Факт конфіскації майна за судовим рішенням не завжди означає повну його втрату. Якщо судове рішення скасовано, власник може відшкодувати його реальну вартість із держбюджету.
Окремі статті МКУ та КУпАП містять відповідальність у вигляді штрафу з конфіскацією майна (конфіскація може бути основним або додатковим стягненням).
Що далі відбувається з такими конфіскованими активам, — усім відомо. Таке майно продається з електронного аукціону. Це стосується випадків, коли особу визнають винною і це підтверджено судовим рішенням (або стягнення застосовано безпосередньо судом).
Але ситуація може обернутися не застосуванням стягнення, а навпаки — особу може бути звільнено від штрафу через відсутність складу порушення. Тобто, як кажуть, визнано невинною за всіма пунктами пред'явлених звинувачень.
Тільки радіти не виходить — штрафу немає, але ж немає й самого конфіскованого майна. А враховуючи спритність державних/приватних виконавців, воно реалізується з електронних торгів ще до того, як апеляційна інстанція визнає особу невинною та скасує рішення першої інстанції й закриє справу.
Чи можна відшкодувати збитки в такому випадку?
Найпроблемніший момент у таких випадках — повернути якщо не саме майно, то хоча б його вартість. I головне — яку вартість? Реальну чи ту, за якою його було продано? Адже майно на електронних торгових майданчиках у більшості випадків продається за незначною вартістю.
Наразі ми не будемо вдаватися до правил оцінки арештованого майна. Хоча, позаяк говоримо про примусове стягнення, то нагадаємо, що приватні/державні виконавці перед виставленням майна на торги обов'язково проводять його оцінку, користуючись послугами суб'єктів оціночної діяльності. Проте ціна реалізації часто буває значно менша за реальну вартість майна!
I ось коментоване рішення1 показує, що зарано впадати у відчай, — ситуацію може врятувати судовий експерт.
1 Постанова ВС від 22.07.2020 р. у справі №295/711/19.
Зміст справи
08.04.2016 р. постановою Богунського райсуду м. Житомира водія ТЗ — резидента Республіки Білорусь притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 482 МКУ, застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості товарів із конфіскацією ТЗ.
09.06.2016 р. відкрито виконавче провадження, внаслідок чого конфісковане майно було реалізовано. Згідно з платіжним дорученням від 09.08.2016 р. кошти в сумі 161693,57 грн перераховано до держбюджету.
Частину коштів перераховано на рахунок митниці в сумі 157191,93 грн за платіжним дорученням від 11.08.2016 р. №726. Отже, загальна сума, за якою ТЗ було продане на електронних торгах, становила 321185,50 грн.
Водій конфіскованого та вже проданого ТЗ звернувся до суду з позовом про стягнення майнової шкоди на суму 684767,69 грн з України за рахунок коштів держбюджету.
Звідки взялася сума, яка вдвічі перевищує ціну реалізації ТЗ з електронних торгів в межах виконавчого провадження? Водій конфіскованого ТЗ під час судового розгляду справи замовив експертизу. I відповідно до висновку судового експерта ринкову вартість автомобіля з причепом розраховано в сумі 684767,69 грн.
Позиція ВС — відшкодувати збитки за ринковою вартістю
Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦКУ шкода, завдана особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цього органу.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 528 МКУ, якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил цю постанову буде скасовано, а справу закрито або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, ТЗ, сума штрафу чи її відповідна частина повертаються особі, яка притягувалася до адмінвідповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, ТЗ неможливо повернути в натурі, повертається їх вартість за мінусом сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повертають кошти, зазначені у цій частині, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, із держбюджету.
Відповідно до ст. 1-4 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адмінарешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, накладення штрафу, в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, та за рахунок коштів держбюджету.
Причому право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття справи про адмінправопорушення.
Відповідно до ст. 1192 ЦКУ (у редакції від 13.05.2020 р.), якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того самого роду і такої самої якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Позаяк позивача позбавлено можливості відновити своє право в інший спосіб, то ВС (як і суди попередніх інстанцій) вважає обґрунтованим захист права водія шляхом вимоги про стягнення на його користь вартості втраченого майна за висновком судового експерта.
Тобто якщо конфісковане майно було продано, але його власника виправдано (справу, на підставі якої відбулася конфіскація, закрито), то власник має право на відшкодування збитків за реальною (ринковою) вартістю проданого майна!
Чи має власник можливість зупинити торги?
Відшкодування — це, звісно, чудово, але деякі власники бажали б зберегти майно і не допустити його продажу з торгів до закінчення процедури оскарження. Чи є така можливість? Так, але діяти слід швидко.
В іншій справі ВС розглянув саме таку ситуацію1. При цьому боржник оскаржив судове рішення, проте пів квартири все-таки було продано.
1 Постанова ВС від 26.08.2020 р. у справі №640/6302/17-ц.
Власник нерухомості звернувся з позовом до виконавчої служби, яка передала на торги майно у той час, коли власник квартири ще не був боржником — оскаржене судове рішення першої інстанції не набрало законної сили через подану і прийняту до розгляду апеляційну скаргу.
ВС переконано вказав на те, що необізнаність про скасування рішення суду, на підставі якого проводилися виконавчі дії та реалізовано майно, не може бути підставою для висновку про законність підстав реалізації майна особи, яка на час проведення торгів не була боржником, що порушує її права як власника майна. Електронні торги з реалізації нерухомого майна визнано недійсними, пів квартири повернули власникові. Тим більше що у день подання апеляційної скарги власник квартири повідомив про це держвиконавця.
Отже, якщо відкривається виконавче провадження та виставляється на торги арештоване майно, а сам власник майна звертається далі до наступної судової інстанції та оскаржує рішення, то повідомлення про подання скарги має зупинити держвиконавця, адже «боржник» ще не є боржником.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»