Виправити помилки в декларації можна трьома шляхами, але якщо строк подання декларації вже минув, кількість доступних способів зменшується. Сподіваємося, наші поради стануть вам у пригоді. I бажаємо не помилятися!
Виправити помилки можливо лише в тих деклараціях, які вже були подані та прийняті податківцями. Адже бувають помилки настільки критичні, що податківці помічають їх одразу і відмовляють платникам у прийнятті декларації.
Помилки в обов'язкових реквізитах декларації
Згідно з п. 49.8 ПКУ прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ПКУ (див. таблицю).
Таблиця
Обов'язкові реквізити податкових декларацій
|
Обов'язкові реквізити всіх податкових декларацій (п. 48.3 ПКУ)
|
Обов'язкові реквізити, які може містити форма податкової декларації (п. 48.4 ПКУ)
|
| Тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий) | Позначка про звітування за спеціальним режимом |
| Звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація | Код виду економічної діяльності (КВЕД) |
| Звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку) | Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ |
| Повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами | Iндивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників ПДВ за звітний (податковий) період |
| Код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер | Дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій |
| Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають позначку у паспорті) | Ознака неприбутковості організації |
| Місцезнаходження (місце проживання) платника податків | Повне найменування нерезидента |
| Найменування контролюючого органу, до якого подається звітність | Місцезнаходження нерезидента |
| Дата подання звіту (або дата заповнення — залежно від форми) | Назва та код держави резиденції нерезидента |
| Iнформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною | |
| Iніціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків | |
| Підписи платника податку — фізособи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) |
Як бачимо з таблиці, обов'язкові реквізити, як правило, наводяться на початку (у заголовній частині) або наприкінці декларації. У нашій попередній статті («ДК» №8/2020) ми докладно розповіли, як їх заповнювати в декларації з податку на прибуток та на що слід звернути увагу.
Iнші показники, наведені у податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Тож якщо ви помилилися в обов'язкових реквізитах, про це ви дізнаєтесь одразу — через відмову у прийнятті декларації, де зазначається ця помилка. Виправити її просто — подати декларацію наново, вже з усіма правильними даними. Якщо ви встигнете зробити це протягом граничних строків, встановлених для такої декларації, — штрафів не буде.
Якщо ж ви помилилися в чомусь іншому і, на щастя, знайшли помилку самостійно, — виправляти це треба буде інакше.
Зверніть увагу!
Якщо ви не проставили позначку «+» щодо подання фінзвітності (додатка ФЗ): як роз'яснюють податківці в ЗIР, у разі якщо в декларації не проставлені позначки про подання додатка ФЗ, форм фінансової звітності до декларації та разом із відповідною декларацією не подано фінансової звітності в установленому порядку, то така декларація вважається неподаною.
Якщо граничний строк подання декларації не закінчився
Позаяк цього року граничний строк подання декларації вже минув, відомості з цього розділу можуть стати вам у пригоді в майбутньому.
Наприклад, ви подали декларацію з податку на прибуток за 2020 рік. Але граничний строк подання такої декларації — 01.03.2021 р., а 25.02.2021 р. ви знайшли в цій уже поданій декларації помилку. Як її виправити?
У такому разі подається «звітна нова» форма декларації. По суті, це нова декларація — в ній треба зазначити всі показники, які слід задекларувати за звітний період (а не лише виправлення). I до неї подають усі додатки, яких вимагають показники, відображені в декларації. Такі додатки теж матимуть у заголовній частині позначку про «звітну нову» форму.
Таке виправлення дуже просте, і при цьому не застосовуються жодні штрафні санкції. Але й воно має певні особливості.
Чи необхідно подавати декларацію з податку на прибуток з ознакою «звітна нова», якщо до граничного терміну подання подається фінансова звітність з виправленими показниками?
Податківці в ЗIР (підкатегорія 102.20.02) пояснюють: якщо до граничного терміну подання декларації у фінансовій звітності виявлені помилки, які впливають на показники декларації, такі уточнення здійснюються у «звітній новій» декларації з поданням до такої декларації фінансової звітності з виправленими показниками.
А що як помилки в фінансовій звітності на показники декларації не впливають? Чи треба перездавати таку фінансову звітність?
Податківці, як бачимо, на цьому не наполягають, відповідаючи саме на таке запитання у ЗIР. Але позаяк фінансова звітність наразі є додатком до декларації, радимо все ж таки її перездати у порядку, який зазначено вище, разом зі «звітною новою» декларацією.
