На жаль, у роботодавців трапляються інколи нещасні випадки з їхніми працівниками. Розгляньмо, що таке нещасний випадок, які норми чинного законодавства треба знати у зв'язку з цим та як діяти.
Загальна інформація
Як говорить п. 5 ст. 1 Закону №1105, нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов'язків, унаслідок чого заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Але слід розуміти, що нормативні акти, затверджені ще до поточної редакції Закону №1105, ділять нещасні випадки із працівниками на дві категорії:
1) нещасний випадок на виробництві;
2) нещасний випадок невиробничого характеру.
Якщо є ознаки того, що нещасний випадок має виробничий характер і стався під час виконання трудових обов'язків, розслідування слід провести згідно із Порядком №1232. Так зазначається в ст. 171 КЗпП та ст. 22 Закону про охорону праці.
Особи, на яких поширюється порядок розслідування нещасних випадків
У пункті 2 Порядку №1232 визначаються категорії осіб, на яких поширюється порядок розслідування нещасних випадків, а саме:
1) власники підприємств або уповноважені ними органи (далі — роботодавці);
2) працівники, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем;
3) фізичні особи — підприємці;
4) члени фермерського господарства, члени особистого селянського господарства, особи, що працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства (далі — особи, що забезпечують себе роботою самостійно);
5) працівники Національного антикорупційного бюро.
Отже, розслідування, безперечно, має провести роботодавець (і байдуже, хто він, юридична особа чи самозайнята фізособа). Але і працівники повинні взяти в ньому участь і допомогти роботодавцю встановити причину нещасного випадку.
Дія цього Порядку також поширюється на працівників дипломатичної служби під час роботи у закордонній дипломатичній установі України та осіб, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, Держспецтрансслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Мін'юсту, ДСНС, Держспецзв'язку.
Розслідування нещасних випадків на підприємстві
Порядок №1232 застосовується для проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками. Тож не дивуйтеся, що частина його присвячена не лише нещасним випадкам, а й аваріям та захворюванням.
Як зазначається в п. 7 Порядку №1232, розслідування проводиться в разі виникнення нещасного випадку, внаслідок якого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від:
— одержання поранення;
— травми, у т. ч. внаслідок тілесних ушкоджень;
— гострого професійного захворювання;
— гострого професійного та інших отруєнь;
— одержання сонячного або теплового удару;
— опіку;
— обмороження;
— у разі утоплення;
— ураження електричним струмом або блискавкою та іонізуючим випромінюванням;
— одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі або стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо);
— контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день;
— зникнення;
— настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.
Дії у роботодавця щодо нещасного випадку
У разі настання нещасного випадку, потерпілий або свідок повинен негайно повідомити про це керівника робіт, який здійснює контроль за станом охорони праці на робочого місці чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів з надання допомоги потерпілому.
Зазначений керівник робіт (або інша уповноважена особа) за п. 8 Порядку №1232 у разі настання нещасного випадку повинен:
1) терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому та забезпечити за потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
2) негайно повідомити роботодавця (тобто керівника юрособи або самозайняту особу — роботодавця);
3) зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
Роботодавець, своєю чергою, після того як отримав повідомлення про нещасний випадок (крім випадків групового нещасного випадку), зобов'язаний:
1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок, який міститься у додатку 2 до Порядку №1232:
— ФСС за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
— керівнику первинної організації профспілки (у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);
— керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо він є працівником іншого підприємства;
— органу державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;
— закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);
2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.
Роботодавець зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку (п. 10 Порядку №1232).
Далі, відповідно до п. 17 Порядку №1232, роботодавець повинен розглянути та затвердити примірники актів Н-5 і Н-7 (складених комісією, яка провела розслідування) протягом доби після надходження матеріалів щодо результатів розслідування.
Матеріали розслідування
До матеріалів розслідування належать такі документи:
— наказ про утворення комісії з розслідування нещасного випадку;
— пояснення потерпілого, осіб — свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб (якщо є такі);
— копії документів про кваліфікацію працівника;
— копії документів про проведення відповідних інструктажів та медичних оглядів;
— копія документа про отримання завдання на виконання роботи, під час якої стався нещасний випадок (за наявності);
— витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, апаратури, матеріалів тощо) (за потреби);
— висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп'яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин.
