе ж таки знайшла можливість надати роз'яснення. Що вона сказала?
Загальні речі. Послалася на визначення доходу за п. 164.2 ПКУ. Нагадала про оподаткування подарунка за ст. 174 ПКУ, у т. ч. військовим збором, нагадала про обов'язок подання декларації про майновий стан і доходи (хоча автор запиту про цей обов'язок пам'ятав і сам).
А де ж тут криптовалюта? А тут усе складно. Податкова чесно зізналася, що «на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею». Але тут же підбадьорила, що «з метою врегулювання правовідносин щодо обігу, зберігання, володіння, використання та проведення операцій за допомогою криптоактивів в Україні, а також визначення загальних засад функціонування та правового регулювання ринку віртуальних активів в Україні на сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано відповідні проєкти законів».
Остання фраза майже дослівно скопійована з вищезгаданої позаторішньої IПК ДФСУ від 25.01.2019 р. №282/К/99-99-13-01-02-14/IПК. От тільки в тій IПК ще й наводився перелік зареєстрованих на той момент у Верховній Раді проєктів законів про регулювання ринку криптовалют — їх на той момент було аж п'ять. Цього разу ДПСУ не стала наводити такого переліку — і правильно зробила, бо всі наведені в попередній IПК законопроєкти були відкликані через сім місяців після її виходу, 29.08.2019 р., у зв'язку з новим скликанням Верховної Ради. А нових законопроєктів такого спрямування у Верховній Раді цього скликання зареєстровано не було.
Тобто тут ДПСУ просто скопіювала інформацію з попередньої своєї консультації на цю тему, не завдавши собі клопоту перевірити її актуальність.
Чого не сказала податкова
Ми не станемо дорікати податковій за те, чого вона не сказала в цій консультації, — врешті-решт, це не належить до її повноважень. А саме про те, що валютним регулятором в Україні є Нацбанк, тому саме він має висловлюватися щодо того, чим є, точніше, чим можна вважати криптовалюту.
I Нацбанк усе-таки висловлювався щодо цього. Двічі. I щоразу по-різному. I обидва ці його висловлювання мають різний статус.
Перше таке висловлювання — це Роз'яснення НБУ від 10.11.2014 р. «Щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Bitcoin» (далі — Роз'яснення). Воно має офіційний статус і міститься в базі даних «Законодавство України». У ньому НБУ сказав, що криптовалюта є грошовим сурогатом і не може використовуватися на території України як засіб платежу.
НБУ — офіційно про криптовалюту
Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються (частина друга статті 32 Закону України «Про Національний банк України»).
Ураховуючи зазначене вище Національний банк України розглядає «віртуальну валюту/криптовалюту» Bitcoin як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства.
Роз'яснення НБУ від 10.11.2014 р.
Проте пізніше НБУ передумав і вкупі з НКЦПФР та Нацкомфінпослуг 30 листопада 2017 року видав «Спільну заяву фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні» (далі — Спільна заява). У ній він фактично відмовився від того, що було сказано в Роз'ясненні, і сказав, «що складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом».
Проте, на відміну від Роз'яснення, Спільна заява має статус усього лишень прес-релізу, і Роз'яснення, в якому криптовалюта визнається грошовим сурогатом, відкликане не було. Нагадаємо, до речі, що відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону про НБУ грошовий сурогат — будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів у господарському обороті, крім валютних цінностей. Криптовалюти аж ніяк не є «документами у вигляді грошових знаків», тому висновок Спільної заяви має більше сенсу, ніж висновок Роз'яснення.
Як рахувати дохід від продажу криптовалюти?
Цього податкова теж не сказала в IПК, але навряд чи це було взагалі можливо.
Найпростіше було б визнати дохід від продажу криптовалюти інвестиційним прибутком. Проте відповідно до пп. 14.1.81-1 ПКУ інвестиційний прибуток — це дохід у вигляді додатної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів.
Криптовалюта — однозначно не цінні папери. А чи можна її вважати інвестиційним активом?
У Спільній заяві говориться, що це один із сучасних поглядів на криптовалюту. Тобто, з одного боку, є підстави розглядати її як інвестиційний актив. Однак, з іншого боку, сама природа криптовалюти, — яка спрямована на забезпечення анонімності операцій із нею, — надзвичайно ускладнює оперування нею як інвестиційним активом. Адже для того щоб визначити інвестиційний прибуток, слід від доходу від продажу інвестиційного активу відняти витрати на його придбання. Для потреб декларування інвестиційного прибутку ці доходи і витрати мають бути документально підтверджені. Як це зробити у випадку криптовалюти?
Звертайтеся до нотаріуса
У коментованій IПК податкова не каже цього прямо, але цілком однозначно підводить до цієї думки. Вона зазначає, що відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону про нотаріат на нотаріат покладено обов'язок посвідчувати факти, що мають юридичне значення, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Отже, непрямий висновок цієї IПК такий: якщо засвідчити придбання і продаж криптовалюти у нотаріуса як факт, що має юридичне значення, то це дасть змогу документально підтвердити витрати на її придбання і дохід від її продажу, а це вже, своєю чергою, уможливить визначення інвестиційного прибутку від операції з криптовалютою для потреб його відображення в декларації про майновий стан і доходи. А от за відсутності такого підтвердження весь дохід від продажу доведеться вважати іншим доходом і оподатковувати (ПДФО 18%, ВЗ 1,5%), про що і каже ДПС у коментованій IПК.
Андрій ПОРИТКО, головний редактор