Співвласник виходить зі складу учасників ТОВ і забирає свою частку майном. Як це відобразити у бухгалтерському обліку? Яке оподаткування такої операції?
Порядок виходу учасника з ТОВ наведено у п. 6 — 10 Закону про ТОВ/ТДВ.
Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви, у порядку, передбаченому Законом про держреєстрацію.
Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов'язання зі сплати коштів може бути замінено зобов'язанням щодо передачі іншого майна.
Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.
Податок на доходи фізосіб та військовий збір
Відповідно до пп. 164.2.9 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 ПКУ.
При цьому порядок оподаткування такого доходу для підприємства має певні особливості. Згідно з пп. 170.2.1 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Тож товариство, яке здійснює нарахування (виплату) доходу, виконує функції податкового агента лише в частині відображення доходу від операцій з інвестиційними активами у податковому розрахунку за формою №1ДФ.
У формі №1ДФ інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, визначено з ознакою доходу «112». Порахувати суму інвестиційного прибутку фізособи за певний квартал підприємство, зрозуміло, не може і не зобов'язане. Тому з ознакою доходу «112» на практиці у формі №1 ДФ відображається просто сума повернутого внеску в статутний капітал колишньому учасникові такого ТОВ.
Оподаткування у фізособи
Iнвестиційний прибуток розраховується як додатна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 — 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Водночас до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Для потреб оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Крім того, такий дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Таким чином, фізособа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію про майнове становище і доходи та самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Податок на додану вартість
Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Своєю чергою, пп. 14.1.191 ПКУ встановлено, що постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Отже, операція з повернення товариством одному із засновників або учасників його внеску у вигляді товарів чи необоротних активів є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподатковуванню на загальних підставах за основною ставкою (така операція розглядається як продаж такого майна).
Зверніть увагу!
Операція з повернення товариством внеску засновникам або учасникам у вигляді коштів не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість і не підлягає оподатковуванню податком на додану вартість.
Тобто підприємство на дату передачі права власності на частку майна визнає податкове зобов'язання з ПДВ у встановленій протоколом про вихід учасника вартості (але не нижче від вартості придбання — для товарів, балансової вартості — для основних засобів та ринкової вартості — для продукції власного виробництва).
Дивіденди
Якщо за результатами кварталу виходу засновника ТОВ отримано прибуток (про що свідчать показники фінансової звітності), то засновнику мають бути виплачені дивіденди за цей період. Сума таких дивідендів оподатковується з урахуванням норм п. 170.5 ПКУ.
Нагадаємо, що наразі ставки ПДФО за п. 167.5 ПКУ для дивідендів такі:
— 5% — для доходів у вигляді дивідендів, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток (крім доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами, які виплачуються інститутами спільного інвестування);
— 9% — для доходів у вигляді дивідендів у решті випадків.
Крім того, сума дивідендів оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%.
У формі №1ДФ дивіденди відображаються з ознакою доходу «109».
Податок на прибуток
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з повернення (виплати коштами) учаснику, що є фізособою, його частки у статутному капіталі товариства у зв'язку з виходом учасника з такого товариства.
Такі операції відображають згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
А в бухгалтерському обліку встановлена протоколом вартість частки майна потрапить до доходу (запис Д-т 377 К-т 712), а собівартість такого майна — до витрат (запис Д-т 943, 976 К-т 10, 11, 28 тощо).
Водночас нагадаємо, що якщо підприємство має річний дохід за даними бухгалтерського обліку (за мінусом непрямих податків) за останній річний звітний (податковий) понад 20 млн грн і застосовує податкові різниці, то при передачі частки майна у вигляді основних засобів виникають такі коригування:
фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
— на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
— на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:
— на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень статті 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
— на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Якщо засновник — ФОП, а внесок — ТЗ
... відповідно до підпункту 177.2 статті 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.
На сьогодні відносини, пов'язані з правом власності, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ). Суб'єктом права приватної власності відповідно до статті 325 ЦКУ є фізичні особи.
За зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, фізична особа — підприємець відповідає всім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (стаття 52 ЦКУ).
При цьому частиною першою статті 2 та статтею 318 ЦКУ передбачено, що учасниками цивільних відносин та суб'єктами права власності є фізичні особи. Тобто ЦКУ не розрізняє такого суб'єкта права власності, як фізична особа — підприємець, набуття такого статусу дозволяє лише провадити господарську діяльність.
Отже, відповідно до чинного законодавства внесок до статутного капіталу ТОВ у вигляді транспортного засобу здійснює власник транспортного засобу, тобто фізична особа, а не фізична особа — підприємець.
Лист ДФСУ від 22.12.2015 р. №11975/К/99-99-19-0-02-14
Бухгалтерський облік
У бухгалтерському обліку вихід учасника з ТОВ відображають такими бухгалтерськими записами:
— Д-т 452 К-т 672 — вартість частки, яка належить до виплати учаснику;
— Д-т 401 К-т 452 — відображено зменшення статутного капіталу на частку учасника;
— Д-т 452 К-т 442 — різниця між сумою внеску до статутного капіталу і виплатою, яка належить учасникові;
— Д-т 672 К-т 377 — здійснено взаємозалік на вартість переданого учаснику майна.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Закон про ТОВ/ТДВ — Закон України від 06.02.2018 р. №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»