У зв’язку зі змінами до ПКУ Мінфін вніс зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку її заповнення та подання. З’ясуймо, що саме змінилося та коли звітуватимемо за новою формою.
Зміни, внесені наказом Мінфіну від 08.12.2020 р. №747 до форми декларації з акцизного податку та Порядку її заповнення (Порядок №14), зумовлені змінами до ПКУ щодо справляння акцизного податку, внесеними Законом №466 та Законом №391.
Розділ Б — акциз з рідин для ТВЕН, зміни в оподаткуванні сигарил, ТВЕН
Перелік підакцизних товарів доповнено рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (п. 215.1 ПКУ), та змінено порядок оподаткування сигарил, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) (пп. 215.3.2 ПКУ та п. 17 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ).
У самому розділі Б зміни мінімальні — його назву доповнено словами «рідин, що використовуються в електронних сигаретах» та замінено посилання на колонку додатка 2 — тепер замість колонки 17 зазначено колонку 21. А ось додаток 2 викладено в новій редакції. Тепер він налічує 21 графу замість колишніх 17 (на 4 графи більше).
Додано нову графу 7 — вага нетто в одиниці товару, на яку встановлено МРЦ, кг, з округленням до п’яти знаків після коми (для товарів за кодом 2402 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД). Цей код мають сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну.
Позаяк мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів — сигарил встановлено в розмірі 3019,85 грн за 1000 штук, але не менше ніж 2836,08 грн за 1 кг нетто (пп. 215.3.3 ПКУ та перехідні ставки у п. 17 підрозділу 5 розділу ХХ), потрібно було додатково розділити ще три графи додатка 2 — виокремити графи для штук та кілограмів:
— графи 9 і 10 — кількість реалізованого (переданого), ввезеного товару для обчислення за специфічними ставками податку, тепер зазначається в окремих графах у штуках та кілограмах (5 знаків після коми);
— графи 17 та 18 — мінімальне податкове зобов’язання, встановлене ПКУ, тепер також визначається в окремих графах за 1000 штук та за 1 кг нетто;
— графи 19 та 20 — також у штуках та в кілограмах зазначаються обсяги товару, з яких визначено мінімальне податкове зобов’язання з обсягів товару.
Отже, сума акцизного податку в додатку 2 тепер визначається в графі 21, що й знайшло відображення у розділі Б декларації.
Коли подавати акцизну декларацію за новою формою?
Наказ №747 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, яке відбулося 16.02.2021 р. Тож за який місяць уперше подаватимемо нову форму — за лютий чи березень?
Податківці вже висловилися з цього питання: з огляду на норми частини другої п. 46.6 ПКУ особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку, вперше подаватимуть декларацію акцизного податку за новою формою за березень 2021 року (граничний строк її подання не пізніше 20 квітня 2021 року). Отже, за лютий 2021 року звітуємо ще старою формою.
Розділ В — нові операції та пільги з реалізації пального
У справлянні акцизного податку з реалізації пального відбулися такі зміни (Закон №391):
— визначено, що суб’єкти господарювання, які реалізують бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів суб’єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм ст. 2 Закону «Про розвиток літакобудівної промисловості», та/або замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону «Про публічні закупівлі», мають право реалізовувати бензини авіаційні та/або паливо для реактивних двигунів іншим особам у разі сплати акцизного податку, нарахованого на обсяги такого пального, з огляду на ставку, яка визначається згідно з пп. 229.8.13 ПКУ, — із застосуванням або без застосування підвищеного коефіцієнта 10 до ставок акцизного податку;
— перелік платників доповнено новим платником акцизного податку з пального, а саме особою, яка використовує товари (продукцію), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ, як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом (пп. 212.1.16 ПКУ);
— запроваджено новий об’єкт оподаткування — операції з використання товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ, як пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння зі запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом (пп. 213.1.13 ПКУ).
