• Посилання скопійовано

Фізособі подаровано корпоративні права

Засновники ТОВ (дві фізособи) передали належні їм корпоративні права третій фізособі безоплатно. Як така операція оподатковується ПДФО та ВЗ?

Операція з безоплатної передачі корпоративних прав фізособі

Насамперед слід врахувати, що безоплатна передача корпоративних прав оформлюється договором дарування.

Нагадаємо!

Згідно зі ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Але договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Договір дарування може укладатися в усній, простій письмовій та письмовій нотаріальній формі. Форма договору визначається залежно від виду майна, що є предметом договору дарування.

Усна форма укладання договору дарування може мати місце при даруванні предметів особистого користування та побутового призначення, коли таке бажання висловлюється прямо й дарунок передається обдаровуваному в момент укладання договору.

Письмова форма є обов'язковою для дарування майнового права та дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому (в разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним), а також для дарування рухомих речей, що мають особливу цінність, хоча передавання такої речі за усним договором також є правомірним, якщо тільки суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

Письмова форма з нотаріальним посвідченням необхідна для договору дарування нерухомої речі й валютних цінностей на суму, що перевищує 50 н. м. д. г.

Корпоративні права належать до рухомого майна, але не є валютними цінностями. Тому посвідчувати такий договір у нотаріуса не обов'язково, але краще укласти його у письмовій формі.

Позаяк дарувальниками є фізособи, то вони не є податковими агентами щодо доходу, отриманого обдаровуваним-фізособою.

Це важливо знати для того, щоб зрозуміти, хто і коли має сплачувати ПДФО (а отже, і військовий збір) з такого доходу.

Так, відповідно до абз. 2 пп. 174.6 ПКУ об'єкти дарування, зазначені в пп. 174.1 ПКУ, подаровані платникові податку іншою фізособою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Згідно з пп. 174.2.2 ПКУ вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у пп. 174.2.1 ПКУ, зокрема членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною пп. 167.2 ПКУ (5%).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп. 168.2.1 ПКУ).

Отже, у разі безоплатного отримання фізособою (не є членом сім'ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступеня споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в СК юрособи) від іншої фізособи — засновника підприємства за заявою, іншим документом про перехід чи передачу частки учасника до СК товариства з метою оподаткування ПДФО такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5%. А отже, і ВЗ за ставкою 1,5%.

При цьому фізособа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в СК юрособи) від іншої фізособи — засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід (пп. 49.18.4 ПКУ). Сплатити суму ПДФО та ВЗ, зазначену в цій декларації, слід до 1 серпня такого року (пп. 179.7 ПКУ). Згідно із Законом №533 строк подання декларації за 2019 рік перенесено до 1 липня 2020 р., а сплатити податок фізособа зобов'язана самостійно до 1 жовтня 2020 р.

Але є і виняток: якщо обдарованим є ФОП, то такий дохід (і податки) він зазначає в річній декларації, яка подається до 9 лютого року, наступного за звітним. I сплачує ПДФО та ВЗ, визначені в такій декларації, протягом 10 днів після закінчення граничного строку її подання.

З якої суми сплачують ці податки? Базою оподаткування в цьому разі буде оціночна вартість дарунка. Тобто, щоб дізнатися суму ПДФО та ВЗ, які доведеться сплатити, і яку суму доходу у вигляді дарунку відобразити в декларації, доведеться звернутися до незалежного експерта з оцінки. Бажано зробити це ще на дату складання договорів дарування між фізособами.

Якщо розмір статутного капіталу ТОВ зменшиться

У такому разі фізособа теж отримає певну виплату від ТОВ — у розмірі зменшення СК.

I хоча в пп. 170.2 ПКУ така ситуація прямо не прописана, податківці вважають, що порядок оподаткування такого доходу буде такий самий, як і при ліквідації ТОВ.

Тобто з метою оподаткування ПДФО та ВЗ немає значення, як власник отримає належну йому частку майна: через зменшення СК, при виході із засновників чи при ліквідації ТОВ. Правила і ставки оподаткування будуть однакові.

Якщо ТОВ ліквідується

Після безоплатного отримання корпоративних прав ТОВ отримує нового власника-фізособу. Що як це ТОВ ліквідується і власник отримує виплату, належну його частці у статутному капіталі? Чи оподатковується ця виплата ПДФО та ВЗ?

У такому разі оподатковуватися може дохід, який у розділі IV ПКУ має назву «інвестиційний прибуток».

Згідно з пп. 14.1.81-1 ПКУ, інвестиційний прибуток для потреб розділу IV ПКУ — це дохід у вигляді додатної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів.

Правила оподаткування інвестиційного прибутку фізособи наведені в пп. 170.2 ПКУ.

I ось тут уже прописано більш чітку формулу.

Iнвестиційний прибуток розраховується як додатна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається зі суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 — 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Продажем у цій ситуації вважається, зокрема, повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Також витратами на придбання корпоративних прав вважаються операції з внесення платником податку коштів або майна до СК юрособи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Але у нашому випадку новий власник таких витрат не мав! Для цього випадку у пп. 170.2.2 ПКУ є окрема норма:

«Iнвестиційний актив, подарований платнику податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та ПДФО, сплачених у зв'язку з таким даруванням».

Про військовий збір при визначенні суми витрат законодавці, як бачимо, забули.

Отже, порахувати різницю, знаючи суму виплати та раніше сплачену суму ПДФО, буде нескладно.

Оподатковуватиметься така різниця як ПДФО (18%), так і ВЗ (1,5%). Як розрахунок суми оподаткованого доходу, так і сплата податків з неї — це обов'язок самої фізособи. Тобто цей дохід теж слід буде зазначити в річній декларації про майновий стан та доходи у порядку, наведеному вище.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру