28 серпня КСУ прийняв рішення1 щодо конституційності заборон та обмежень адаптивного карантину, а також обмежень у частині виконання судових рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів на користь громадян та юросіб.
Зміст справи
Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пп. 5, 6, 7, 14 п. 3, абз. 6 пп. 6 Постанови КМУ від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», п. 10, 17 Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов'язаних із самоізоляцією, затвердженого Постановою №392.
1 Рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 р. №10-р/2020.
Оспорюваними положеннями п. 3 Постанови №392 на період дії карантину заборонялося, зокрема:
- проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб (пп. 5);
- робота закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів (крім розміщених у них магазинів), діяльність закладів, що надають послуги з розміщення, закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури (пп. 6);
- здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі (пп. 7);
- закладам охорони здоров'я проведення планових заходів з госпіталізації (пп. 14).
Абзацом 6 пп. 6 Постанови №392 передбачалося, що обов'язковій самоізоляції підлягають особи, які досягли 60-річного віку.
Пунктами 10, 17 Порядку №392 щодо осіб, які потребують самоізоляції, встановлено вимогу постійного перебування у визначеному ними місці самоізоляції, утримання їх від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно мешкають, передбачено окремі послаблення щодо режиму самоізоляції.
Що вирішив КСУ
I ось маємо результат — висновок Конституційного Суду України у рішенні від 28.08.2020 р. №10-р/2020: конституційне провадження в частині перевірки на конституційність окремих положень Постанови №392 та етапів послаблення протиепідемічних заходів закрито.
Це сталося тому, що пп. 6 Постанови №392, якою було затверджено Порядок №392, втратив чинність. Відповідно й Порядок №392 також втратив чинність. Законом «Про Конституційний Суд України» передбачено, що Конституційний Суд України розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) чинних актів (їх окремих положень) (ч. 1 ст. 8).
А це означає, що нічого не змінилося для всіх тих, хто все ж таки мав надію на перегляд судових рішень щодо застосування штрафів та інших заходів через порушення карантину бізнесом та громадянами.
Адже закони, інші акти чи їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо іншого не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (ст. 91 Закону «Про Конституційний Суд України»). А це є виключною підставою для перегляду судових рішень, якщо рішення ще не виконано.
Отже, вимог карантину доведеться дотримуватися всім.
Загалом, враховуючи, що Кабмін фактично щомісяця подовжує адаптивний карантин та може одночасно вносити зміни до правил дотримання карантинних умов, скасовуючи попередні свої постанови, звернення до Конституційного Суду — не найкращий варіант.
Але, як свідчить текст рішення КСУ, не лише прагнення захистити права і свободи людини та громадянина під час адаптивного карантину стало підставою звернення, а й перевірка на конституційність приписів таких законів:
1) ч. 1, 3 ст. 29 Закону України від 14.11.2019 р. №294-IХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зі змінами. Йдеться про встановлення на весь час карантину обмеження щодо розміру зарплати, грошового забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) на рівні не більше ніж 47230 грн. Це саме стосується й суддівської винагороди. Конституційний Суд України визнав ці положення неконституційними;
2) абзацу 9 п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 р. №553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Iдеться про обмеження права Казначейства України здійснювати безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду з 18.04.2020 р. до 01.01.2021 р. Такі обмеження насамперед стосуються виконання судових рішень та списання коштів, присуджених судом за рахунок державного та/або місцевого бюджету.
КСУ вкотре наголосив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них.
Отже, маємо таку ситуацію:
1) обмеження списання коштів на виконання судових рішень з 18.04.2020 р. до 01.01.2021 р. визнано Конституційним Судом України неконституційним;
2) ті громадяни та юрособи, які не отримали коштів за судовими рішеннями з державного та/або місцевих бюджетів, починаючи з 28.08.2020 р. можуть звертатися з відповідними заявами до органів виконавчої служби із судовими рішеннями, які набрали законної сили, та очікувати надходження грошей найближчим часом.
Це стосується й коштів за моральну шкоду, заподіяну діями/бездіяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування, стягнення збитків на користь громадян та юросіб, інших виплат на користь громадян та юросіб, присуджених судовими рішеннями за кошти бюджету;
3) нагадаємо, що завдяки змінам, внесеним до процесуальних кодексів, усі «карантинні» судові рішення, винесені з 12.03.2020 р., набрали законної сили з 07.08.2020 р. (звісно, за умови що вони до цієї дати не були оскаржені та строк для оскарження не минув). Адже до цього часу жодне судове рішення не могло набрати чинності аж до завершення карантину.
Нормативна база
- Закон про бюджет-2020 — Закон України від 14.11.2019 р. №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
- Закон про КСУ — Закон України від 13.07.2017 р. №2136-VIII «Про Конституційний Суд України».
- Закон №553 — Закон України від 13.04.2020 р. №553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
- Постанова №392 — Постанова КМУ від 20.05.2020 р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
- Порядок №392 — Порядок здійснення протиепідемічних заходів, пов'язаних із самоізоляцією, затверджений постановою КМУ від 20.05.2020 р. №392 (втратив чинність з 01.08.2020 р. відповідно до постанови КМУ від 22.07.2020 р. №641).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»