Для припинення підприємницької діяльності слід виконати низку дій, зокрема подати Звіт з ЄСВ та сплатити єдиний внесок. Розгляньмо, з чим може зітнутися ФОП на практиці.
Основні кроки
Підприємець за власним бажанням має право припинити свою підприємницьку діяльність. Відповідно до Закону про держреєстрацію, ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про держреєстрацію припинення. Для цього потрібно:
1) подати заяву до держреєстратора на припинення діяльності;
2) знятись з обліку як ФОП у контролюючих органах;
3) подати звітність;
4) сплатити податки та ЄСВ за останній звітний період;
5) закрити поточний рахунок підприємця у банку.
Коротко спинимося на всіх етапах.
Подання заяви
Заява подається за формою 12 «Заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням» (затверджена наказом Мін'юсту від 18.11.2016 р. №3268/5). Разом із заявою слід пред'явити паспорт або інший документ, що підтверджує особу. У разі подання документів представником вимагається нотаріально засвідчена копія документа, що засвідчує повноваження представника. Документи подаються в паперовому вигляді, поштою (тоді справжність підпису ФОПа слід засвідчити нотаріально) або в електронному вигляді (у цьому разі всі документи скануються). Останній варіант можливий лише за наявності у ФОПа ЕЦП та реєстрації на порталі електронних сервісів1. Термін розгляду документів держреєстратором відповідно до ст. 26 Закону про держреєстрацію не повинен перевищувати 24 годин після подання таких документів (крім вихідних та святкових днів)2. Дату припинення діяльності кожен ФОП може дізнатись самостійно на сайті https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.
1 https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz.
2 Відсутність підпису на заяві або нотаріального засвідчення у разі подання заяви поштою може стати підставою для зупинення розгляду заяви.
Зняття з обліку
Після внесення запису технічним адміністратором про припинення діяльності підприємця до інформаційної системи контролюючі органи, зокрема ДФСУ, автоматично повідомлені про такий факт. Відповідно до п. 11.18 Порядку №1588, відомості про припинення підприємницької діяльності (внесення запису до ЄДР) є підставою для зняття ФОПа з обліку в територіальному органі ДФС за місцем реєстрації.
Припинення діяльності не припиняє зобов'язань ФОПа, що виникли під час провадження діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання! Колишній підприємець й далі обліковується в органі ДФСУ як фізособа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності. Це означає, що фізособа як колишній ФОП має:
— подати декларацію (в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності) та інші звіти за останній податковий період;
— сплатити податки та збори.
Зверніть увагу!
Зобов'язання колишнього суб'єкта господарювання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за ним як за фізособою, що відповідає за їх належне виконання всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення.
Тепер проведення податкової перевірки у зв'язку з припиненням ФОП не є обов'язкове. Проте відповідно до пп. 78.1.7 ПКУ однією з підстав, коли може здійснюватися документальна позапланова перевірка, є припинення підприємницької діяльності. Тож податковий орган може призначити і провести документальну перевірку в межах 1095 днів з дати подання декларації. Рекомендуємо провести звіряння з податківцями заздалегідь. На практиці під час припинення діяльності ФОП підписує з податковою обхідний лист (затвердженої форми немає, територіальні органи самостійно складають цей документ). Рекомендуємо перевірити стан розрахунків з бюджетом через електронний кабінет на сайті: https://cabinet.sfs.gov.ua/registers.
Зверніть увагу!
Зареєструвати припинення ФОП можна у будь-якого суб'єкта держреєстрації в межах України: держреєстратора, нотаріуса або акредитованого суб'єкта. Перелік акредитованих суб'єктів: https://minjust.gov.ua/spysok-akred-sdr.
Подання звітності
У разі держреєстрації припинення підприємця останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня держреєстрації припинення.
Колишній підприємець зобов'язаний подати:
— декларацію про доходи протягом 30 к. д. з дня проведення держреєстрації припинення, якщо ФОП застосовував загальну систему оподаткування (п. 177.11 ПКУ);
— декларацію платника ЄП у квартальні терміни — протягом 40 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, якщо ФОП є платником єдиного податку1;
— звіт з ЄСВ за себе за типом форми «ліквідаційна».
Сплата податків
Підприємець на загальній системі оподаткування сплачує ПДФО та військовий збір протягом 10 к. д., наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (додатково див. ЗIР, підкатегорія 104.072).
1 Окремої норми, коли слід подати декларацію під час припинення діяльності, немає, тому, керуючись п. 294.6 ПКУ, робимо висновок, що це слід зробити саме в квартальний проміжок часу (додатково див. IПК від 16.03.2018 р. №1042/М/99-99-13-02-01-14/IПК).
2 Запитання: «Протягом якого терміну ФОП на загальній системі оподаткування повинен сплатити ПДФО у разі припинення підприємницької діяльності з 01.01.2017 р.?».
