Юрособа (IV група ЄП) отримує від іншої юрособи (загальна система оподаткування) поворотну фіндопомогу. На який максимальний термін можна укласти договір? Як та коли (після закінчення календарного року чи після закінчення договору) оподатковується ця допомога, якщо вона не буде повернута в повному розмірі?
Зазначимо, що норма пп. 3 п. 292.11 ПКУ, відповідно до якої сума поворотної фінансової допомоги, не поверненої платником єдиного податку протягом 12 к. м. з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 к. м. з дня отримання такої допомоги, стосується виключно платників ЄП першої — третьої груп. Адже ст. 292 ПКУ має назву «Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої — третьої груп». В умові ж запитання йдеться про «єдинника» IV групи.
Відповідно до роз'яснення у ЗIР (підкатегорія 108.02.04), сума поворотної фінансової допомоги не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, позаяк така допомога є обов'язковою до повернення у визначений у договорі термін.
Сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Хоча податківці у роз'ясненні й згадують про П(С)БО 15 «Дохід». Втім, чомусь узагалі забули проаналізувати, коли ж виникає дохід за неповерненою ПФД.
Так, за правилами бухобліку дохід зі списання кредиторської заборгованості із ПФД виникає лише тоді, коли раніше визнане зобов'язання з повернення ПФД не підлягає погашенню (п. 5 П(С)БО 11). А це можливо, якщо сторони погодилися простити заборгованість або закінчився строк позовної давності. А загальна сума доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва якраз й визначається за правилами бухобліку (розрахунок частки роблять в Розрахунку, форма якого затверджена наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. №772. У рядку 2 Розрахунку відображається загальна сума кредитових оборотів субрахунків 791, 792, 793, 794). А тому дохід за неповерненого ПФД буде тільки у вищевказаних двох випадках: або прощення боргу, або закінчення строку позовної давності, а не по закінченню терміну, вказаного у договорі, про який говорять податківці в ЗIР.
За правовим характером договір поворотної фінансової допомоги є договором позики (ч. 1 ст. 1046 ЦКУ), з чим згодні й контролюючі органи (див. лист ДПС від 11.02.2013 р. №1990/6/17-1216). А тому слід керуватися ст. 1046 — 1053 ЦКУ.
Відповідно до ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позику має бути повернено позичальником протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позику, надану за договором безпроцентної позики, може бути повернено позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Таким чином, цивільним законодавством не встановлено обмежень щодо строку надання ПФД — це рішення управлінського персоналу. Ба більше, до договору позики, як і до будь-якого цивільно-правового договору, можна внести зміни. Зокрема, можна подовжити термін повернення позики (ПФД). Для цього доцільно укласти додаткову угоду, де й зазначити новий термін повернення коштів.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит», ACCA DipIFR