ПКУ надає можливість подати скаргу й після закінчення 10-денного строку. Проте для цього слід подати клопотання про поновлення строку та зазначити поважні причини з їх документальним підтвердженням. Які це можуть бути причини?
Як слушно сказано в IПК ДПСУ від 31.08.2020 р. №3633/IПК/99-00-04-01-03-06 (див. «ДК» №37/2020), за приписами п. 56.3 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ПКУ) протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтвердних документів поважності причин його пропуску (за наявності).
У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Зверніть увагу!
Скарги на рішення територіальних податкових органів подають до ДПСУ згідно з Порядком №916. Однак досі цей нормативний акт не зазнав змін — і не лише через приписи п. 56.3 ПКУ, а й через те, що юридична особа у лавах податкових органів буде лише одна: ДПСУ. Решта — відокремлені структурні підрозділи юрособи (звісно, вони всі мають бути внесені до ЄДР).
У коментованій IПК №3633/IПК/99-00-04-01-03-06 ДПС зазначає, що податкові органи наразі вносять відповідні зміни до Порядку №1165. Про реалізацію цих змін платників податків буде поінформовано на офіційному порталі ДПС.
Поважні причини — які можуть бути?
Але можливість подати скаргу з пропуском строку разом із клопотанням на поновлення строку на оскарження стосується не лише відмови в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а й решти випадків, коли подається скарга на рішення органу ДПС з порушенням строку на оскарження в порядку, встановленому ст. 56 ПКУ.
На нашу думку, це стосується всіх випадків, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству чи виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України (п. 56.2 ПКУ).
Позаяк на сьогодні ми не маємо чіткого переліку поважних причин, які дають право на поновлення строку, скористаймося судовою практикою та приписами ПКУ.
Згідно з усталеною судовою практикою, поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку звернення до суду (у нашому випадку — контролюючого органу) за оскарженням, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані зі справді істотними перешкодами для своєчасного звернення (подання скарги) в конкретній справі.
Наприклад, один із поширених випадків — несвоєчасне отримання рішення, що оскаржується. Проте у ситуації подання скарги до ДПС це навряд чи спрацює: строк для подання скарги відлічується від наступного дня за днем отримання платником податків оскаржуваного рішення.
Але коли йдеться про оскарження відмови в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, то такою підставою, скажімо, могло би бути подання таблиці. Нагадаємо, що платник податків має право подати пояснення, таблиці та копії первинних документів до органу ДПС регіонального рівня. Проте строк для подання скарги до Комісії ДПСУ відлічується з наступного дня від дати отримання рішення органу ДПС регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Факт подання таблиці, пояснень та копій документів не впливає на обчислення такого строку — це є правом як платника податків їх подати, так і органу ДПС регіонального рівня врахувати їх та розблокувати реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте в окремих випадках це може бути підставою для поновлення строку на оскарження, якщо через рішення органу ДПС регіонального рівня щодо поданих пояснень, таблиці та інших документів платник очікував, що вони будуть враховані, — адже попередні податкові накладні/розрахунки коригування були розблоковані за аналогічними господарськими операціями.
Ще одна доволі суперечлива причина, яка досить часто лунає в судах, — відсутність юриста у штаті платника податку. Чи може це бути підставою для поновлення строку на оскарження за п. 56.3 ПКУ?
Наприклад, для суду це могло би стати поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду. Але у постанові ВС від 11.10.2019 р. у справі №640/20468/18 суд не визнав відсутність юриста у штаті поважною причиною.
Судова практика
Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційний суд зазначив, що відповідно до абзацу третього пункту 56.18 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Звернення до Комісії ДФС з питань розгляду скарг зі скаргою на рішення Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 25 квітня 2018 року №665737/35789787 є використанням досудового порядку вирішення спору, а тому відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України строк звернення до суду із цим позовом становить три місяці з дня вручення ТОВ «Т...» рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг за результатами розгляду його скарги на рішення від 25 квітня 2018 року №665737/35789787.
