З 01.09.2020 р. Законом №822 розмір мінімальної зарплати збільшено до 5000 грн. Це означає, що штрафи за порушення законодавства з праці теж збільшились. А тут ще й Держпраці вирішила поновити інспекційні відвідування...
З 1 вересня 2020 року Держпраці посилює інспекційні заходи щодо виявлення у суб'єктів господарювання неоформлених працівників.
За повідомленням Державного центру зайнятості, перевірки розпочалися у роботодавців, які мають найвищий ризик застосування незадекларованої праці. Це суб'єкти, в яких обсяг наданих послуг (виконаних робіт) не відповідає фактичній кількості найманих працівників, у яких зменшилася кількість найманих працівників під час карантину та немає позитивної динаміки працевлаштування після пом'якшення карантинних заходів, а також ті, які приховують трудові відносини, замінюючи їх іншими видами цивільних або господарських відносин.
Нові збільшені розміри штрафів
Загалом, причина такої активності цілком зрозуміла — саме з 01.09.2020 р. мінімальна заробітна плата становить уже 5 тис. грн, що прямо впливає на штрафні санкції за ст. 265 КЗпП — їх розмір збільшується.
Наведемо ці нові збільшені розміри штрафів у таблиці.
Таблиця
Нові розміри штрафів за ст. 265 КЗпП
| Порушення за ст. 265 КЗпП | Розмір відповідальності |
| Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків | У розмірі 50 тис. грн на момент виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. До юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження |
| Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, вчинене повторно протягом двох років з дня виявлення порушення | У розмірі 15 тис. грн на момент виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення |
| Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі | У розмірі 15 тис. грн на момент виявлення порушення |
| Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці | У розмірі 10 тис. грн на момент виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення |
| Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» | У розмірі 20 тис. грн на момент виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої групи, застосовується попередження |
| Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні | У розмірі 15 тис. грн на момент виявлення порушення |
| Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні при проведенні перевірки з питань виявлення наступних порушень — фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків | У розмірі 80 тис. грн на момент виявлення порушення |
| Порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим — восьмим цієї частини | У розмірі 5 тис. грн за кожне таке порушення |
| Порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим — восьмим цієї частини, вчинені повторно протягом року з дня виявлення порушення | У розмірі 10 тис. грн за кожне таке порушення |
А як же ж мораторій на перевірки?
Як свого часу повідомляло Мінекономіки, державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності ідентифікується за сферами контролю, а не за органами, які його здійснюють. Що це означає, якраз буде зрозуміло на прикладі трудових перевірок.
Під мораторієм на перевірки, запровадженим на час карантину законами №530 та №533, наразі перебувають перевірки Держпраці у сфері охорони праці.
А ось перевірки Держпраці у сфері державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції під мораторій не підпадають.
Отже, Держпраці як орган проводити перевірки може. Але тільки за тими сферами, які не потрапляють під мораторій!
То як щодо перевірок неоформлених працівників, виплати зарплати «у конвертах» та інших порушень трудового законодавства, крім охорони праці? Мораторію на них не встановлено. Водночас немає на сьогодні й доручень прем'єр-міністра України для здійснення інспекційних відвідувань, які є окремою підставою для проведення інспекційних відвідувань роботодавців (п. 8 ч. 5 Порядку №823).
Отже, тепер очікуємо інспекційних відвідувань, і якщо Держпраці не перевірятиме охорону праці, то перевірка, найімовірніше, є законною. Проте в цьому слід переконатися у кожному конкретному випадку під час допуску. А ми нагадаємо, на що варто звернути увагу.
Перевірки неоформлених працівників
Нагадаємо, що з 23.07.2020 р. до Постанови КМУ від 21.08.2019 р. №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» внесено зміни, які наразі розмежовують повноваження Держпраці та органів місцевого самоврядування.
Так, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться виключно інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
За органами місцевого самоврядування (інспектори праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад) залишили тільки перевірки:
- своєчасної та у повному обсязі оплати праці;
- дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;
- оформлення трудових відносин.
Причому органи місцевого самоврядування здійснюють перевірки у формі тих самих інспекційних відвідувань, як це робить Держпраці.
«Анонімка» — не підстава для перевірки!
У «ДК» №9/2019 ми розглядали справу, у якій ВС чітко зазначив: такої підстави для перевірки від Держпраці, як інформація з анонімних джерел, Порядком №295 не передбачено.
Звісно, нині діє вже згаданий Порядок №823, але і в ньому такої підстави для інспекційного відвідування, як «анонімка», немає.
Нові службові посвідчення
Нагадаємо про останні зміни у перевірках Держпраці.
Так, постановою КМУ від 08.07.2020 р. №617 органи Держпраці перепідпорядковані та відтепер координуються через Мінекономіки.
Під час допуску до інспектування з питань неоформлених працівників інспектор Держпраці пред'являє лише посвідчення, копію направлення він має вручити суб'єкту відвідування перед підписанням акта разом із внесенням запису про проведення інспектування до журналу реєстрації перевірок (заходів держконтролю).
Службові посвідчення мають бути переоформлені за формою, встановленою Мінекономіки.
Проте у перехідний період (до затвердження Мінекономіки зазначених форм службового посвідчення та картки обліку даних інспектора праці) застосовуються форма службового посвідчення та картка обліку даних інспектора праці, затверджені Мінсоцполітики.
Перевірити дійсність пред'явлених посвідчень: номери посвідчень, фото інспектора та П. I. Б., посаду, можна на сайті Держпраці.
Це стосується не лише інспекторів територіальних органів Держпраці, а й посадових осіб органів місцевого самоврядування, які отримали службові посвідчення за зверненнями сільського, селищного, міського голови (п. 3 Порядку №823).
Тож у разі коли на момент допуску на об'єкт перевірки інформація з посвідчення інспектора не збігатиметься з інформацією на вебсайті Держпраці, суб'єкт відвідування має право не допустити до перевірки (абз. 4 ч. 1 ст. 10 Закону про держнагляд).
Нова постанова про штрафи
Щодо порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю, то через переведення Держпраці під контроль Мінекономіки має бути затверджена й нова форма постанови за виявлені порушення у сфері праці.
На перехідний період (до затвердження Мінекономіки нової форми постанови) застосовується форма постанови про накладення штрафу, затверджена Мінсоцполітики (п. 4 Порядку №509).
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон №822 — Закон України від 25.08.2020 р. №822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
- Закон №530 — Закон України від 17.03.2020 р. №530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Закон №533 — Закон України від 17.03.2020 р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Закон про держнагляд — Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Порядок №509 — Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 р. №509.
- Порядок №823 — Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 р. №823.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»