На тлі Закону №466, який вніс до ПКУ багато змін, чинних з 01.07.2020 р., пройшов непоміченим ще один закон, який мав внести зміни до ПКУ тієї самої дати. Вніс чи ні? Тут думки в середовищі фахівців різняться.
Йдеться про «антикорупційний» Закон №354, який вносив зміни до ПКУ щодо реєстрації звітів про оцінку об'єктів нерухомості, належних громадянам, у єдиній базі. «ДК» писав про нього у статті «Непомічені» зміни до ПКУ-2020» в №3/2020. Прийнятий Верховною Радою 05.12.2019 р., він був опублікований у «Голосі України» 26.12.2019 р. і набрав чинності наступного дня. Але не весь.
Набрання чинності більшою частиною цього закону (пунктами 2 — 5 розділу I, тобто цілим розділом I за винятком двох речень) було відкладено, відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», до «першого числа місяця, що настає за днем оприлюднення Фондом державного майна України рішення про введення в промислову експлуатацію програмного забезпечення Єдиної бази даних звітів про оцінку, але не пізніше 1 липня 2020 року».
Отже, було висунуто дві умови, виконання однієї з яких було достатньо для набрання чинності основною частиною Закону №354, яка саме і вносила зміни до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ:
1) або ФДМУ оприлюднює рішення про введення в промислову експлуатацію ПЗ Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі — Єдина база);
2) або настає 1 липня 2020 року.
I хоча перша умова не була виконана — ФДМУ зазначеного рішення не оприлюднив, навіть навпаки, про що ми скажемо далі, — але 1 липня 2020 року все-таки настало, незважаючи на всі сюрпризи, які нам підносив цей рік.
То що, Закон №354 набрав чинності вже повністю, і до статей 172, 173, 174, 189 ПКУ внесено передбачені ним зміни?
I так, і не так. Щодо цього є різні думки.
Так, у базі «Законодавство України» на сайті Верховної Ради ПКУ в актуальній редакції викладений зі змінами, передбаченими пунктами 2 — 5 розділу I Закону №354. Це підхід де-юре: адже 1 липня 2020 року вже минуло.
А от у щонайменш одній з авторитетних комерційних баз нормативно-правових актів ті пункти розділу IV ПКУ, до яких мали бути внесені зміни, станом на момент підписання цього номера «ДК» до друку (а це вже початок серпня) викладені в попередній редакції з припискою: «(з першого числа місяця, що настає за днем оприлюднення Фондом державного майна України рішення про введення в промислову експлуатацію програмного забезпечення Єдиної бази даних звітів про оцінку, але не пізніше 01.07.2020 р., пункт ... буде викладено у новій редакції, передбаченій підпунктом ... пункту ... розділу I Закону України від 05.12.2019 р. №354-IX». Це підхід де-факто: адже зазначене програмне забезпечення в промислову експлуатацію так і не надійшло, а тому практичне застосування вищезгаданих статей ПКУ в редакції Закону №354 є неможливим.
А про що взагалі йдеться?
Тут, мабуть, варто пояснити, через що весь цей гармидер. Прийняття Закону №354 супроводжувалося широкою інформаційною кампанією, в якій підкреслювався його антикорупційний характер. Хоча, на наш погляд, доречніше було б говорити не про корупцію, а про банальне здирництво. У чому воно полягало?
Законом від 07.12.2017 р. №2245-VIII, який набрав чинності 01.01.2018 р., а саме пунктом 24 розділу I цього закону, було запроваджено Єдину базу даних звітів про оцінку. Мета її створення була суто фіскальна — запобігти заниженню оціночної вартості нерухомого майна і, відповідно, бази оподаткування ПДФО під час операцій з його відчуження громадянами. Для цього оціночна вартість майна, визначена суб'єктом оціночної діяльності, має автоматично порівнюватися з ринковими цінами — тобто, по суті, з іншими звітами про оцінку, внесеними до цієї бази.
Де тут корупційний елемент? А ось: суб'єкти оціночної діяльності не можуть самостійно вносити звіти про оцінку до бази, а лише через авторизовані електронні майданчики. Які, природно, хочуть стягувати за свої послуги певну оплату.
Припускалося, що конкуренція між авторизованими електронними майданчиками не дасть ціні за таку дрібну послугу, як внесення звіту про оцінку до єдиної бази, піднятися до якихось невиправданих висот. Але так чомусь не сталося: всі чотири авторизовані електронні майданчики правили за свої послуги приблизно однакову суму — близько 1800 гривень. Що в масштабі країни виливалося в сотні мільйонів гривень на рік.
