Аванс за послугами нерезиденту — дата ПЗ з ПДВ

Датою виникнення ПЗ з ПДВ при отриманні попередньої оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України є дата надходження коштів на поточний рахунок платника ПДВ. З'ясуймо, на що слід звернути увагу.

Податкові органи на місцях¹ укотре нагадали, як визначати ПЗ з ПДВ за послугами нерезиденту, коли першою подією є отримання авансу у валюті. Особливу увагу звернути на таку ситуацію слід платникам ПДВ, коли валюта отримана в останній день звітного періоду, тому що у цьому випадку доволі легко припуститися помилки щодо дати визначення ПЗ з ПДВ.

Відразу нагадаємо, що, на відміну від попередньої оплати вартості товару, за послугами (розуміємо, що місцем постачання послуг вважається митна територія України відповідно до ст. 186 ПКУ) діє правило першої події.

Згідно з п. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

— дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню;

— дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Саме на цю дату платник ПДВ складає ПН.

Начебто нічого складного, проте якщо валюта у вигляді авансу отримана від іноземного покупця/замовника на межі податкового періоду, є ризик припуститися помилки. А пов'язано це з обов'язковим продажем валюти відповідно до постанови НБУ від 12.06.2018 р. №65 та особливістю зарахування на рахунок особи.

Коли виконавець послуг отримує оплату у валюті, то надходження в іноземній валюті підлягають обов'язковому продажу на міжбанку у розмірі 50%. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання. Валюта, що надійшла до банку від замовника послуг, спочатку повністю зараховується на розподільчий рахунок клієнта банку — виконавця послуг (2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання»). I лише винятково наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок здійснюється обов'язковий продаж частини (на сьогодні — 50%) валютної виручки.

Надходження коштів у вигляді передоплати від нерезидентів-покупців з 24.07.2015 р.² відображається у бухгалтерському обліку юросіб проведенням: Д-т 316 К-т 6812. Це проведення робиться датою зарахування валюти на розподільчий рахунок (на практиці банки надають виписки з розподільчого рахунку, адже, справді, як відобразити операцію без підтвердження первинним документом?!). Субрахунок 316, який має назву «Спеціальні рахунки в іноземній валюті», призначений для обліку коштів в іноземній валюті, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу відповідно до законодавства. З появою цього субрахунку можна зробити висновок, що Мінфін визнав: кошти на розподільчому рахунку є активом підприємства і дату надходження коштів на розподільчий рахунок можна вважати датою визнання активів. А якщо так, то згідно з п. 6 П(С)БО 21 сума авансу перераховується в гривні на початок дня сплати авансу. Саме за цим курсом на дату визнання доходу буде відображено суму доходу у бухобліку. Ба більше, наступного дня, коли 50% валюти буде продано на міжбанку, відповідно до п. 8 П(С)БО 21 визначатимуться курсові різниці, адже така стаття балансу є монетарною (стаття балансу про кошти).

¹ http://dn.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/348039.html.

² Дата внесення змін до Iнструкції №291 наказом Мінфіну від 18.06.2015 р. №573.

Проте Нацбанк уточнює¹, що розподільчий рахунок має технічний характер і не має статусу поточного рахунку суб'єкта господарювання. Отже, зарахування надходжень на користь резидентів за ЗЕД-договором на такий розподільчий рахунок не може вважатися зарахуванням виручки резидентів у розумінні Закону №185². Саме тому податкові органи повідомляють, що датою визнання ПЗ з ПДВ, якщо кошти надходять як передоплата, є дата надходження коштів на поточний рахунок: у національній валюті, яка надійшла від обов'язкового продажу на міжбанку, та в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження її на такий рахунок.

¹ https://news.dtkt.ua/finance/banks/42587.

² До речі, з валютного контролю операція знімається датою зарахування коштів на поточний валютний рахунок.

Тоді постає запитання: за яким курсом визначити суму ПЗ з ПДВ? Адже для суми доходу буде враховуватись курс НБУ на дату зарахування валюти на розподільчий рахунок (див. приклад, проведення 1). На дату зарахування валюти на поточний рахунок у доходах відображаються курсові різниці (див. приклад, проведення 5).

Водночас для визнання доходу до уваги можна брати курс НБУ датою зарахування валюти на поточний рахунок, тоді в обліку не слід відображати зарахування валюти на розподільчий рахунок і не треба визнавати курсові різниці.

Тоді такий підхід треба прописати в наказі про облікову політику підприємства, де чітко зазначити, як зараховувати валюту (чи відображаються в обліку операції за розподільчим рахунком).

А от ПЗ з ПДВ будуть визначатися за курсом НБУ на дату зарахування валюти на поточний рахунок.

Приклад На розподільчий рахунок підприємства, що виконує будівельні роботи офісу у м. Києві для нерезидента, 31.08.2018 р. зараховано 10000 дол. США у вигляді передоплати. Частину валюти буде зараховано на поточний рахунок платника ПДВ 03.09.2018 р. (наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок).

Дата виникнення ПЗ з ПДВ — 03.09.2018 р., саме на цю дати слід скласти ПН та відобразити таку операцію у декларації з ПДВ за вересень 2018 р.

Відображення в обліку показано в таблиці.

Таблиця

Постачання послуг нерезиденту

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»