Яким законодавчим актом затверджено оподаткування грошей, отриманих на картку фізособи від сторонніх осіб? З якого числа розглядати надходження коштів на картку? З якої дати набрала чинності постанова Нацбанку №13, прийнята 31.01.2020 р.? I де взяти форму розписки про повернення позики?
Оподаткування коштів, отриманих фізособою від інших осіб
Насамперед уточнимо, що будь-які кошти, які фізособа отримує від інших осіб, за замовчуванням є доходом такої фізособи. I байдуже, в якій формі вона отримає такий «подарунок» — готівкою чи безготівково на рахунок у банку.
Такий дохід передбачено у складі оподатковуваних доходів у пп. 164.2.10 ПКУ як дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.
Порядок оподаткування подарунків визначено ст. 174 ПКУ, яка регулює оподаткування спадщини та подарунків — вони оподатковуються однаково (див. п. 174.6 ПКУ).
У пп. «ґ» п. 174.1 ПКУ зазначено, зокрема, що об'єктом дарування є готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця (в цьому випадку — дарувальника), відкритих у банківських та небанківських фінансових установах.
Об'єкти дарування оподатковуються податком на доходи фізосіб за однією з трьох ставок:
— нульовою ставкою — якщо кошти фізособі надав член сім'ї першого та другого ступенів споріднення. Членами сім'ї фізособи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізособи, у тому числі усиновлені. Членами сім'ї фізособи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (пп. 14.1.263 ПКУ);
— 5% — якщо кошти отримано від фізосіб, які не є членами сім'ї першого та другого ступенів споріднення;
— 18% — якщо кошти отримані від фізосіб-нерезидентів.
Отже, підсумуймо: якщо кошти отримані готівкою або на рахунок від особи — резидента України, яка не є родичем першого або другого ступеня споріднення, потрібно сплатити 5% ПДФО. Якщо надавач є нерезидентом незалежно від того, чи є він родичем, то ставка ПДФО вже 18%.
Якщо ж кошти надійшли від батьків, чоловіка/дружини, дітей, рідних братів/сестер, баби/діда, онуків, ПДФО сплачувати не потрібно.
Усе це стосується і військового збору: ті суми, які оподатковуються податком на доходи фізосіб, оподатковуються і військовим збором за ставкою 1,5%.
Хто і як сплачує ПДФО та ВЗ?
Відповідно до п. 174.3 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку на доходи фізосіб до бюджету, є особи, які отримали кошти — готівкою чи на рахунок у банку, — тобто за сплату податку на доходи фізосіб відповідальний сам отримувач коштів. Банк не має права утримувати будь-які суми з будь-яких надходжень на рахунки, тобто він не може робити якихось відрахувань, крім комісій, якщо вони передбачені договором між банком та клієнтом.
Те саме стосується і військового збору.
Але це не означає, що отримувачу коштів треба одразу ж сплачувати податки, ні. Згідно з п. 174.3 ПКУ він зобов'язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за звітним (пп. 49.18.4 ПКУ), і включити до цієї декларації всі оподатковувані надходження коштів від інших осіб — як готівкові, так і безготівкові, а також розрахувати суму ПДФО та ВЗ до сплати. Порядок подання декларації визначено ст. 179 ПКУ.
Сплатити податок на доходи фізосіб та військовий збір потрібно до 1 серпня року, наступного за звітним, — п. 179.7 ПКУ.
До речі, описаний порядок декларування та оподаткування коштів є однаковим незалежно від того, готівкові чи безготівкові кошти отримав платник податків, — декларувати потрібно і ті, й інші.
Якщо отримані кошти підпадають під нульову ставку, подавати декларацію та сплачувати податки не потрібно.
Цей порядок був передбачений у ПКУ і діяв з дати набрання ним чинності 1 січня 2011 року, а ще раніше — у Законі від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 13 і діяв з 01.01.2004 р.
Боргові розписки
За якою формою складати розписку про повернення позики?
Боргові розписки, розписки про отримання коштів, розписки про повернення позики тощо, якими обмінюються фізособи, затверджених форм не мають. Їх складають у довільній формі. Бажано, щоб вони були написані фізособами власноруч, — для уникнення подальших спорів про справжність підписів на розписках, якщо рукописним реквізитом розписки будуть лише підписи сторін.
Також див. консультацію «Як правильно скласти боргову розписку» в «ДК» №22/2014.
А що на практиці?
Судячи з того резонансу, який спричинила новина про оподаткування всіх надходжень на картки фізосіб, майже ніхто з отримувачів коштів не вважав за необхідне декларувати такі доходи. Навіть пресслужба ДПС відреагувала і сказала, що «інформація, що вводиться новий податок і тепер будуть обкладатися всі кошти, які надходять на приватні картки, — не відповідає дійсності. Оподаткування буде здійснюватися виключно у випадках, передбачених чинним законодавством».
Як ми бачили вище, новий податок не запроваджується (бо є вже давно), а випадки, «передбачені чинним законодавством», ми також розглянули вище і дійшли висновку, що оподатковуються не всі кошти, які надходять на приватні картки, а тільки ті, що отримані від певних осіб.
Iнша річ, що перевірити рахунки та кишені всіх громадян стосовно того, чи всі отримані гроші вони задекларували, фізично неможливо. ДПС не має ресурсів та дієвого механізму для того, щоб усе це проконтролювати, перевірити і накласти санкції.
Також наразі ДПС не має права безперешкодного доступу до інформації про рух коштів на рахунках фізосіб. Про банківську таємницю ми писали у статті «Закон №263 — загроза банківській таємниці?» у «ДК» №8/2020.
Постанова НБУ від 31.01.2020 р. №13 набрала чинності 04.02.2020 р. Цією постановою НБУ привів порядок розкриття банківської таємниці у відповідність до норм Закону №263. Цим Законом було внесено зміни, зокрема, до статті 62 Закону України про банки, що передбачають спрощення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю. Державні органи, визначені в пунктах 3, 3-1 та 3-2 частини першої статті 62 Закону про банки, можуть отримати на письмовий запит без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, включно з інформацією про контрагентів, навіть якщо їх рахунки відкриті в інших банках. Ці зміни ми проаналізували у вищезгаданій статті у «ДК» №8/2020.
Таким чином, тепер, як і раніше, декларування та сплата податків з отриманих коштів (навіть з тих, що отримані готівкою!) — виключно на совісті платників податків. Обов'язок є, а дієвого механізму контролю за його виконанням — немає.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №263 — Закон України від 31.10.2019 р. №263-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».
- Закон про банки — Закон України від 07.12.2000 р. №2121-III «Про банки і банківську діяльність».
- Постанова №13 — Постанова НБУ від 31.01.2020 р. №13 «Про затвердження Змін до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці».
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»