Посилання позивача на статтю 102 ПК України як на норму права, яка встановлює інші строки звернення до суду, колегія суддів апеляційного суду визнала необґрунтованими з тих підстав, що зазначена норма права безпосередньо не визначає строк звернення платника податку до суду з позовом щодо оскарження рішення контролюючого органу. Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не є рішенням контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, у зв'язку із чим може бути оскаржене до суду у строк, визначений статтею 122 КАС України, а не статтею 102 ПК України. Доводи позивача про те, що ДФС повідомила про можливість оскарження рішення від 25 квітня 2018 року №665737/35789787 протягом 1095 днів, апеляційний суд визнав такими, що не підтверджені письмовими доказами. Крім того, апеляційний суд указав, що зазначені доводи, а також сфера діяльності Товариства і відсутність у штаті Товариства посади юриста не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду та не можуть бути підставами для його поновлення.
...суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, у зв'язку із чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Постанова ВС від 11.10.2019 р. у справі №640/20468/18
Але не забуваймо, що строк для звернення до суду — від трьох місяців до трьох років, а для подання скарги до ДПСУ є лише 10 робочих днів. I якщо платнику доводиться не лише шукати юриста, а й робити велику кількість копій документів для складення скарги, не кажучи про її можливу складність, — на це можна вказувати як на поважну причину у клопотанні про поновлення пропущеного строку.
А як бути з такою підставою, як помилкова вказівка на інші строки для оскарження, ніж зазначені у ПКУ? Наприклад, орган ДПС наголошує, що рішення може бути оскаржене протягом 1095 днів.
У цій ситуації суди не вважають таку причину поважною. А ось щодо ДПСУ — тут помилка фактично самого податкового органу. Тож суди мали би відреагувати на незаконні дії посадових осіб (пп. 21.1.1 ПКУ).
Ще одна причина, на яку варто звернути увагу, — відсутність керівника (відпустка, лікарняний, тривале відрядження тощо).
Нагадаємо, що керівник підприємства може делегувати свої повноваження іншим особам, у т. ч. з-поміж працівників чи третіх осіб (адвокат та ін.). I це стосується періоду як відпустки, так і відрядження.
Звісно, лікарняний може бути пов'язаний із різними причинами, які не залежать від волі самого керівника. Тому з наведених причин поважною визнають радше лікарняний, аніж відрядження чи відпустку. Адже, знову ж таки, строки для оскарження доволі короткі, і їх можна передбачити.
На нашу думку, аналогічним буде підхід і до несвоєчасного отримання кореспонденції. Скажімо, платник вчасно не зміг отримати податкове повідомлення-рішення чи іншу поштову кореспонденцію. Чи вважатиме ДПСУ таку причину поважною, залежатиме від того, наскільки в цьому є вина пошти. Адже в окремих випадках кореспонденція очікує отримувача 3 дні (особливо у святкові дні), а іноді — до 30 днів (п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку).
А ось факт надсилання рішення органу ДПС на іншу, ніж податкова, адресу (ст. 42 ПКУ — виняток становить лише листування через електронний кабінет, якщо платник податків подав про це заяву), у випадку п. 56.3 ПКУ, має однозначно бути визнано поважною причиною для пропуску строку подання скарги до ДПСУ.
Загалом таких причин може бути багато, проте, на нашу думку, найімовірніше, поважні причини будуть окреслені переліком, аналогічним до п. 102.6 ПКУ.
До закінчення карантину — скарги безстрокові
Утім, слід пам'ятати, що всі ці причини матимуть важливе значення лише після закінчення карантину. Так, відповідно до абзаців першого, другого, п'ятого п. 52-8 підрозділу 10 розділу XX ПКУ тимчасово, на період до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, зупиняється перебіг строків, установлених ст. 56 Кодексу (в частині процедури адміноскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від'ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020 р. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 Кодексу.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, подовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Отже, на сьогодні порушення строку, встановленого п. 56.2 ПКУ для надсилання скарг до ДПСУ, не має наслідком неприйняття скарги — тому клопотання щодо поновлення пропущеного строку наразі не складаємо й очікуємо змін від Мінфіну стосовно переліку поважних причин з метою виконання п. 56.3 ПКУ.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Порядок №916 — Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. №916.
- Порядок №1165 — Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165.
- Правила надання послуг поштового зв'язку — Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 р. №270.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»