З 01.08.2020 р. перелік ФОП, які мають відповідно до Закону про РРО вести товарний облік та зберігати первинні документи щодо походження товару, змінився.
Хоча карантин призвів до перенесення дати «РРОфікації» ФОПів, але деякі зміни до Закону про РРО, внесені Законом №128, працюють уже з 01.08.2020 р.
Серед них — зміна правил обліку товарів та вимог щодо зберігання первинних документів на такі товари для ФОПів.
Що ми бачимо з порівняння старої та нової редакцій підпункту 12 ст. 3 Закону про РРО (див. таблицю)?
Таблиця
Порівняння старої та нової редакцій підпункту 12 ст. 3 Закону про РРО
|
До 01.08.2020 р.
|
Після 01.08.2020 р.
|
| Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані: | |
| 12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ |
12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) |
По-перше, вести товарний облік ФОПи, які застосовують РРО і торгують товарами, були зобов'язані й раніше. Закон про РРО не вимагав цього лише від ФОПів на єдиному податку, які не є платниками ПДВ.
По-друге, з 1 серпня ФОП не просто веде такий облік, а й зобов'язаний надавати його результати податківцям під час перевірки. На товарні залишки на момент перевірки треба буде надавати документи про походження товарів.
Що буде, якщо документів на товар ФОП не має?
З 01.08.2020 р. ст. 20 Закону про РРО передбачено, що до суб'єктів господарювання, які:
— здійснюють реалізацію товарів, не облікованих у встановленому порядку
— та/або не надали під час проведення перевірки документи, що підтверджують облік товарів, які перебувають у місці продажу (господарському об'єкті),
за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, не облікованих у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше ніж 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто максимальний розмір штрафу — це подвійна вартість товарів, на які немає документів (податківці визначать її самостійно), а мінімальний — це 170 грн!
Звісно, що застосовуватимуть цей штраф лише щодо тих ФОПів, які зобов'язані будуть вести товарний облік та зберігати документи про походження товарів. Якщо ви потрапили під виняток — штрафу не буде.
Отже, відповідальність визначено. А чи прописано чітко, що саме вимагається від ФОПів? Насправді ні. Але про все за порядком.
Які первинні документи підтверджують походження товару?
Законодавчо конкретного переліку підтвердних документів не встановлено.
Тож доходимо висновку: документи про походження товару можуть бути будь-які.
Зокрема:
— видаткова накладна від постачальника;
— фіскальний чек;
— митна декларація;
— відомість придбання товару/продукції у фізосіб;
— товарно-транспортна накладна;
— комісійний та акт приймання-передачі товару для продажу.
Головне, щоб такий документ мав усі обов'язкові реквізити первинного документа, визначені у ч. 2 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік, або ж у випадку фіскального чека — у Наказі №13. До речі, форма фіскального чека з 01.08.2020 р. теж змінилася.
Про неї ми писали в «ДК» №29/2020.
Облік товарних запасів у ФОП
Щодо юридичних осіб, то тут питань немає. Юрособи ведуть бухгалтерський облік на підставі Закону про бухоблік та керуються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
А от щодо ФОПів законодавчо так і не встановлено жодного порядку обліку товарних запасів. Отже, чого насправді вимагає від них Закон про РРО, наразі невідомо.
А ось чого вимагають від ФОПів податківці (і вже не перший рік) — відомо. Податківці погоджуються (див. IПК ДФСУ від 06.03.2018 р. №898/Т/99-99-13-01-02-14/IПК і наш коментар в «ДК» №13/2018) з фактом відсутності порядку товарного обліку у підприємців і зазначали про можливість (за бажанням самого підприємця) вести облік товарів за правилами П(С)БО 9 «Запаси». Та має право — не означає, що ФОП зобов'язаний так робити!
Звідси висновок: для ведення товарного обліку фізособа — підприємець може вести бухгалтерський облік за П(С)БО 9. А може і придумати власні правила товарного обліку. Головне, щоб він був, і зазначене в ньому відповідало товарним залишкам на момент податкової перевірки.
Кого не стосується обов'язок мати первинні документи на придбання товару?
Виходячи з оновленої редакції пп. 12 ст. 3 Закону про РРО, обов'язок мати первинні документи на придбання товару не стосується:
— підприємців-«єдинників»*, які не застосовують РРО. Зокрема, це ті, які приймають кошти за продані товари виключно безготівково (з рахунку на рахунок, без застосування платіжних карток), а також ті, яким це дозволяє п. 296.10 ПКУ;
— підприємців-«єдинників», неплатників ПДВ. Але тільки тих, які не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
* Зверніть увагу, що для «загальносистемників» обов'язок мати первинні документи на придбання товару передбачено п. 177.10 ПКУ незалежно від того, чи підпадають вони під дію Закону про РРО, чи ні.
Чи потрібно зберігати первинні документи на придбання вже реалізованого товару?
Відповідальність передбачена саме за ненадання первинних документів щодо походження на товари, які на момент перевірки перебувають у місці продажу.
Обов'язку мати документи про походження товару, що вже було продано (тобто який вже не зберігається у місці продажу), не встановлено.
Але не поспішайте такі документи викидати!
Адже ФОП має вести товарний облік, а він ґрунтується (принаймні за П(С)БО 9) на первинних документах. Тож документи про придбання вже реалізованого товару допоможуть підтвердити рух товарів (і ведення їх обліку) у попередніх періодах.
Чи треба «єдинникам» зберігати первинку на продаж товару?
Питання дискусійне, і, на нашу думку, обов'язку робити це «єдинникам» не встановлено. I ось чому.
Податківці неодноразово наголошували, що ФОПи — платники єдиного податку 1-ї — 3-ї групи зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку — ФОП, або інші первинні документи, які використовуються при складанні податкової звітності за іншими податками і зборами.
Податківці про зберігання первинних документів у «єдинників»
Чи необхідно ФОПам — платникам ЄП першої — третьої групи зберігати первинні документи та чи передбачена відповідальність за незабезпечення їх зберігання?
Первинні документи зберігаються не менш ніж 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця першої — третьої групи (далі — платник ЄП ФОП) або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а в разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш ніж 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.
Незабезпечення платником ЄП-ФОПом зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником ЄП ФОП, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
ЗIР, підкатегорія 107.5
Однак природа доходу у «єдинника» має важливу відмінність — це дохід у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Тож у «єдинника» до виникнення доходу спричинюється не операція з продажу або відвантаження товару чи надання послуги, а саме отримання коштів за такий товар або послугу. Відповідно важливими в цьому разі є первинні документи, що підтверджують саме отримання коштів, а не продаж товару:
— банківська виписка;
— Z-звіт з РРО;
— інші документи, що можуть підтвердити отримання готівкових коштів «єдинником», якщо він не застосовує РРО.
Саме за відсутність цих документів податківці і зможуть накласти штраф за п. 121.1 ПКУ у розмірі 1020 грн (або 2040 грн у разі повторного протягом року порушення).
Але бажано, щоб такі документи ФОП мав. Якщо, звісно, це той «єдинник», який зобов'язаний вести товарний облік. Адже документи про продаж підтверджують рух товару і доводять правильність ведення товарного обліку. Проте позаяк чітких правил ведення такого обліку не встановлено, це питання залишається відкритим.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №128 — Закон України від 20.09.2019 р. №128-IХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Наказ №13 — Наказ Мінфіну від 21.01.2016 р. №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №зВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».
- П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»