Чи подається повторно фінансова звітність, показники якої не підлягають виправленню, якщо декларація з ознакою «звітна нова» подається до граничного терміну подання?
У такому разі фінансову звітність, показники якої не підлягають виправленню, повторно можна не подавати (такий висновок випливає з IПК ДФСУ від 22.04.2019 р. №1731/6/99-99-15-02-01-15/IПК).
Якщо граничний строк подання декларації вже закінчився, то у платника залишаються лише два шляхи для самостійного виправлення помилок в ній. Обидва вони передбачені п. 50.1 ПКУ — це виправлення шляхом подання уточнюючого розрахунку або в наступній декларації (того періоду, коли ви фактично цю помилку знайшли).
Але обидва ці варіанти обмежені строками давності, зазначеними в ст. 102 ПКУ.
Строки давності
Згідно з п. 102.1 ПКУ, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Ті самі строки давності діють і для самостійного виправлення помилок платником податків. Таким чином, платник податків при самостійному виявленні помилок у раніше поданій ним податковій декларації з урахуванням цих строків давності зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Або ж виправити помилку в той самий строк в поточній декларації.
Тобто зазвичай на самостійне виправлення помилки ви має 3 роки (від дати, коли закінчився строк подання декларації, якщо ви її, звісно, подали, або від дати фактичного подання декларації, якщо ви встановлені строки порушили). Якщо ж до такої декларації ви подавали уточнення (після закінчення строку її подання), то строк давності збільшується — 3 роки починають відлічуватися заново з дати подання уточнень.
Уточнюючий розрахунок
Складається він досить просто. Але заголовна частина уточнюючого розрахунку має свої особливості. Крім позначки щодо виду декларації «Уточнююча», слід звернути увагу на рядки 2 та 3.
У разі подання уточнюючої декларації у полі 2 «Звітний (податковий) період» та у полі 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» відображають звітний (податковий) період, що уточнюється.
Далі (в табличній частині до рядка 25 включно) платник відображає усі показники, які мали бути зазначені в декларації (звісно, правильні). При цьому до декларації подають додатки, у яких було допущено помилки (за винятком додатка ВП).
У рядках 26, 27, 31, 35 уточнюючої декларації розраховують суму збільшення (зменшення) податкового зобов'язання, у рядках 28, 32 та 36 — суму нарахованого штрафу.
У рядках 29, 33 та 37 зазначають пеню, нараховану в разі порушення строків сплати до бюджету донарахованих сум податку. Пам'ятайте: пеня нараховується починаючи з 91-го календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання!
Увага! Рядки 28, 32 не заповнюють. А в рядках 30, 34 наводять суму штрафу в розмірі 3% суми недоплати.
Приклад Припустімо, що ви занизили суму об'єкта оподаткування (не врахували суму якогось доходу, завищили витрати або не збільшили на суму певних податкових різниць). Унаслідок чого в рядку 19 сума податку до сплати зросла на 10000 грн.
У такому разі у вас у рядку 26 уточнюючого розрахунку буде додатна різниця 10000 грн. А в рядку 30 ви маєте відобразити штраф 3% від цієї суми, тобто 300 грн.
Якщо з дати, коли ви мали сплатити суму такого податку, вже минуло 90 календарних днів, то в рядку 29 слід буде навести й суму пені. Вона рахується з 91 дня недоплати до дня її погашення, з розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день. Такі ставки можна знайти в кожном номере «ДК». Але зверніть увагу: пеня рахується з суми недоплати та штрафу разом!
Тобто якщо йдеться про недоплату, яка виникла за наслідками декларації за 9 місяців 2019 року, то граничний строк сплати за нею був 19.11.2019 р. Якщо ми виправляємо помилку в уточнюючому розрахунку, який подається 02.03.2020 р., і тоді ж сплачуємо цю недоплату, то маємо вже 104 календарні дні прострочення сплати. Але пеню рахуємо лише за 104 — 90 = 14 днів, починаючи з 18.02.2020 р. Протягом періоду 18.02 — 02.03.2020 р. діяла облікова ставка НБУ 11%.
Тож пеня дорівнюватиме: (10000 + 300) х 11 : 100 х 14 : 366 = 43,34 грн.
Недоплату, штраф та пеню слід буде заплатити не пізніше дати подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПКУ).