Відповідних змін зазнав і розділ В декларації. У Наказі №747 написано, що його викладено в новій редакції, а насправді до розділу В додано три нові рядки (кодування рядків зазначено вже за новою редакцією):
код операції В6 — операції з використання товарів (продукції), кодів яких не зазначено згідно з УКТ ЗЕД у пп. 215.3.4 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пального для заправляння транспортних засобів, обладнання або пристроїв із двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, із двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом (ці операції зазначені у пп. 213.1.13 ПКУ). Його заповнюють платники акцизу, які використовували такі товари у звітному періоді. Ми коментували ці операції в статті «Акцизний податок-2020: аналіз змін» у «ДК» №1-2/2020;
код операції В13 — тут зазначають обсяги бензинів авіаційних та/або палива для реактивних двигунів, реалізовані суб’єктами господарювання, визначеними у пп. 2, 3 пп. 229.8.10 ПКУ, іншим особам, ніж зазначені нижче, на умовах, установлених пп. 229.8.13 ПКУ:
— суб’єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм статті 2 Закону «Про розвиток літакобудівної промисловості»;
— замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».
Відповідно до пп. 229.8.13 ПКУ суб’єкти господарювання, визначені у пп. 2, 3 пп. 229.8.10 ПКУ, мають право реалізовувати бензини авіаційні та/або паливо для реактивних двигунів іншим особам у разі сплати акцизного податку, нарахованого на обсяги такого пального, виходячи зі ставки, яка визначається як різниця між ставкою, встановленою пп. 215.3.4 ПКУ, із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10, та ставкою, встановленою пп. 215.3.4 ПКУ, без застосування підвищувального коефіцієнта 10.
У пп. 215.3.4 ПКУ встановлено ставку акцизу для бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів у розмірі 27 євро за 1000 л з підвищувальним коефіцієнтом 270 євро за 1000 л.
Іншими словами, у рядку за кодом операції В13 фіксують акцизний податок з обсягів бензинів авіаційних та/або палива для реактивних двигунів, реалізованих іншим особам, ніж зазначені вище, за ставкою: 270 - 27 = 243 євро за 1000 літрів. Тобто при реалізації авіаційного пального суб’єктам літакобудування та для потреб держави або територіальної громади діє ставка 27 євро, а в інших випадках — 270 євро.
Зверніть увагу!
При заповненні цього рядка подають новий додаток 1-4 до декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального під час зміни умов оподаткування згідно з підпунктом 229.8.13 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу». У додатку 1-4 зазначають:
— реквізити податкового векселя, на підставі якого пальне отримано за ставкою без урахування коефіцієнта 10 — 27 євро;
— обсяг реалізованого пального іншим особам у звітному періоді згідно з пп. 229.8.13 ПКУ;
— ставки акцизного податку:
— знижена 27 євро;
— ставка з коефіцієнтом 10 — 270 євро;
— різниця між цими ставками — 243 євро;
— за різницею ставок розраховують суму акцизного податку в графі 10 додатка 1-4, яку і переносять до декларації у рядок із кодом операції В13.
Додаток 1-4 також внесено до загального списку додатків до декларації.
Код операції В19 — тут зазначають суму пільг за податковими векселями, виданими під час реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів зі сплатою акцизного податку за ставкою, встановленою пп. 215.3.4 ПКУ, без застосування підвищувального коефіцієнта 10 (пп. 229.8.12 ПКУ). Суму пільги (несплаченого акцизу) визначають виходячи з різниці між зниженою ставкою 27 євро та ставкою 270 євро за 1000 літрів (ставка з коефіцієнтом 10). Розрахунок пільги здійснюють у додатку 4, графа 10. Додаток 4 теж зазнав змін — назви самого додатка та граф 10, 13 — 15 після слів «за нульовою» доповнили словами «або за зниженою». Тепер він називається «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою», адже там розраховують суми акцизу, не сплачені як через застосування нульової ставки, так і через застосування зниженої.
Розділ Г — пільги з оподаткування акцизним податком ТЗ
Відповідно до п. 31 підрозділу 5 та п. 38.12 підрозділу 10 розд. ХХ ПКУ, звільняються від оподаткування операції з:
— безоплатної передачі у володіння і користування ЗСУ та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, органам СБУ, органам внутрішніх справ конфіскованих підакцизних товарів, визначених пп. 215.3.5 — 215.3.5-2 ПКУ (далі — ТЗ); ТЗ, визнаних безхазяйними; ТЗ, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; ТЗ, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави.
— у разі реалізації на митній території України ТЗ, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього підпункту, податок сплачується особами, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі ТЗ, не пізніше дати такої реалізації одночасно зі сплатою ПДВ за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних ТЗ.
