Підприємство замовило послуги із виготовлення візитної інтернет-сторінки (генерації прямих доходів від сайту не очікується). Як відобразити отримання такого сайту в обліку у замовника послуг? Як обліковувати витрати на хостинг і за домен?
Сайт-візитка: витрати чи НМА?
Податківці у ЗIР, підкатегорія 102.05,1 вважають, що витрати платника податку, пов'язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Iнтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6-ї групи — інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ПКУ.
1 Відповідь на запитання «Як у податковому обліку платника податку на прибуток відображаються витрати на розробку вебсайту та його розміщення в мережі Iнтернет (реєстрація доменного імені та хостинг)?».
Консультують податківці
<...> Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 та п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Мінфіну України від 18.10.99 р. №242, зі змінами та доповненнями, нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Підпунктом 138.3.4 ст. 138 ПКУ визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. Зокрема, у податковому обліку до групи 6 включаються інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
З урахуванням викладеного, витрати платника податку, пов'язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Iнтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6-ї групи — інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ. <...>
Так, інтернет-сайт може бути нематеріальним активом, але лише тоді, коли він відповідає визначенню нематеріального активу. Завдяки Закону №1797 визначення «нематеріальні активи», яке містилося у пп. 14.1.120 ПКУ, з 01.01.2017 р. вилучено. I, з огляду на норми ст. 5 ПКУ, для визначення того, що є нематеріальним активом, платнику податку доведеться звернутися до інших нормативних документів, наприклад до П(С)БО 8.
Відповідно до п. 5 П(С)БО 8 авторські та суміжні права становлять одну з груп нематеріальних активів, окрім тих прав, витрати на придбання яких визнаються роялті. Тож витрати на створення вебсайту можуть бути визнані нематеріальним активом лише за умови, якщо замовник отримав право розпоряджатися сайтом.
Крім того, для того щоб сайт вважався нематеріальним активом, мають виконуватися дві умови, визначені в п. 6 П(С)БО 8, а саме:
1) як очікується, він приноситиме економічні вигоди в майбутньому;
2) вартість сайту можна достовірно визначити.
Економічна вигода — потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів (ст. 1 Закону про бухоблік).
Як бачимо, що саме вважати економічними вигодами, — думка суб'єктивна. Адже пояснень немає й у П(С)БО 8.
Вважаємо, що тут можуть допомогти міжнародні стандарти (хоча не можна застосовувати за аналогією як П(С)БО завдяки зміні визначення П(С)БО у Законі про бухоблік, проте вони дають відповідь на питання щодо економічних вигід від сайту).
Так, пункт 8 ПКТ-32 «Нематеріальні активи: витрати на сторінку в Iнтернеті» зазначає: інтернет-сторінка визнається нематеріальним активом лише тоді, коли, крім дотримання загальних вимог щодо визнання та первісної оцінки нематеріального активу, суб'єкт господарювання може продемонструвати, як саме сторінка генеруватиме доходи. Якщо вебсайт, наприклад, дозволяє розміщувати замовлення (інтернет-магазин), формувати рахунки на оплату, здійснювати оплату товарів, послуг електронними грошима, то права на нього цілком можна визнати нематеріальним активом.
Суб'єкт господарювання не може продемонструвати, як вебсторінка, розроблена виключно або головним чином для рекламування своїх власних продуктів та послуг та стимулювання попиту на них, генеруватиме можливі майбутні економічні вигоди, а, отже, всі видатки на розробку такої вебсторінки визнаються як витрати, коли вони були понесені.
Тож якщо сайт не може безпосередньо генерувати дохід, тобто це сайт-візитка, то тоді витрати на його створення будуть витратами на збут (рахунок 93). Це пояснюється тим, що така мета створення сайту вписується в поняття «реклама», прописане у ст. 1 Закону про рекламу. А згідно з п. 9 П(С)БО 8 витрати на рекламу не визнаються нематеріальними активами, тому включаються до складу витрат звітного періоду.
Таким чином, витрати на створення сайту-візитки, який не генерує доходів (його розроблено виключно або головним чином для рекламування своїх власних продуктів та послуг та стимулювання попиту на них), є витратами звітного періоду. А саме витратами на збут як у бухгалтерському, так і в податковому обліку, адже на початку ми зазначали, що в ПКУ немає окремого визначення нематеріального активу. I тому слід керуватися бухгалтерським розумінням, що саме є нематеріальним активом.
Домен і хостинг
Оплата за домен та хостинг не є одноразовою і сплачується за певний період. Переважно доменне ім'я придбається на рік, і його потрібно щороку оплачувати повторно (продовжувати). Те саме стосується й хостингу.
Оскільки говоримо про сайт-візитку, який не є НМА, то всі (первісні та наступні) витрати на домен та хостинг є витратами майбутніх періодів, адже вони (п. 2.36 Методрекомендацій №433 та Iнструкція №291):
— понесені у звітному періоді (є оплата та документальне підтвердження здійснення витрат);
— належать до майбутніх періодів. Доходи, пов'язані з такими витратами, виникнуть у наступних періодах, або сплата таких платежів пов'язана з майбутніми періодами.
Для обліку витрат майбутніх періодів використовується рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів». Такі витрати, здійснені у звітному періоді, рівномірно відносяться на витрати в майбутніх звітних періодах.
За дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом — їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду. Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.
Так, якщо, наприклад, за домен та хостинг було сплачено за рік, то відповідно у періоді понесення витрат на домен та хостинг виникнуть витрати майбутніх періодів — рахунок 39, а надалі щокварталу рівномірними частинами поступово визнаватимуться витрати — 1/4 від витрат за рік потрапить на витрати на збут — рахунок 93.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Закон про рекламу — Закон України від 03.07.96 р. №270/96 «Про рекламу».
- Закон №1797 — Закон України від 21.12.2016 р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
- Iнструкція №291 — Iнструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. №291.
- Методрекомендації №433 — Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 28.03.2013 р. №433.
- П(С)БО 8 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 18.10.99 р. №242.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит», ACCA DipIFR