Платник ЄП не сплачує податок з періоду, наступного за періодом, у якому податківці отримали від держреєстратора повідомлення про проведення держреєстрації припинення ФОПа. 1-ша та 2-га групи платників ЄП не сплачують податок з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому отримано від держреєстратора повідомлення про проведення держреєстрації припинення. 3-тя група платників ЄП — з першого числа місяця, наступного за податковим кварталом, в якому є повідомлення про проведення держреєстрації припинення.
Звітність з ЄСВ
Як свідчить практика, саме подання Звіту з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний» викликає найбільше запитань.
Порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ установлено Законом про ЄСВ та Iнструкцією №449. Сума ЄСВ, яка підлягає сплаті підприємцем, відображається у Звіті з ЄСВ (додаток 5 до Порядку №435), що його він подає за себе за місцем реєстрації. Якщо протягом року підприємець змінював місце проживання (поза межами територіального обслуговування, в якому він перебував на обліку), звітність подається за новим місцем взяття на облік.
Підприємець заповнює в розрізі місяців звітного року:
— таблицю 1, якщо він перебуває на загальній системі оподаткування;
— таблицю 2, якщо він є платником єдиного податку.
Якщо підприємець протягом року змінював систему оподаткування, він подає один Звіт, який включає одночасно дві таблиці:
— таблицю 1, де наводяться відомості про отримані доходи під час перебування протягом звітного року на загальній системі оподаткування;
— таблицю 2, де наводяться відомості про отримані доходи під час перебування протягом звітного року на спрощеній системі оподаткування.
Основні моменти заповнення:
1) треба заповнити на титульній формі поля 6, 7 та 8 щодо переліку таблиць Звіту, які підлягають поданню. Позначки в ній проставляються залежно від системи оподаткування, на якій перебуває ФОП, та від мети подання Звіту;
2) у разі незаповнення того чи іншого рядка Звіту на паперовому носії через відсутність операції такий рядок прокреслюється;
3) обов'язково зазначається тип форми — «ліквідаційна»1;
4) грошові суми в таблицях Звіту проставляються в гривнях з копійками;
5) треба враховувати обмеження щодо суми ЄСВ. Сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску!
Нагадаємо: якщо підприємець на загальній системі не отримав доходу у звітному місяці, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, він у будь-якому випадку зобов'язаний визначити для себе суму внеску з ЄСВ від мінімальної до максимальної бази нарахування.
Отже, якщо підприємець певний час не провадив діяльності, йому однаково доводиться сплачувати ЄСВ у розмірі, не меншому від мінімального (у 2018 році це 3723 грн х 22% = 819,06 грн).
Наприклад, підприємець у 2018 році:
1) провадив діяльність, проте чистого доходу не отримував, — бази для ЄСВ немає;
2) провадив діяльність, але сума чистого доходу є меншою за мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законом на місяць отримання чистого доходу;
3) взагалі не здійснював діяльності протягом місяця і доходів не отримував, — бази для ЄСВ немає.
У всіх цих трьох випадках підприємець зобов'язаний сплатити ЄСВ у розмірі, не меншому від мінімального. Саме це і є причиною, чому частина непрацюючих підприємців подають заяви про припинення діяльності.
Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» фізособи-підприємці формують та подають до органу ДФС протягом 30 к. д. з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Зверніть увагу: термін сплати зобов'язань, визначених ФОПом у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно, ЄСВ повинен бути сплачений до дати подання Звіту включно2, і з такою позицією погоджується автор. А от в іншому роз'ясненні3 податкові органи повідомляють, що колишні підприємці на спрощеній системі сплачують ЄСВ протягом 10 к. д. після граничного терміну подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».
1 В окремій комірці справа на титульній формі Звіту ставиться «х».
З обліку підприємець знімається після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку. Якщо за результатами перевірки збільшено або зменшено зобов'язання, підприємець формує і подає Звіт згідно з таблицею 3 додатка 6 до Порядку №435 протягом одного календарного місяця після здійснення відповідних розрахунків. Такий Звіт заповнюється на підставі акта перевірки.
Закриття поточного рахунку
Відповідно до п. 69.7 ПКУ, підприємці зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки. На практиці, щоб закрити поточний підприємницький рахунок, достатньо подати заяву в довільній формі до уповноваженого банку (в заяві зазначаються реквізити рахунку, реєстраційний номер ФОПа тощо). Терміну подання заяви немає, проте, щоб уникнути фактів здійснення підприємницької діяльності після припинення, рекомендуємо заяву в банк подати на дату припинення діяльності фізичної особи — підприємця.
Нормативна база
- Iнструкція №449 — Iнструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449 (у редакції наказу Мінфіну від 28.03.2016 р. №393).
- Порядок №435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. №1588.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»