Тож мета прийняття Закону №354 декларувалася шляхетна: звільнити від цього невиправданого тягаря громадян: адже в остаточному підсумку саме вони, а не оцінювачі, оплачують цей бенкет.
Що було зроблено?
Пункт 4 прикінцевих положень Закону №354 вимагає від ФДМУ:
1) з 31.01.2020 р. відімкнути всі авторизовані електронні майданчики від Єдиної бази та забезпечити функціонування Єдиної бази з прямим, безперешкодним та безоплатним внесенням оцінювачами до Єдиної бази звітів про оцінку та інформації з них про вартість об'єктів нерухомості, а також безперешкодну та безоплатну перевірку нотаріусами факту реєстрації таких звітів у Базі звітів;
2) з 01.07.2020 р. забезпечити функціонування у складі Єдиної бази модуля електронного визначення оціночної вартості, сервісу послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості;
3) до 01.07.2020 р. забезпечити набуття прав інтелектуальної власності на Єдину базу (включаючи всі її складові частини, в тому числі її ПЗ) державою;
Пункт 1 було виконано: 29.01.2020 р. ФДМУ видав Наказ №157 «Про відключення авторизованих електронних майданчиків та передання інформації», а ще через два дні — Наказ №171 «Про введення в експлуатацію Єдиної бази даних звітів про оцінку з сервісом внесення інформації». Цей сервіс працює за посиланням https://valuation.spfu.gov.ua. При запуску сервісу 31 січня стверджувалося, що «це перший етап запуску, в якому беруть участь нотаріуси та оцінювачі. Другий етап, коли кожен громадянин України зможе самостійно взяти з сайту оцінку своєї нерухомості, буде впроваджений з липня 2020 року».
Однак із пунктами 2 і 3 не склалося, і другий етап так і не настав.
Що каже ФДМУ?
Офіційно ФДМУ каже, що у всьому винен коронавірус.
Пандемія COVID-19, звичайно, ще довго залишатиметься універсальною відмазкою, але хочемо звернути увагу й на творців Закону №354 (а ініціатором законопроєкту був сам Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики), які у фінансово-економічному обґрунтуванні тоді ще проєкту Закону №354 написали: «Прийняття цього Закону не потребує збільшення видатків Державного бюджету України. Натомість бюджет отримає додаткові надходження від плати за автоматичну оцінку та формування довідок або плати за реєстрацію звітів в Єдиній базі».
Як ФДМУ пояснює невиконання Закону №354
Законом [№354] встановлено, що Єдина база — державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості.
Отже, розроблення, тестування та введення в промислову експлуатацію такої інформаційно-телекомунікаційної системи потребує значних витрат часу та коштів, які були спочатку передбачені Фонду в Державному бюджеті на 2020 рік. Утім, через об'єктивну необхідність фінансувати більш нагальні програми щодо підтримки медичної, соціальної сфери під час пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 та спричиненого нею карантину, ця стаття бюджетних витрат була повністю урізана Законом [№553].
Проте для вирішення питання фінансування розробки оновленої Єдиної бази Фонд державного майна України вживає вичерпних заходів щодо залучення грантових коштів міжнародних організацій.
Підсумовуючи викладене, повідомляємо, що з 1 липня 2020 р. Сервіс внесення інформації до Єдиної бази працюватиме у звичайному режимі та відповідно до Порядку [№658].
I тут раптом виявляється, що гроші все-таки були потрібні — і що їх нема!
Це не єдина річ, яка несподівано виявилася вже після набрання чинності Законом №354. Наприклад, виявилося також, що треба привести у відповідність до Закону №354 Порядок №658. Зміни до цього порядку є регуляторним актом, і відповідно до законодавства для проходження обов'язкових регуляторних процедур необхідно не менше ніж 45 днів. I цих от 45 днів у проміжку між 27.12.2019 р. і 01.07.2020 р. чомусь не виявилося (клятий коронавірус!).
Невдала спроба врятувати ситуацію
Визнаючи наявність колізії, яка стала проблемою, Голова ФДМУ сказав, що «є юридичне рішення: у Верховній Раді зареєстровано законопроект №3565, який відтерміновує введення в експлуатацію програмного забезпечення Єдиної бази».
Сказав він це 28.07.2020 р. — через чотири тижні після того, як це ПЗ мало запрацювати. А передбачається згаданим законопроєктом замінити в розділі II Закону №345 всі посилання на 1 липня 2020 року посиланням на 1 грудня 2020 року. I якби цей проєкт став законом і набрав чинності до 1 липня, можна було б говорити про юридичне рішення. Але 28 липня — вже ні.
