• Посилання скопійовано

Метод розподілу ТЗВ: один чи кілька?

Чи може підприємство в обліковій політиці передбачити одночасне застосування двох варіантів віднесення ТЗВ на первісну вартість запасів? Наприклад, ТЗВ придбаних запасів у нерезидентів прямо відносити на їх первісну вартість, а придбаних на території України — розподіляти середнім відсотком наприкінці місяця при їх вибутті?

Відповідно до п. 9 П(С)БО 9, до первісної вартості запасів, придбаних за плату, включається собівартість запасів, яка складається, зокрема, з транспортно-заготівельних витрат (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включно з витратами зі страхування ризиків транспортування запасів).

При цьому сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Суму транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначають як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначають діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

Водночас Методрекомендації №2 (які можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності) містять ширше роз'яснення. Так, згідно з п. 5.5 Методрекомендацій №2 включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.

Якщо транспортно-заготівельні витрати пов'язані з доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку (наприклад, 200 «Транспортно-заготівельні витрати на запаси») або на окремому додатковому субрахунку (наприклад, 2011 «Транспортно-заготівельні витрати на сировину та матеріали»).

Тобто П(С)БО не містить обмежень щодо можливості використання підприємством різних підходів до віднесення вартості транспортно-заготівельних витрат на первісну вартість запасів. А Методрекомендації №2 взагалі прямо передбачають, що це має здійснюватися виходячи з конкретного найменування, групи або виду запасів та можливості достовірно визначити, яка саме сума транспортно-заготівельних витрат до них відноситься.

Тому вважаємо, що підприємство цілком має право передбачити в обліковій політиці різні підходи до розподілу транспортно-заготівельних витрат на первісну вартість придбаних запасів, зокрема для запасів, що придбані на території України, та запасів, що придбані у нерезидентів, виходячи з можливості чи неможливості пов'язати вартість транспортно-заготівельних витрат із певним видом запасів.

Нормативна база

  • Методрекомендації №2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. №2.
  • П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.

Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру