Кабмін постановою від 05.08.2020 р. №686 затвердив нові норми природних втрат нафтопродуктів. Розгляньмо, що змінилося та як їх застосовувати.
Iсторія питання
Нагадаємо, що об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, обсяги та вартість втрачених нафтопродуктів як підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат (пп. 213.1.6 ПКУ).
Раніше платники акцизного податку, зареєстровані у СЕА РП, користувалися ще постановою Держпостачу СРСР від 26.03.86 р. №40, яка з 17.03.2017 р. втратила чинність. У ній наводилися норми природного убутку нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску і транспортування. На цю постанову й досі міститься посилання у п. 13.13 Iнструкції №281 з метою визначення норм природного убутку нафтопродуктів. Орієнтуватися на Постанову №40 свого часу радили й податківці.
А згідно з пп. «б» п. 216.3 ПКУ, ПЗ з акцизного податку не виникає, якщо пальне втрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабміном. Ось він і був затверджений Постановою №40.
Проте з 17.03.2017 р. Постанова №40 втратила чинність, а платники акцизного податку втратили можливість не сплачувати акцизу з обсягів пального, що були втрачені внаслідок природних причин. Адже якщо норми втрат не встановлені, вони вважаються нульовими.
Про те, що без установлених норм не можна було списувати природні втрати пального, податківці писали неодноразово. I це призводило до фінансових втрат платників акцизу.
Нарешті у 2020 році (більш ніж через три роки) це прикре становище було виправлене — КМУ затвердив постанову, якою встановлено нормативи втрати пального та визначено порядок їх застосування.
Як застосовувати нові норми тепер?
Кабмін постановою від 05.08.2020 р. №686 затвердив норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження і транспортування. Так, установлено максимально допустимі втрати нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження і транспортування автомобільним, залізничним, морським і річковим та трубопровідним транспортом. Постанова набрала чинності 07.08.2020 р.
Для потреб застосування норм термін «втрати нафтопродуктів» означає зменшення кількості (за умови збереження якості в межах установлених вимог) із причин, пов'язаних з їх фізико-хімічними властивостями, втратою внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) або з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. До втрат нафтопродуктів не відносять втрати нафтопродуктів, обумовлені порушенням вимог технічних регламентів, правил технічної експлуатації, зберігання.
Зокрема, норми втрат:
— поширюються на нафтопродукти, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД. I для різних кодів встановлено різні норми;
— встановлені для однієї кліматичної зони для всієї території України;
— встановлені для двох періодів року, а саме: осінньо-зимовий — з 1 жовтня по 31 березня та весняно-літній період з 1 квітня по 30 вересня;
— нафтопродуктів визначаються для окремих операцій: приймання, відпуску, перевантаження, зберігання та транспортування (автомобільним, залізничними, трубопровідним транспортом, суднами морського і річкового транспорту);
— є граничними і застосовуються тільки у разі встановлення фактичної нестачі нафтопродуктів. Списання нафтопродуктів у межах норм втрат до встановлення факту нестачі забороняється. Це означає, що не можна автоматично списувати пальне в межах норм втрат. Насамперед треба виявити факт нестачі нафтопродуктів, з'ясувати її причини, і якщо причина пов'язана з їх фізико-хімічними властивостями, втратою внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування або з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, тільки тоді можна застосувати норми втрат. Втрати пального понад встановлені норми списують у загальному порядку залежно від причини, але вони вже є об'єктом оподаткування акцизом.
Особливості застосування норм для роздрібних торговців пальним
Норми втрат пального не поширюються, зокрема, на обсяги нафтопродуктів у резервуарах АЗС, але тільки у частині їх зберігання. Тобто якщо пальне тільки зберігається у резервуарі АЗС без регулярного відпуску, то протягом такого зберігання його кількість не може зменшуватися внаслідок природних причин.
Звертаємо увагу, що у Постанові №686 не встановлено окремих норм втрат при відпуску нафтопродуктів з резервуарів АЗС через паливно-роздавальні колонки. На нашу думку, роздрібні торговці пальним також можуть застосовувати норми втрат при відпуску пального до всього обсягу відпущеного пального за звітний період. Але варто дочекатися офіційної позиції податківців щодо цього або ж самим надіслати їм запит на IПК.
Як ми вже згадували, норми втрат при відпуску пального на АЗС можна застосувати тільки після встановлення факту нестачі нафтопродуктів. Своєю чергою, цей факт можна встановити лише шляхом інвентаризації залишків пального.
Iнвентаризація нафтопродуктів на АЗС здійснюється відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. №879. Проведення інвентаризації на АЗС регламентовано розділом 13 Iнструкції №281. Iнвентаризація нафти та нафтопродуктів на підприємствах проводиться не рідше ніж один раз на місяць (п. 13.2 Iнструкції №281). На практиці інвентаризацію проводять і частіше.
I от якщо внаслідок інвентаризації буде встановлено нестачу пального у резервуарі, з якого його відпускають, і при цьому причина нестачі буде пов'язана саме з природними чинниками (а не, наприклад, з недбалістю персоналу чи протиправними діями), то лише в такому разі можна застосувати норми втрат пального під час відпуску.
Норми втрат нафтопродуктів не поширюються на:
— нафтопродукти, які приймаються та здаються поштучно (фасована продукція, яка транспортується або зберігається в герметичній тарі, запаяна зі застосуванням герметиків, ущільнювачів тощо), а також які зберігаються в резервуарах підвищеного тиску. Зокрема, це означає, що норми втрат не застосовуються до нафтопродуктів, які реалізуються у споживчій тарі;
— обсяги нафтопродуктів у резервуарах автозаправних станцій (у частині їх зберігання);
— транзитні перевезення. Такі перевезення регулюються Законом про транзит вантажів. Зокрема, транзит вантажів — це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України. Під час таких перевезень норми втрат не застосовуються, адже товар перебуває під митним контролем.
Особливості складання акцизної накладної на обсяги втрат
АН на обсяги втрат пального у межах та/або понад установлені норми втрат складають та реєструють в одному примірнику. У лівій верхній частині зазначають:
— коди операцій для складання в одному примірнику — 2;
— умови оподаткування — 0;
— напрям використання — 0.
У лівій частині АН наводять реквізити акцизного складу (АС) або акцизного складу пересувного (АСП), з якого фізично відвантажено (відпущено) пальне, а відповідні реквізити щодо АС/АСП правої частини АН не заповнюють. Це випливає з того, що в цих операціях акцизного складу отримувача просто немає, є тільки АС/АСП — відправник. У рядку «Особа — отримувач пального» зазначають «Неплатник» та вносять умовний код «1000000000».
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»