Для відображення таких операцій у декларації додано нові рядки у розділі Г за кодами операцій Г5 та Г9:
— Г5.1 та Г5.2 — тут зазначають власне операції за обсягами підакцизних товарів, які звільняються від оподаткування, у разі недотримання умов щодо такого звільнення згідно з п. 31 підрозділу 5 та п. 38.12 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Тут відображають нарахування акцизного податку в разі реалізації на митній території України ТЗ, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування акцизним податком;
— Г9.1 та Г9.2 — суму пільг з операцій, які звільняються від оподаткування згідно з п. 31 підрозділу 5 та п. 38.12 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Відображають ці операції в додатку 1-3 та додатку 4 за загальними правилами.
Розділ Д — роздрібна торгівля підакцизними товарами
Сам розділ Д не зазнав змін, а додаток 6 до нього викладено в новій редакції — без розділу ІІ. Розділ ІІ використовувався при виправленні або уточненні показників звітності за податкові (звітні) періоди до 1 січня 2017 року. Граничний строк подання декларації з акцизного податку за останній такий період — грудень 2016 року — минув 20 січня 2017 року. Наразі минув і строк у 1095 днів з 20 січня 2017 року, тож із додатка 6 вирішили забрати зайвий розділ. Але чи він точно вже нікому не потрібен? Не факт.
Відповідно до ст. 102 ПКУ у загальному випадку податківці мають право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання. З огляду на це платники акцизного податку, які подали всі декларації за періоди до 1 січня 2017 року вчасно або до 17.02.2018 р. (за 1095 днів до 16 лютого 2021 року — дня, з якого набирає чинності нова форма декларації), вже не мають можливості виправити показники розділу ІІ додатка 6 за строками давності.
А ось для тих платників, які подали такі декларації після 17.02.2018 р. і тепер мають потребу у виправленні розділу ІІ додатка 6, строк давності ще не минув і вони ще мають право на виправлення таких декларацій. На нашу думку, виправлятися в цьому разі доведеться на підставі п. 46.4 ПКУ — за допомогою додатка 10.
І тут ми не враховуємо зупинення перебігу строку давності за ст. 102 у зв’язку з карантином (п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Розділ Е — електрична енергія
Законом №466 з переліку платників акцизного податку вилучено оптових постачальників електричної енергії. Тож і операції з оптового постачання електричної енергії вилучаються з переліку об’єктів оподаткування. Натомість до платників акцизного податку належатимуть виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії та продають її на ринку електричної енергії.
У зв’язку з цим викладено в новій редакції розділ Е декларації — там залишили тільки один рядок про суму податкових зобов’язань з реалізації виробленої електроенергії.
Тож і додаток 7 викладено в новій редакції: графи 4 та 5 старої редакції об’єднано в нову графу 4 «Вартість (без податку на додану вартість та акцизного податку) реалізованої електричної енергії» без поділу на вартість електричної енергії для оптового постачальника та вартість відпущеної електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електроенергії.
Що зазначають у додатку 7 продавці електроенергії:
— код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД — 2716000000;
— опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД — електрична енергія;
— вартість (без ПДВ та акцизного податку) реалізованої електричної енергії;
— ставку* та суму акцизного податку.
* Ставка акцизу на електричну енергію — 3,2% від цін, що склалися на ринку електричної енергії в звітному (податковому) періоді без урахування податку на додану вартість та акцизного податку.
Зміни у Порядку заповнення декларації
У Порядку заповнення декларації уточнено, що декларацію складають та подають особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку. За кожен установлений ПКУ звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до декларації:
— суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 ПКУ є платниками акцизного податку та мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
— платники, визначені пп. 212.1.15 ПКУ.
Інші платники заповнюють та подають розділи і додатки до декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.
Платник, який відповідно до пп. 212.1.11 ПКУ є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, що реалізує підакцизні товари, заповнює та подає лише розділ Д та додаток 6 до декларації.
Позначку про подання конкретного розділу декларації та додатка до декларації із зазначенням кількості примірників та кількості сторінок проставляють на останньому аркуші декларації.
Також визначено, що під час розрахунку податкового зобов’язання за ставками, встановленими в іноземній валюті, застосовують офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому реалізують товар (продукцію), і залишається незмінним протягом кварталу. Курс зазначають із шістьма знаками після коми.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»