ТОВ зареєстровано 09.10.2017 р. У липні 2018 р. засновник, єдиний учасник, хоче закрити ТОВ. Ще не минув рік. Статутний капітал внесено частково в сумі 60000 грн (загальна сума СК — 100000 грн). Рік, протягом якого він повинен внести всю суму, ще не завершено. Що робити в такому випадку при закритті: а) ігнорувати 40000 грн, б) все-таки якось їх проводити через касу/поточний рахунок? Якими положеннями керуватись?
Ситуація за статутом ТОВ до змін
Для того щоби відповісти на поставлені запитання та з'ясувати, як краще та без порушення закону вчинити такому товариству, варто розглянути ситуацію до та після 17.06.2018 р. (дата набрання чинності Законом про ТОВ та ТДВ)1.
1 Закон України від 06.02.2018 р. №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Отже, станом на дату реєстрації ТОВ (09.10.2017 р.) у такому статуті та/або у Законі про госптовариства (аналогічна норма містилась у ч. 3 ст. 144 ЦКУ) було передбачено, що у разі недотримання річного строку для формування статутного капіталу в повному обсязі засновники (учасники) ТОВ зобов'язані, зокрема, або зменшити статутний капітал, або ліквідуватись.
Проте такі дії слід було вчиняти лише після закінчення одного року з дати державної реєстрації.
А ми розглядаємо ситуацію, коли рік з моменту державної реєстрації ще не минув.
Тому, позаяк засновник (учасник) прийняв рішення ліквідувати підприємство, діють загальні правила ліквідації юрособи, передбачені ст. 110 ЦКУ, — тобто ліквідацію ТОВ має бути проведено за добровільним рішенням засновника (учасника) або органу товариства, уповноваженого на це установчими документами.
При цьому важливо уважно прочитати статут, де прописується порядок ліквідації.
Як правило, у статуті повторюють приписи законодавства, проте можуть бути варіанти. Наприклад, окремі ТОВ прописують у статуті таку інформацію: порядок затвердження проміжного ліквідаційного балансу загальними зборами засновників та звітування ліквідатором (головою ліквідаційної комісії) перед ними за результатами розшуку майна, що належить товариству, але перебуває у третіх осіб, тощо.
Загалом, порядок ліквідації та черговість задоволення вимог кредиторів визначені у ст. 111 — 112 ЦКУ, а також передбачались ст. 19, 21 Закону про госптовариства (у редакції, що діяла на дату реєстрації ТОВ у запитанні).
Важливо!
Ні Закон про госптовариства, ні ЦКУ в редакції до 17.06.2018 р. не встановлювали заборони на ліквідацію ТОВ (у т. ч. за рішенням засновників) до закінчення першого року діяльності у разі неповної сплати внесків до статутного капіталу.
У разі якщо засновник ТОВ не повністю вніс свій вклад, але до закінчення першого року діяльності прийняв рішення ліквідуватись, на нашу думку, жодних перепон у Законі про госптовариства та ЦКУ немає.
I в такому випадку, на нашу думку, не може виникнути жодних запитань ні в органів ДФС, ні в держреєстратора.
Утім, позаяк такий випадок не визначений чинним законодавством та у більшості статутів чітко не виписаний, можуть виникнути запитання. Наприклад, якщо є заборгованість перед працівниками чи третіми особами, банками чи з податків, обов'язкових зборів, то виключати необхідність внесення решти внеску до статутного капіталу не варто. Адже статутний капітал — це майно ТОВ, і позаяк воно є його власником, недовнесений вклад може бути витлумачений як заборгованість засновника перед підприємством, що потягне за собою обов'язок його погашення. Втім, на практиці з такими випадками ми не стикались.
Не варто забувати й про те, що процедура ліквідації, як свідчить практика, затягується на багато місяців або навіть років, що неодмінно досягне річного строку сплати внесків до статутного капіталу.
Загалом наведеним вище негативним наслідкам щодо поповнення статутного капіталу можна запобігти — і допоможе цьому саме новий Закон про ТОВ та ТДВ.
Ситуація за статутом ТОВ після змін
Закон про ТОВ та ТДВ встановлює жорсткіші вимоги щодо спонукання засновника до сплати внеску до статутного капіталу, зокрема погашення простроченої заборгованості. I в ст. 15 Закону про ТОВ та ТДВ прописано порядок надсилання повідомлення такому боржнику із встановленням додаткового строку для погашення заборгованості (цей строк встановлюється виконавчим органом або статутом, однак у межах 30 днів з дати, визначеної у повідомленні). Відмова виконати таку вимогу має наслідком скликання загальних зборів та прийняття одного з таких рішень:
1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;
2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;
3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;
4) про ліквідацію товариства.
Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття одного з наведених вище рішень (за приписами ч. 3 ст. 15 Закону про ТОВ та ТДВ).
Проте є один великий плюс: кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства (ч. 1 ст. 14 Закону про ТОВ та ТДВ).
Що це означає? Відповідно до п. 3 глави VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ТОВ та ТДВ, протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту ТОВ, ТДВ, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом (17.06.2018 р. — Авт.). Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту ТОВ, ТДВ.
Отже, у разі якщо спочатку внести зміни до статуту ТОВ та змінити строк формування СК, наприклад 9 місяців, та «формальним» попередженням вимагати погасити прострочену заборгованість (за умовами запитання маємо лише одного учасника, тож у статуті можна обійтись і без повідомлення) і не виконати цю вимогу, то засновник ТОВ має прийняти рішення про ліквідацію ТОВ згідно з ч. 2 ст. 15 Закону про ТОВ та ТДВ. Щоправда, ми не виключаємо, що держреєстратор може витлумачити новий Закон інакше, а тому варто цей порядок чітко визначити у статуті. Iнакше без сюрпризів не обійтись. Утім, практика застосування нового закону ще попереду.
Не варто розраховувати, що наведене спростить процедуру ліквідації ТОВ, визначену Законом про ТОВ та ТДВ і ЦКУ. Проте це позбавить необхідності вносити недовнесену частку внеску до СК та звільнить від будь-яких претензій з боку кредиторів, органів ДФС, третіх осіб на ці кошти.
Ситуація за статутом ТОВ — продати бізнес
Окрім наведеного вище, є ще один спосіб не погашати заборгованість з вкладу до статутного капіталу — укласти договір купівлі-продажу корпоративних прав на частку у статутному капіталі. Причому відчужити можна не всю частку, якою володіє засновник, а лише в межах оплаченої частини. Закон про ТОВ та ТДВ (ст. 21) дозволяє відчужити частку (оплачену частину) учасникам, третім особам або самому товариству. У разі придбання оплаченої частини частки товариством останнє обов'язково створює резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки, не зменшує статутного капіталу, а також зобов'язується здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки (частини частки) (ч. 1, 4 ст. 25 Закону про ТОВ та ТДВ).
Утім, вчинити все це можна й без виконання вимоги про внесення змін до статуту — відповідно до п. 3 глави VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ТОВ та ТДВ.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»