Щоправда, згаданий законопроєкт був зареєстрований ВРУ ще 29.05.2020 р., а 1 червня він був переданий на розгляд комітету, головою якого є сам ініціатор Закону №354. На цьому все й заглухло, адже одна річ говорити: «Ми зруйнували корупційну схему», й зовсім інша: «Знаєте, ми не вклалися, дайте нам ще п'ять місяців». А ті, кого це стосується, хай викручуються як знають.
25-відсотковий діапазон?
Брак коштів — не єдина причина, чому не розроблено ПЗ Єдиної бази. Ще одна — це якість законодавства, на основі якого його має бути розроблено, тобто самого Закону №354.
У проєкті говорилося: «Реєстрація звіту... здійснюється Єдиною базою за умови, що визначена у звіті... ринкова вартість об'єкта нерухомості відрізняється не більше, як на 25 відсотків від оціночної вартості, визначеної Єдиною базою».
У прийнятому Законі №354 текст інакший: «Реєстрація звіту... здійснюється Єдиною базою за умови, що визначена у звіті про оцінку ринкова вартість об'єкта нерухомості перебуває в межах допустимого 25-відсоткового цінового діапазону ринкових цін на співставні об'єкти нерухомості, інформація про які міститься у Єдиній базі. Алгоритми встановлення Єдиною базою співставних об'єктів нерухомості визначаються Фондом державного майна України».
А тепер уявіть себе на місці розробника ПЗ, який на підставі цього тексту має написати програму. Або на місці працівника ФДМУ, якому доручили розробити навіть не технічне завдання на ПЗ, а власне алгоритми!
Вартість ринкова і середньоринкова
Ви знали, що ринкова і середньоринкова вартість — різні речі? З 1 липня це так, бо Закон №354 поміняв в абз. 3 п. 173.1 ПКУ слово «оціночної» на «ринкової» — і тепер дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного ТЗ або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Гроші. Де взяти гроші?
Голова ФДМУ, виправдовуючись за нереалізацію Закону №354, 28 липня писав: «Спільними зусиллями, без метушні та шуму, ми проведемо цю тиху реформу, яка покращить життя мільйонам громадян».
I справді: ФДМУ «без метушні та шуму» розробив проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо функціонування Єдиної бази даних звітів про оцінку». «Деякими законодавчими актами», щоправда, тут є один лише Закон №345, а зміни полягають в тому, що користування Єдиною базою для оцінювачів і нотаріусів (а в кінцевому підсумку — для громадян) вже не буде безоплатне. Безоплатною має залишитися тільки перевірка нотаріусами факту реєстрації звітів у Єдиній базі.
Скільки ФДМУ збирається правити за свої послуги, передбачено змінами до ПКУ, а саме до абз. 23 п. 172.3, які пропонує цей проєкт:
— за формування електронної довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості — 2,5% прожиткового мінімуму (у 2020 році це 50,68 грн);
— за внесення до Єдиної бази інформації — 5% прожиткового мінімуму (у 2020 році це 101,35 грн).
Виручені кошти мають іти до держбюджету, а вже бюджет фінансуватиме функціонування Єдиної бази.
На думку ФДМУ, ці 100 гривень запобігатимуть внесенню недобросовісними оцінювачами недостовірної інформації до Єдиної бази. Чому запобігатимуть 50 гривень за довідку, Фонд не пояснює.
Але наразі безоплатності доступу до Єдиної бази ніщо не загрожує: Державна регуляторна служба проаналізувала цей проєкт і висловила своє ставлення до нього в Рішенні від 23.07.2020 р. №441 «Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта».
Проте насправді ці 50 і 100 гривень, тобто 2,5% і 5% прожиткового мінімуму — це не нове, а добре забуте старе. Саме ці цифри містилися в проєкті Закону №354, а в пояснювальній записці говорилося, що «Державний бюджет України отримає додаткові надходження», причому в ній була названа ще інша ціна за реєстрацію звіту — 10% прожиткового мінімуму. Тож є імовірність, що ці 2,5% і 5% ми ще побачимо.
Чи є в цій казці мораль?
Мораль шукайте самі. Можливо, її можна сформулювати словами: «Якість вашого законодавства залежить від якості тих, кому ви доручаєте його формувати», можливо, якось інакше. Що ж до того, якою редакцією статей 172, 173, 174, 189 ПКУ керуватися, то як не прикро, але це питання наразі відкрите.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №354 — Закон України від 05.12.2019 р. №354-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості та прозорості реалізації майна».
- Закон №553 — Закон України від 13.04.2020 р. №553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
- Порядок №658 — Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затверджений наказом ФДМУ від 17.05.2018 р. №658.
Андрій ПОРИТКО, головний редактор