Як проводиться облік та оподаткування медоглядів?
Відповідно до ст. 169 КЗпП та ст. 17 Закону про охорону праці, роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медогляду осіб віком до 21 року.
Процедура проведення таких обов'язкових медоглядів затверджена наказом МОЗ від 21.05.2007 р. №246. Зокрема, вона передбачає щорічне подання територіальним органам Держпраці списку працівників, які проходитимуть ці медогляди, й акта (у якому вказуються причини, з яких ці медогляди є обов'язковими).
Якщо немає шкідливих умов праці, роботодавці, як у випадку, що розглядається, організовують проведення добровільних періодичних медоглядів працівників у вигляді соцпакета шляхом укладення договору із закладом охорони здоров'я. Добровільні (тобто необов'язкові — це ті, що не визначені законодавством як обов'язкові) медогляди передбачаються колективним договором, актом роботодавця, зокрема планом заходів з охорони праці.
У бухобліку витрати підприємства, пов'язані з проведенням медогляду працівників, обліковують на рахунках 23, 91, 92, 93, 94 — залежно від того, в якому підрозділі працюють працівники:
1. Д-т 371 К-т 311 — перераховано медичному закладу за послуги медогляду;
2. Д-т 23, 91, 92, 93, 94 К-т 685 — надано послуги з медогляду;
3. Д-т 685 К-т 371 — проведено взаємозалік.
Податок на прибуток
Жодних коригувань фінрезультату в разі здійснення витрат на медогляди ПКУ не передбачено. Тому податковий облік таких витрат повністю збігається з бухгалтерським.
Щодо ПДВ, то, як правило, при необов'язкових медоглядах визначаються конкретні медичні послуги, що надаються працівникові (огляди в конкретних лікарів, конкретні лабораторні чи інструментальні дослідження), що можуть, проте, бути наведені в рахунках як деталізовано, так і узагальнено. Тож здебільшого ці послуги не оподатковуватимуться податком на додану вартість на підставі пп. 197.1.5 ПКУ.
Якщо ж заклад охорони здоров'я є платником ПДВ і надає послуги з добровільного медогляду з оподаткуванням їх ПДВ, підприємство має підстави включити відповідні суми до податкового кредиту.
Зверніть увагу: якщо медогляди добровільні і не є обов'язковою умовою для допуску працівника до роботи. Мови про те, що ці витрати не є господарською діяльністю, бути не може, і підприємство не мусить нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Витрати на добровільні (необов'язкові) медогляди, на нашу думку, не оподатковуються ПДФО відповідно до пп. 165.1.19 ПКУ, бо є допомогою на медичне обслуговування працівників коштом роботодавця — за наявності відповідних підтвердних документів. Стосується це й випадків, коли медогляд оплачується підприємством щодо одного працівника.
Причому під медоглядом може розумітися не обов'язково огляд у кількох лікарів, а й огляд окремими спеціалістами, які цікавлять працівника.
Щодо відображення витрат на медогляд у додатку 4ДФ квартальної звітності, то, хоча вони й не оподатковуються ПДФО, їх слід відобразити за ознакою доходу «143».
Але є й інша думка, зокрема ДФС у листі від 20.12.2017 р. №3060/6/99-99-13-02-03-15/IПК зазначає, що медогляди, навіть якщо вони передбачені колективним договором на підприємстві, але належать до необов'язкових, оподатковуються як додаткове благо згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ.
Думка податківців
... Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я медичне обслуговування — це діяльність закладів охорони здоров'я та фізичних осіб — підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов'язана з її наданням.
Разом з тим медичний огляд — це огляд, який проводять медичні працівники лікувально-профілактичних закладів у визначених законом випадках з метою встановлення придатності деяких категорій працівників до роботи і запобігання професійним захворюванням (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).
Відповідно до ст. 21 Закону №1645 обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 (далі — Перелік).
Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, (пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою (роботодавцем) на рахунок закладу охорони здоров'я перераховуються власні кошти за проведення таким закладом працівникам <...> медичного огляду, який не є обов'язковим, то вартість такого огляду включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах. <...>
Тобто податківці наголошують: якщо роботодавець на рахунок закладу охорони здоров'я перераховує власні кошти за проведення працівникам медогляду, який не є обов'язковим, то вартість такого огляду оподатковується ПДФО із застосуванням «натурального» коефіцієнта, який становить 1,21951 (п. 164.5 ПКУ). Утримуються такі податки із зарплати або інших грошових доходів працівника. I сплатити такі податки слід протягом трьох банківських днів з дня, наступного за днем оплати такого медогляду (або його фактичного проведення, якщо це було раніше) (пп. 168.1.4 ПКУ).
Який варіант оподаткування обрати? Якщо ви не маєте власної IПК (і не хочете її замовити в ДПС), не варто ризикувати. При передоплаті добровільних медоглядів сплатіть ПДФО і ВЗ до бюджету.
У цьому разі витрати на медогляд у додатку 4ДФ квартальної звітності відображають за ознакою доходу «126».
Витрати на медогляди працівників не формують фонду оплати праці підприємства, бо не передбачені розділом II Iнструкції №5, тобто не є базою для нарахування ЄСВ, відповідно додаток 1 квартальної звітності не подають.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Закон про охорону праці — Закон України від 14.10.1992 р. №2694-XII «Про охорону праці».
- Закон №1645 — Закон України від 06.04.2000 р. №1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»