У разі виправлення помилок в уточнюючій декларації платник податку може повторно не подавати додатки до такої уточнюючої декларації та фінансову звітність за умови, що показники відповідних рядків декларацій та фінансової звітності, які були подані з декларацією за відповідні звітні (податкові) періоди, що уточнюються, не підлягають виправленню (див. вищезгадану IПК ДФСУ від 22.04.2019 р. №1731/6/99-99-15-02-01-15/IПК).
Консультують податківці
<...> Отже, якщо виправлення помилок впливає на дохід і фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та як наслідок на показник об'єкта оподаткування податком на прибуток, то платник податків здійснює виправлення показників податкової декларації з податку на прибуток шляхом подання або уточнюючого розрахунку, або у складі податкової декларації з податку на прибуток за відповідний податковий (звітний) період за чинною на день їх подання формою.
При цьому також здійснюється уточнення фінансової звітності, яка є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Згідно з п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419, підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.
У податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. №467 (зі змінами і доповненнями) (далі — Декларація), самостійно виявлені помилки, які уточнюють показники Декларації відповідно до ст. 50 ПКУ, відображаються у рядках 26, 27, 31.
При збільшенні податкових зобов'язань застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пеня відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, які відображаються у рядках 28 — 30 та/або 32 — 34 Декларації.
Таким чином, у разі виправлення помилок в уточнюючій Декларації платник податку може повторно не подавати додатки до такої уточнюючої Декларації та фінансову звітність за умови, що показники відповідних рядків Декларацій та фінансової звітності, які були подані з Декларацією за відповідні звітні (податкові) періоди, що уточнюються, не підлягають виправленню.
Iндивідуальна податкова консультація ДФСУ від 22.04.2019 р. №1731/6/99-99-15-02-01-15/IПК
Але не забудьте зазначити, які додатки з декларацією були подані!
Такий начебто простий алгоритм виправлення все ж таки викликає багато запитань. I на деякі з них податківці відповідають несподівано, тож будьте уважні.
Наприклад, якщо ви складаєте декларацію щоквартально і знайшли помилку, якої припустилися в першому кварталі і повторили протягом усього минулого року. Скільки уточнень слід подати — одне (за рік) чи чотири (за кожен звітний період такого року)?
ЗIР (підкатегорія 102.20.02): враховуючи, що показники розраховуються наростаючим підсумком, платник податку повинен надати уточнюючу декларацію за звітний (податковий) період, в якому було допущено помилку, разом з уточнюючими деклараціями за подальші податкові періоди звітного року, у тому числі декларацію за рік.
Для одночасного виправлення помилок за декілька періодів платник може:
— або скласти кілька уточнюючих розрахунків за кожний такий період;
— або скласти уточнюючі розрахунки за всі попередні періоди (по одному уточнюючому розрахунку за кожний), крім останнього. А помилки за останній «помилковий» період можна виправити, подавши додаток ВП у складі звітної декларації (про що далі).
Чи повинен платник податку нарахувати штрафні санкції згідно зі ст. 50 ПКУ та пеню у разі подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств, якщо від'ємне значення показника у рядку 19 зменшується/збільшується?
Як роз'яснюють податківці в ЗIР (підкатегорія 102.20), враховуючи алгоритм розрахунку рядка 26 декларації, зменшення суми від'ємного значення у рядку 19 декларації, яка уточнюється, свідчить про заниження платником податку податкового зобов'язання з податку на прибуток за результатами такого звітного періоду, а збільшення суми від'ємного значення у рядку 19 декларації, яка уточнюється, свідчить про завищення платником податку податкового зобов'язання з податку на прибуток за результатами такого звітного періоду.
Таким чином, при зменшенні від'ємного значення показника у рядку 19 декларації, яка уточнюється, платник податку повинен нарахувати штрафні санкції згідно з п. 50.1 ПКУ та пеню з урахуванням пп. 129.1.3 ПКУ. При збільшенні від'ємного значення показника у рядку 19 декларації, яка уточнюється, нарахування штрафних санкцій ПКУ не передбачено.
Як рахується пеня у разі самостійного подання уточнюючої декларації з податку на прибуток, якщо дохід нерезидентові виплачено без утримання та сплати податку на доходи нерезидента, та який день вважається останнім днем сплати податку для відліку 90 календарних днів?
Пеня нараховується на суму неутриманого та несплаченого податку на доходи нерезидента (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) за кожний календарний день прострочення у його сплаті починаючи з 91 календарного дня, наступного за днем виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України з розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день. А останнім днем закінчення нарахування такої пені вважається день подання уточнюючої декларації.
