Єдиною підставою для проведення планової документальної виїзної перевірки є включення платника податків до відповідного плану-графіка перевірок. У разі порушення процедури включення рішення податкового органу має бути скасоване, а платника може бути вилучено із плану-графіка.
Як складають план-графік?
Документальну планову перевірку має бути передбачено у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (п. 77.1 ПКУ). До плану-графіка відбираються платники, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
План-графік на наступний рік оприлюднюється на офіційному сайті ДПС до 25 грудня. Порядок формування плану-графіка затверджено наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. №524. Відповідно до п. 3 Порядку, проєкти річних планів-графіків складаються обласними управліннями ДПС не пізніше 1 грудня.
Разом з проєктом плану-графіка формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків. Крім того, пунктом 5 р. III Порядку визначено критерії відбору платників податків — юридичних осіб до плану-графіка.
Отже, план-графік проведення перевірок має формуватися у визначені терміни та включати платників податків, які мають найбільші критерії ризику, визначені відповідно до Порядку.
Суть існування наведеної вище процедури: якщо фіскальний орган не дотримується порядку прийняття рішення про включення платника до плану-графіка, то таке рішення можна оскаржити в судовому порядку.
Розгляньмо підстави для скасування рішення про включення платника податків до плану-графіка.
Ліквідовані контрагенти
Відповідно до п. 5 р. III Порядку «критерії відбору платників податків — юридичних осіб: наявність відносин із контрагентами, які перебувають у розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн».
Контролери включили платника до плану-графіка, бо в минулих періодах він мав господарські відносини з 5-ма контрагентами, які наразі вже або припинені, або перебувають у стані припинення.
Проте Другий апеляційний адмінсуд у постанові від 04.02.2020 р. у справі 520/6387/19 встановив, що загальний обсяг операцій з такими контрагентами у платника був меншим за 100 тис. грн, тому податківці протиправно застосували критерій щодо ліквідованих контрагентів, адже низька сума операцій виключає законність посилання на таку норму Порядку.
Розбіжності між ПЗ та ПК з ПДВ
Порядок передбачає такий критерій ризику, як наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів.
Проте суд у зазначеній вище постанові зазначив, що відображення цієї інформації лише в аналітичній довідці недостатньо для включення платника до плану-графіка. Контролери не надали суду документів, які би містили фактичні числові дані та ті чи інші розрахунки, з яких виходили інспектори при визначенні розбіжності за ПЗ/ПК.
Отже, зазначити суму розбіжності недостатньо. Потрібно надати суду первинні документи, в яких визначені розміри ПЗ та ПК, щоб суд міг перевірити суму розбіжності.
Невідомий період та відсутні первинні документи
У постанові ВС від 28.01.2020 р. у справі 520/3161/19 зазначено: «ДФС України не пояснила, за який саме період проаналізовано діяльність підприємства та яким чином вираховувався ступінь ризику, а також зазначає, що судом апеляційної інстанції витребувалися у ДФС України первинні документи в обґрунтування ризиків, зазначені в аналітичній довідці, проте такі документи до суду не надано».
В інформаційно-аналітичній довідці контролюючий орган зазначив, що рівень зростання податку на прибуток на 50% нижчий за рівень зростання доходів платника. Проте в цій довідці не наведено конкретний звітний період діяльності підприємства, що аналізувався податковою. Крім того, фіскали не надали суду докази на підтвердження висновків, викладених у довідці (маються на увазі показники зростання податку та доходів).
Заниження ПК — не підстава для перевірки
У п. 5 р. III Порядку є такий критерії ризиковості: завищення ПК у сумі понад 1 млн грн або понад 5% загальних обсягів ПК, але не менше 100 тис. грн.
Натомість в аналітичній довідці щодо одного підприємства було зазначено, що воно занизило ПК за взаємовідносинами з контрагентом.
Тож П'ятий апеляційний адмінсуд у постанові від 04.12.2019 р. у справі №420/3272/19 зауважив, що таке заниження ПК «відповідно до вимог п. 5 розділу III Порядку №524 не є підставою для здійснення відбору платників податків — юридичних осіб високого ступеня ризику».
Розбіжність між розміром СГ та тривалістю перевірки
У ст. 82 ПКУ визначено строки проведення перевірок залежно від розміру товариства. Так, наприклад, тривалість перевірок суб'єктів малого підприємництва не повинна перевищувати 10 р. д.
Якщо в наказі на проведення перевірки встановлений більший строк, ніж це дозволено ст. 82 ПКУ, — це підстава для його скасування.
У постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 р. у справі 520/3161/19 зазначено: «Крім того, суд бере до уваги, що у спірному наказі ГУ ДФС у Харківській області зазначено тривалість проведення перевірки 20 робочих днів. Відповідно до балансу за 2017 рік, звіту про фінансові результати за 2017 рік та бухгалтерської довідки ТОВ є суб'єктом малого підприємництва, отже, тривалість перевірки у цьому випадку не повинна перевищувати 10 робочих днів».
Що треба зробити перед поданням позову?
Звісно, зібрати доказову базу. Платник може зробити запит до ДПСУ та ГУ ДПС в області щодо підстав включення товариства до плану-графіка та надання копій підтвердних документів.
Якщо запит зробить платник, то контролюючий орган матиме один місяць для надання відповіді та документів, що відповідає ст. 20 Закону про звернення громадян.
Якщо зробити адвокатський запит, то податкові органи зобов'язані надати відповідь не пізніше 5 р. д. з дня отримання запиту, згідно з ч. 2 ст. 24 Закону про адвокатуру.
У відповіді контролери повинні зазначити критерії ступеня ризику, відповідно до яких товариство включено до плану-графіка. Наявність у таких поясненнях та документах порушень вимог ПКУ або Порядку, частину яких було наведено вище, — підстава для адмінпозову.
Проти кого позов та які вимоги?
Якщо позов подається до суду вже після прийняття обласним контролюючим органом наказу про проведення планової перевірки на підставі плану-графіка, затвердженого ДПСУ, то в позові треба зазначати двох відповідачів:
1) ДПСУ. Позовні вимоги — визнати протиправними дії ДПСУ щодо затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік у частині включення до нього певного платника податків;
2) ГУ ДПС в області. Позовні вимоги — скасувати наказ ГУ ДПС в області про проведення документальної планової перевірки певного платника податків.
Якщо у позові серед відповідачів не зазначити ДПСУ, суд може відмовити у задоволенні вимоги про скасування наказу ГУ ДПС в області про проведення планової перевірки. Адже обласна податкова діяла відповідно до чинного плану-графіка.
Отже, процедурні порушення під час призначення планової перевірки спричинюють те, що наказ про її проведення та дії щодо включення платника до плану-графіка вважатимуться протиправними.
Євгеній ПІДДУБКО, «Дебет-Кредит»