У 2019 році припустилися помилки, яка вплинула на нерозподілений прибуток (у бік зменшення зобов’язання) при її виправленні у 2020 році. На яку дату виправляти помилку у 2020 році? Чи правильно, що сума на початок року не відповідатиме сумі на кінець попереднього? Яку відповідальність передбачено за такі помилки?
Пункт 4 П(С)БО 6 передбачає, що виправляють помилки, допущені під час складання фінансових звітів у попередніх роках, шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку саме на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
Тобто незалежно від того, в якому періоді протягом року виявлено помилку, запис для її виправлення роблять датою виявлення, однак у фінзвітності відображають коригуванням показників на початок звітного року. Відповідно, під час складання фінзвітності за 2020 рік показники на початок звітного року відрізнятимуться від показників на кінець попереднього року. Внаслідок чого є можливість відобразити у балансі, що ця операція є саме виправленням показників попереднього періоду, а не поточним оборотом. Докладно все це відображають у формі 4 фінзвітності «Звіт про власний капітал» — див. статтю «Звіт про власний капітал» у «ДК» №4/2019. Ті підприємства, які подають у складі річної фінзвітності цю форму, мають змогу розшифрувати у ній виправлення помилок минулих років. А ті підприємства, які подають «малу» або «скорочену» звітність без форми 4, можуть скласти аналогічні пояснення за зразком форми 4 і надавати їх за необхідності.
А бухгалтерські довідки подавати не потрібно. Бухгалтерська довідка — це первинний документ, що засвідчує, зокрема, запис, призначений для виправлення помилки попереднього року.
Щодо невідповідності показників нерозподіленого прибутку у балансі та чистого фінрезультату у формі №2: цієї ув’язки немає у Методрекомендаціях №476. І це не випадково. По суті, ця ув’язка — просто збіг показника чистого прибутку (збитку) у Звіті про фінрезультати з сумою, на яку змінився показник прибутку у балансі, якщо за звітний рік сальдо рахунку 44 змінилося лише за рахунок поточного фінрезультату, заробленого у звітному році, тобто за звітний рік на рахунку 44 було зроблено лише записи у кореспонденції з рахунком 79. У більшості підприємств цей збіг справді є, і фахівці ДПС та органів Держстату часто звертають увагу на цю порівнянність показників Балансу та Звіту про фінрезультати.
Якщо ж у звітному році було виправлення помилок минулих років, то вищезазначені показники вже не збігатимуться. Тоді зміни у рядку 1420 Балансу повністю розшифровуватимуть у графі 7 Звіту про власний капітал. Але про це ми писали у згаданій статті в «ДК» №4/2019.
Фінансова звітність з виправленими показниками: як подати
<...>
Виправлена фінансова звітність може бути подана в електронній та паперовій формі. У разі подання виправленої фінансової звітності в електронній формі Декларація подається після подання такої фінансової звітності. У разі подання виправленої фінансової звітності в паперовій формі така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.
Крім того, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Роз’яснення ГУ ДФС у Тернопільській області від 08.02.2019 р.
До речі, незалежно від того, чи бажає підприємство вносити зміни й до податкової звітності (декларації з податку на прибуток), — це однаково доведеться зробити, адже фінансову звітність подають як додаток ФЗ до декларації.
При цьому в таблиці «Наявність додатків» платники, які складають фінансову звітність згідно з НП(С)БО або МСФЗ, проставляють позначку «+» у відповідній графі: П(С)БО або МСФЗ. Тобто окремого подання до контролюючого органу фінзвітності без декларації з прибутку не передбачено.
Здійснити уточнення показників Декларації попереднього періоду платник податку може:
— або з поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період;
— або у складі звітної Декларації з поданням до додатка ВП фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється, із зазначенням позначки в таблиці 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється» додатка ВП до Декларації.
В обох випадках податківці наполягають на тому, що платник податку має подати й уточнену фінансову звітність як невід’ємний додаток. Крім того, як зазначали податківці, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ПКУ щодо подання доповнення до декларації, яке може бути складено в довільній формі та буде використано контролюючим органом під час аналізу показників такої декларації. Доповнення подають із поясненням мотивів його подання — в цьому разі треба в довільній формі написати пояснення щодо причини розбіжності показників на початок звітного року та на кінець попереднього (виправлення помилки) та причин допущення помилки.
Зважаючи на те що внаслідок виправлення помилки у податковій звітності не виникає недоплати з податку на прибуток, а навпаки — переплата, таке виправлення не призведе до штрафів.
Відповідальність може бути застосована лише до посадових осіб підприємства згідно з КУпАП. Так, ст. 164-2 КУпАП передбачено, що за ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку або внесення неправдивих даних до фінансової звітності може бути застосовано відповідальність у вигляді:
— штрафу від 8 до 15 н. м. д. г. (136 — 255 грн);
— а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених цією статтею, — від 10 до 20 н. м. д. г. (170 — 340 грн).
Справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (ст. 164-2 КУпАП), розглядають органи державного фінансового контролю (ст. 234-1 КУпАП). Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ст. 2 Закону про держфінконтроль). Відповідно до ст. 3 цього самого закону, державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.
Отже, посадовим особам тих підприємств, які не використовують державні чи комунальні кошти і майно, інші активи держави, адмінвідповідальність за ст. 164-2 КУпАП не загрожує.
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-X.
- Закон про держфінконтроль — Закон України від 26.01.1993 р. №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
- Методрекомендації №476 — Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 11.04.2013 р. №476.
- П(С)БО 6 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Мінфіну від 28.05.1999 р. №137.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»