Виправлення в поточній декларації
Знаючи наведене вище, зробити таке виправлення буде нескладно. Воно має лише кілька відмінностей.
У полі 2 зазначають звітний (податковий) період, за який подається декларація, а у полі 3 — звітний (податковий) період, який уточнюється.
Виправлення роблять у додатку ВП. Додаток ВП заповнюють окремо до кожної декларації, показники якої коригують.
Додаток ВП є аналогом форми декларації та складається з трьох таблиць:
— таблиця 1 — це, по суті, декларація за період, що виправляється. Додатки до рядків таблиці 1 додатка ВП, на які є посилання в таблиці, не заповнюють та не подають (ЗIР, підкатегорія 102.02.20). Але фінансову звітність (якщо до неї вносились зміни), слід буде подати (про те, які форми фінансової звітність подаються, зазначається у таблиці 3!). Разом із декларацією з податку на прибуток підприємств платник податків подає доповнення до неї, складене за довільною формою, з поясненням проведених виправлень;
— у таблиці 2 відображають результати виправлення помилки (недоплата або переплата), а також суму штрафу та пені. Але штраф буде вже в розмірі 5% від суми недоплати. Пеня розраховуватиметься за тими самими правилами, які ми наводили для уточнюючого розрахунку;
— у таблиці 3 зазначається інформація про наявність поданих до декларації додатків — форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється!
Зверніть увагу!
Сплатити таку недоплату, штраф та пеню можна буде в строки, встановлені для податкових зобов'язань, визначених такою декларацією, — тобто протягом 10 днів після закінчення граничного строку подання такої декларації.
У таблиці 1 наводяться правильні дані за період, що виправляється. А ось із таблицею 2 тепер є проблеми!
У старій формі декларації в таблиці 2 слід було зазначити:
— у рядках 26, 27 та 30 — суми недоплати або переплати податкового зобов'язання, що виникли внаслідок виправлення помилок, пов'язаних із податком на прибуток, авансовими внесками при виплаті дивідендів і податком на доходи нерезидента. Показники цих рядків переносяться відповідно до рядків 26, 27 та 31 декларації;
— у рядках 28 та 31 — розраховану суму штрафу (сума недоплати х 5%). Показники цих рядків переносяться відповідно до рядків 28 та 32 декларації;
— у рядках 29 та 32 — суму пені, нараховану на суму недоплати;
— у рядку 35 — суму збільшення податкового зобов'язання за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів.
Але в новій формі декларації в таблиці 2 додатка ВП немає рядка 26! Його помилково назвали 35-м. Тобто в оновленій формі додатка ВП ДВА рядки з номером 35! Що заважає коректно виправити помилки, які не стосуються авансових внесків та податку з доходів нерезидента.
Таким чином, поки цю помилку у формі додатка ВП не виправлено, платник податку може:
— або подати уточнюючий розрахунок;
— або подати декларацію за 2019 рік за старою формою (де цієї помилки ще немає). Податківці в ЗIР пообіцяли забезпечити прийняття декларацій за старою формою до 01.04.2020 р.
Виправлення на виправлення
Буває й таке: намагалися виправити помилку в декларації, але при цьому зробили нову. Як бути в такому випадку?
З одного боку, виправити таку ситуацію просто. Як ми уточнювали вище, внесення уточнень до декларації збільшує строк, протягом якого ви можете виправити в такій декларації помилки, якщо раптом знайдете їх у майбутньому.
Отже, ви можете виправити цю помилку або шляхом подання уточнюючого розрахунку, або в поточній декларації (складанням додатка ВП).
Але, іншого боку, є і проблема, якщо ви бажаєте виправити суму штрафу та пені, які перед цим визначили із помилкою.
Як здійснюється виправлення помилок, самостійно виявлених платником податку у рядках 26 — 34 декларації, та чи застосовуються штрафні санкції при виправленні таких помилок?
Податківці в ЗIР (підкатегорія 102.20.02) наголошують: виправлення суми штрафних санкцій та пені в декларації не передбачено. У разі необхідності, відповідно до п. 46.4 ПКУ, разом із такою декларацією платник податків може подати доповнення до неї, складене за довільною формою, яке буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої декларації. Про цей факт платник повідомляє у спеціально відведеному місці наприкінці декларації.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»