Під час камеральної перевірки декларації, в якій заявлено відшкодування ПДВ, податківцям заборонено вимагати й отримувати додаткову інформацію та документи як у платника, так і в інших органів ДПС1.
Камеральна перевірка: основні ознаки і що буває за їх порушення
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
1 Постанова Верховного Суду від 21.01.2021 р. у справі №813/2519/17.
Звертаємо увагу, що під час такої перевірки не повинні враховуватися первинні документи фінансово-господарської діяльності, а також інші документи, які можуть стосуватися господарської операції, результати якої відображені у податковій звітності. Проте податківці не полишають спроб використовувати й інші джерела інформації.
Наприклад, у постанові ВС від 13.10.2020 р. у справі №813/7410/14 йшлося про те, що фахівці ДПС під час камеральної перевірки звітності з ПДВ взяли до уваги не лише дані податкової звітності, а й копії документів, надані Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС у м. Києві (акти державного виконавця), які й стали підставою для донарахування платникові податкових зобов’язань з ПДВ.
Тоді Верховний Суд вирішив, що в такий спосіб податковий орган провів перевірку, що одночасно має ознаки як камеральної, так і документальної, а це порушення порядку проведення перевірок. Унаслідок чого така перевірка є протиправною.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ПКУ).
Наразі нас цікавить питання камеральних перевірок саме податкової звітності з ПДВ, але не простої, а тієї, в якій заявлено бюджетне відшкодування. Річ у тім, що під документальну позапланову перевірку в такому разі потрапляють аж ніяк не всі платники ПДВ. Для більшості достатньо і того, що декларація пройшла камеральну перевірку. Проте подекуди податківців не влаштовує такий ліберальний підхід і вони намагаються надати камеральній перевірці ознак документальної. Тобто або вимагають від платника копій первинних документів, або шукають додаткової інформації про нього. І використовують цю інформацію в акті перевірки!
Документальна перевірка
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати всіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Зміст справи
У коментованому нами рішенні суд з’ясував, що за результатами камеральної перевірки відшкодування ПДВ орган ДПС встановив нереальність здійснення господарської операції у зв’язку з відсутністю технічних умов для надання послуг та кваліфікованих трудових ресурсів.
Зокрема, ТОВ придбало: засоби для миття, комп’ютерну техніку, спортивний одяг (взуття), паливо, побутову техніку. При цьому ТОВ торгує: вугіллям, трубами, засобами гігієни, побутовою хімією, телефонами, послугами з розроблення рухомого повітряного комплексу для магнітометрії земних шарів, розроблення та дослідження структури матеріалів для виготовлення геофізичних електродів.
Податківці вирішили, що з огляду на вищенаведене на ТОВ відбувається обрив ланцюга щодо придбаних товарів та перетворення (пересорт) реалізованого товару, що свідчить про порушення податкового законодавства та формування схемного податкового кредиту.
Висновок не однозначний, проте нас більше цікавить, звідки податківці взяли інформацію для цього висновку. Адже в декларації види придбаних і проданих товарів та послуг не зазначено.
Що вирішив Верховний Суд?
Верховний Суд прямо зазначив, що камеральна перевірка є одним із видів контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом із податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюються.
У коментованій нами справі контролюючий орган фактично перевірив порядок визначення складу податкових зобов’язань та повноту їх нарахування, а це відповідно до пп. 75.1.2 ПКУ вже є предметом документальної перевірки, а не камеральної.
Висновок Верховного Суду: під час камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) й жодні інші.
Отже, рішення, які було прийнято за результатами цієї перевірки, були скасовані. Проте це не означає, що для платника податку справа закінчилася добре. Адже Верховний Суд зазначив: якщо під час камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, яке не підпадає під предмет камеральної перевірки, податковий орган має право призначити й провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»