Також, окрім всього іншого, роботодавець має реєструвати нещасні випадки у журналі за формою згідно з додатком 7 до Порядку №1232.
Згідно з п. 19 Порядку №1232 роботодавець надсилає протягом доби примірники затверджених актів за формами Н-5 і Н-1:
— керівнику (спеціалісту) служби охорони праці або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці підприємства, працівником якого є потерпілий;
— потерпілому або уповноваженій ним особі, яка представляє його інтереси;
— Фонду за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
— територіальному органу Держпраці за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
— первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо профспілки на підприємстві немає.
Зверніть увагу!
Тут є неузгодженість з нормою ст. 22 Закону про охорону праці, за якою за підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. Але краще, звісно, дотримуватися Порядку №1232 і надати акт протягом доби — адже це Закон не порушує.
Зверніть увагу: примірники актів за формами Н-5 і Н-1 разом із матеріалами розслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років, а в разі реорганізації підприємства передаються його правонаступнику, який бере на облік нещасний випадок, у разі ліквідації підприємства до державного архіву (п. 21 Порядку №1232).
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення може бути оскаржене у судовому порядку (ст. 22 Закону про охорону праці).
Як працює комісія з розслідування нещасного випадку
Як зазначалося вище, розслідування нещасного випадку може бути двох видів — спеціальне та інше, яке ми назвемо звичайним. Комісії, що їх розслідують, теж різні, тож розглядатимемо їх окремо.
Спеціальна комісія
Згідно із п. 36 Порядку №1232, спеціальному розслідуванню підлягають:
— нещасні випадки зі смертельними наслідками;
— групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм;
— випадки смерті працівників на підприємстві;
— випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;
— нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться спеціальною комісією, утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку. Склад таких комісій встановлений п. 38 — 39 Порядку №1232, і, звісно, до такого складу входять представники органу управління підприємством або сам роботодавець.
Але позаяк створення такої комісії і розслідування не входять до компетенції роботодавця, у цій статті ми докладно розглядати її не будемо. Достатньо знати, що саме так проводитиметься розслідування у разі, якщо з повідомлення, яке роботодавець надсилає територіальному органові Держпраці, цей орган дізнається, що стався саме такий нещасний випадок. I що триватиме спеціальне розслідування протягом 10 робочих днів або, за потреби, довше (п. 41 Порядку №1232).
Відповідно до п. 47 Порядку №1232, за результатами спеціального розслідування складається акт за формою Н-5 (якщо нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, — акт за формою Н-1), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого). А також оформляються інші матеріали.
Звичайна комісія
Якщо розслідування не є спеціальним, комісію для його проведення створює роботодавець протягом однієї доби.
Склад комісії
Відповідно до п. 11 Порядку №1232, до складу комісії входять:
— керівник (спеціаліст) служби з охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
— представник ФСС за місцезнаходженням підприємства;
— представник первинної профспілки (якщо профспілки немає, — особа з питань охорони праці);
— представник підприємства;
— інші особи.
У разі якщо потерпілий — працівник іншого підприємства, до складу комісій входять також представники такого підприємства та первинної організації (або особа з питань охорони праці).
Але: безпосередній керівник робіт не може входити до складу комісії з розслідування нещасного випадку.
Відповідно до п. 14 Порядку №1232, звичайна комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:
— обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб — свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
— визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
— з'ясувати обставини та причини настання нещасного випадку;
— вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу служби охорони праці тощо);
— визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;
— установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання нещасним випадкам;
— скласти в п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 3 до Порядку №1232). А якщо нещасний випадок визнано комісією пов'язаним із виробництвом, — також акт про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, за формою Н-1 (додаток 4 до Порядку №1232). Як бачимо, в цих актів різне завдання — Н-5 фіксує факт проведення розслідування як такого, а Н-1 фіксує факт того, що стався саме нещасний випадок на виробництві.
Акти Н-5 та Н-1 підписуються всіма членами комісії та головою комісії.
У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з позначкою про наявність окремої думки, яку викладає письмово й додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину.
Нормативна база
- Закон про охорону праці — Закон України від 14.10.92 р. №2694-XII «Про охорону праці».
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Порядок №270 — Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затверджений постановою КМУ від 22.03.2001 р. №270.
- Порядок №1232 — Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. №1232.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»